Справа № 129/2959/25
Провадження №11-кп/801/1158/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника-адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 30.10.2025, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 28.12.2025 р. 15:20 год. -
встановив:
Прокурор Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 29 жовтня 2025 року звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ще на 60 днів, оскільки 02 листопада 2025 року строк тримання його під вартою закінчується, а обставини, що були підставою його взяття під варту, продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 30.10.2025 запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою без визначення застави продовжено на 60 днів, - до 28.12.2025 р. 15:20 год.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя вказав, що оскільки строк його тримання під вартою закінчується 02 листопада 2025 року, а обставини, що стали підставою взяття його під варту, - скоєнні передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України тяжкого злочину стосовно ст. 12 КК України, покаранням за який може бути позбавлення волі на строк понад п'ять років (до 10 років), продовжують існувати, то строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою без визначення застави необхідно продовжити.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовільнити частково та застосувати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку захисника - адвокат ОСОБА_7 суддею не враховано, що слідчим в клопотанні про застосування запобіжного заходу відповідно до п. 5 ч.1 ст.184 не викладені фактичні обставини, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків зазначених в клопотанні та не вказані посилання, що підтверджують ці обставини, а лише перерахував деякі ризики наведені в ст. 177 КПК України.
Крім того прокурором не надано жодного доказу, що підтверджує вказані ризики. Єдиною підставою продовження запобіжного заходу стала тяжкість кримінального правопорушення.
Судом при продовженні запобіжного заходу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України не враховано міцність соціальних зав?язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців. Так ОСОБА_8 має постійне місце проживання має стійкі соціальні зв'язки.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , а також сам обвинувачений ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження № 62025240040003028 внесеного до ЄРДР 10.07.2025, матеріали судового провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого - не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Висновки слідчого судді про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст.94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що продовження строку тримання під вартою виконано у відповідності до вимог ст.ст. 184, 199 КПК України та містить суть обвинувачення, обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:
- наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України;
- відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, вчиненого в умовах воєнного стану, за який передбачається відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Колегія суддів погоджується із висновком суду про продовження існування ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості, його соціальні зв'язки.
З огляду на обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину спрямованого проти порядку несення служби, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, враховуючи обставини, передбачені ст. 177, 178, 183 КПК України, приписи ч.6 ст. 176 КПК, ч. 4 ст.183 КПК суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що продовжують існувати зазначені в ухвалі ризики, і що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен запобігти існуючим ризикам на цій стадії судового провадження.
Щодо визначення запобіжного заходу - визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України - тримання під вартою.
Апеляційна скарга не містить доводів, які давали б суду підстави застосувати стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби.
Посилання сторони захисту на подану до суду першої інстанції заяву адвоката про закриття кримінального провадження у зв'язку з готовністю ОСОБА_8 повернутись на службу до Збройних сил України не є підставою для зміни запобіжного заходу на даній стадії судового розгляду, вказана заява буде предметом розгляду в суді першої інстанції з ухваленням відповідного рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, на які посилається сторона захисту, не є тими безумовними підставами, які слугують підставами для зміни запобіжного заходу, не спростовують ризиків, наведених прокурором у клопотанні, які вважав доведеними суд.
З висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки сукупність встановлених судом та перевірених під час апеляційного розгляду обставин вказує на доцільність продовження раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможе запобігти існуючим ризикам.
За таких обставин, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Наявність постійного місця проживання колегія суддів враховує, проте не вважає цю обставину визначальною, оскільки вказана обставина не буде тим стримуючим фактором для обвинуваченого, датними вплинути на його процесуальну поведінку чи зменшити встановлені ризики.
Крім того, судовий розгляд кримінального провадження на час розгляду клопотання в суді першої інстанції ще триває, а тому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 вірно продовжено за наявності ризиків, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 30.10.2025, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави на строк 60 (шістдесят) днів до 28.12.2025 року 15:20 год. - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4