Справа № 127/33597/24
Провадження № 22-ц/801/2395/2025
Категорія: 55
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач:Сало Т. Б.
11 листопада 2025 рокуСправа № 127/33597/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Ковальчука О.В., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року про закриття провадження, постановлену суддею Бессараб Н.М. в м. Вінниці, повний текст ухвали складено 06 жовтня 2025 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що 02 травня 2024 року з особистого прийому голови Вінницької міської ради вона дізналася про прийняття виконавчим комітетом Вінницької міської ради рішення №1021 від 25 квітня 2024 року «Про упорядкування нумерації (адреси) об?єкту нерухомого майна, (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 », у якому зазначено, що враховуючи неодноразові колективні звернення мешканців, користувачів та власників житлових та нежитлових приміщень щодо приведення у відповідність адреси житлового будинку АДРЕСА_1 (наявні варіанти нумерації даного будинку в правовстановлюючих документах, виданих в різні періоди часу, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), з урахуванням рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року №422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень», з метою приведення у відповідність документів, рішень виконавчого комітету, виконавчий комітет міської ради вирішив:
1. Визначити, що адреса житлового будинку по АДРЕСА_1 є єдиною вірною присвоєною адресою об?єкту нерухомого майна відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року №422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень».
2. Виконавчим органам Вінницької міської ради та комунальним підприємствам міської ради вжити усіх необхідних заходів щодо приведення документів, рішень виконавчого комітету в яких зазначена адреса житлового будинку АДРЕСА_5 у відповідність до п.1 даного рішення.
3. Визначити єдиною вірно присвоєною адресою - АДРЕСА_1 для всіх правовстановлюючих документів громадян з адресами житлового будинку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 .
4. Департаменту адміністративних послуг міської ради внести відповідні зміни до Реєстру Вінницької міської територіальної громади та здійснювати повноваження у сфері декларування та реєстрації місця проживання з урахуванням п.З цього рішення.
5. Рекомендувати власникам нерухомого майна, привести у відповідність до п.3 даного рішення правовстановлюючі документи на об?єкти нерухомості, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 .
На замовлення відповідача внесена інформація до «Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».
06 серпня 2024 року позивачка, з метою досудового врегулювання спору, звернулась з листом на ім?я голови Вінницької міській ради та просила Вінницьку міську раду визнати незаконним і скасувати рішення, яким вирішено змінити адресу 105-ти квартирного житлового будинку АДРЕСА_2 і об?єднати з 35-ти квартирним житловим будинком АДРЕСА_1 , але з чисельними порушеннями Конституції та законодавства України, рішень Вінницької міської ради і рішення відповідача порушує права та законні інтереси співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , у тому числі позивача.
Відповідач листом від 23 серпня 2024 року, без будь-якого обґрунтування та будь-якого пояснення мотивів прийняття під час війни рішення, рекомендував позивачу звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
На час прийняття рішення відповідач достовірно був обізнаний про існування правового спору з питань адрес, присвоєних відповідачем домоволодінню АДРЕСА_3 , і відповідачем не враховано вимоги співвласників квартир 105-ти квартирного будинку АДРЕСА_1 не змінювати вказану поштову адресу.
Позивачка вважає, що рішення відповідача прийнято з порушеннями повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування, так як зміна адреси будинку можлива лише на підставі рішення суду, відповідач не може скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, так як відповідно до приписів цих рішень співвласники квартир будинку, здійснили державну реєстрацію права приватної власності на квартири і співвласники квартир заперечують проти їх зміни (а.с.1-10 т.1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі (а.с.102 т.1).
10 грудня 2024 року від виконавчого комітету Вінницької міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у даній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.154-157 т.1).
17 січня 2025 року ОСОБА_1 подано заперечення проти закриття провадження у справі (а.с.234-235 т.1).
Також 17 січня 2025 року та 06 травня 2025 року ОСОБА_1 подано заяви про доповнення підстав позову, які прийняті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 травня до розгляду (а.с.211-218 т.1, 31-32, 38 т.2).
29 вересня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про доповнення підстав позову, у прийнятті якої відмовлено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року (а.с.201 т.2).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року закрито провадження по даній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Роз'яснено позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника виконавчого комітету Вінницької міської ради про закриття провадження у справі відмовити.
У скарзі зазначає, що оскаржуваним рішенням №1021 від 25 квітня 2024 року визначено єдиною вірною адресою для всіх правовстановлюючих документів громадян адресу АДРЕСА_1 , та рекомендовано власника нерухомого майна привести у відповідність правовстановлюючі документи. Отже саме в результаті прийняття вказаного рішення порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, а тому має місце спір позивача про цивільне право. У листі виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 серпня 2024 року, що слугував підставою для подачі позову до суду, відповідач посилається на те, що позивач може захистити своє право шляхом подання позову до суду в порядку, визначеному ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
До справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 368/561/19 (провадження № 14-118цс20)).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні керуватися сутністю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21 (провадження № 14-32цс22), від 23 листопада 2021 року у справі №641/5523/19 (провадження № 14-178цс20)).
У контексті наведених вище положень визначальними ознаками справи адміністративної юрисдикції є не лише суть (зміст, характер) спору, але й підстави його виникнення та суб'єктний склад учасників правовідносин.
Звертаючись до суду із вказаним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_1 просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1021 від 25 квітня 2024 року «Про упорядкування нумерації (адреси) об'єкту нерухомого майна, (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 »;
- зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради вчинити дії щодо подання відомостей до «Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» про скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1021 від 25 квітня 2024 року «Про упорядкування нумерації (адреси) об'єкту нерухомого майна, (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року №422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень» в частині встановлення у словосполученнях «140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 » та у слові «будинок» замість відповідно «140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 », «домоволодіння».
Тобто предметом оскарження є рішення виконавчого комітету місцевої ради.
Пунктом 1-1 статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
Процедура присвоєння, зміни, коригування адрес об'єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об'єкта, які є самостійними об'єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначена Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року №690.
Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п'ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (пункт 1 вказаного Порядку).
З аналізу викладених норм можна дійти висновку, що питання присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес об'єктів нерухомого майна відноситься до повноважень виконавчого органу міської ради, які здійснюють повноваження на відповідній території.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник з приводу незаконної, на думку ОСОБА_1 , зміни (дублювання) виконавчим комітетом Вінницької міської ради адреси будинку по АДРЕСА_1 , внаслідок чого позивачка звернулася до суду із позовом щодо оскарження рішень виконавчого комітету місцевої ради.
А відтак спір у даній справі виник за участю суб'єкта владних повноважень у зв'язку з виконанням наданих йому законом владних управлінських функцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що даний спір є публічно-правовим, в зв'язку з чим його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 помилково вважає, що даний спір виник із майнових відносин приватноправового характеру, і її позиція в цій частині є необґрунтованою.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.Ю. Береговий
О.В. Ковальчук