Справа № 684/126/25
Провадження № 1-кп/684/15/2025
іменем України
13 листопада 2025 року с-ще Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12025243100000103, внесеного 25 лютого 2025 року
до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гречана, Старосинявського району Хмельницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, військовослужбовця, депутатом не обирався, в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гречана, Старосинявського району Хмельницької області, фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей немає, непрацюючого, депутатом не обирався, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_8 ,
потерпілий АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО»
представник потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Стара Синява зазначене кримінальне провадження,
У зв'язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України, згідно з указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-1X, 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №740/2024 від 28 жовтня 2024 строком на 90 діб до 08 лютого 2025 року та затверджений Законом України №4024-IX від 29 жовтня 2024 року.
Незважаючи на вище викладене, ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , маючи намір направлений на таємне викрадення чужого майна, в першій декаді грудня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території бувших ферм ДПДГ «Пасічна», які розташовані по вул. Заставна, с. Гречана Старосинявської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, побачили електроопори, які з?єднані між собою чотирьохжильними незаізольованими алюмінієвими проводами марки «А-25», який належить АТ «Хмельницькобленерго» та вирішили з єдиним злочинним умислом викрасти його протягом декількох днів.
Надалі реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне вкрадення чужого майна, в першій декаді грудня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), в денну пору доби, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою цегли з шнурівкою викрали з електроопор №14 - №18 чотирьохжильний незаізольований алюмінієвий провід марки «А-25» довжиною 596 метрів, вагою 40,528 кг, вартістю 63 гривні за 1 кілограм, на загальну суму 2553 гривні 26 копійок.
В подальшому, через два дні після вчиненого, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в денну пору доби, переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою дерев?яної палиці з металевим гачком, яку виготовили та використали як засіб для демонтажу провода, викрали з електроопор №4 - №13 чотирьохжильний незаізольований алюмінієвий провід марки «A-25» довжиною 1025 метрів, вагою 69,7 кг, вартістю 63 гривні з 1 кілограм, на загальну суму 4391 гривня 10 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 викрали 1621 м чотирьохжильного незаізольованого алюмінієвого проводу марки «A-25» на загальну суму 6944 гривні 36 копійок, чим завдали збитків АТ «Хмельницькобленерго» на вказану суму.
Після цього, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4 розпорядилися викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
У зв?язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України, згідно з указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-1X, 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України №740/2024 від 28 жовтня 2024 року строком на 90 діб до 08 лютого 2025 року та затверджений Законом України №4024-ІХ від 29 жовтня 2024 року.
Незважаючи на вище викладене, ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , маючи намір направлений на таємне викрадення чужого майна, в першій декаді грудня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території бувших ферм ДПДГ «Пасічна», які розташовані по вул. Заставна, с. Гречана Старосинявської ТГ Хмельницького району Хмельницької області, побачили електроопори, які з?єднані між собою чотирьохжильними незаізольованими алюмінієвими проводами марки «А-25», який належить АТ «Хмельницькобленерго» та вирішили з єдиним злочинним умислом викрасти його протягом декількох днів.
Надалі реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в першій декаді грудня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), в денну пору доби, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3 , переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою цегли з шнурівкою викрали з електроопор №14 - №18 чотирьохжильний незаізольований алюмінієвий провід марки «А-25» довжиною 596 метрів, вагою 40,528 кг, вартістю 63 гривні за 1 кілограм, на загальну суму 2553 гривні 26 копійок.
В подальшому, через два дні після вчиненого, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в денну пору доби, переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, за допомогою дерев?яної палиці з металевим гачком, яку виготовили та використали як засіб для демонтажу провода, викрали з електроопор №4 - №13 чотирьохжильний незаізольований алюмінієвий провід марки «A-25» довжиною 1025 метрів, вагою 69,7 кг, вартістю 63 гривні за 1 кілограм, на загальну суму 4391 гривня 10 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3 викрали 1621 м чотирьохжильного незаізольованого алюмінієвого проводу марки «A-25» на загальну суму 6944 гривні 36 копійок, чим завдали збитків АТ «Хмельницькобленерго» на вказану суму.
Після цього, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_3 розпорядилися викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема, він суду пояснив, що в грудні 2024 року, точної дати не пам'ятає, він, разом з ОСОБА_4 , перебуваючи на території бувших ферм, які розташовані по вул. Заставна, с. Гречана викрали кабель. В перший день використовували камінь для крадіжки, в другий - зробили палку з клена. Викрадений кабель здали, гроші - розділили. Щодо покарання - не висловлювався. Висловив щире каяття з приводу вчиненого, зобов'язався надалі подібного не вчиняти, оцінив свою поведінку як негативну, вказав, що співпрацював з органом досудового розслідування, також вказав, що відшкодував ту частину шкоди, яку він мав би відшкодувати в сумі 4170 гривень. Не заперечив проти розгляду справи в порядку частини третьої статті 349 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема, він суду пояснив, що в грудні 2024 року, точної дати не пам'ятає, він, разом зі ОСОБА_3 , перебуваючи на території бувших ферм, які розташовані по вул. Заставна, с. Гречана викрали кабель. Рішення про крадіжку прийняли спільно. Ферма була не діюча. Викрадений кабель здали, гроші - розділили. Щодо покарання - не висловлювався. Висловив щире каяття з приводу вчиненого, зобов'язався надалі подібного не вчиняти, оцінив свою поведінку як негативну, також вказав, що відшкодував частину матеріальної шкоди в сумі 500 гривень та зобов'язався решту суми сплатити в подальшому частинами. Не заперечив проти розгляду справи в порядку частини третьої статті 349 КПК України.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №227 від 24 березня 2025 ОСОБА_3 на період інкримінованого йому кримінального правопорушення та на час проведення експертизи виявляв легку розумову відсталість, проте усвідомлював свої дії та міг керувати ними. Будь - яких інших відхилень у нервово - психічному стані не виявлено, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п. 73-75).
Даними постанови від 21 березня 2025 року підтверджується залучення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25 лютого 2025 року за №12025243100000103, захисника для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_3 (а.п.67-68). Згідно з Дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні від 21 березня 2025 року № 004-220000580, адвокатом для забезпечення безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_3 призначено адвоката ОСОБА_7 (а.п.69).
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, а також суд установив, що учасники судового провадження не оспорюють дані обставини, правильно розуміють їх зміст та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз'яснивши положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України, суд, за клопотанням прокурора, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинувачених, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують їх особу, стосуються речових доказів та процесуальних витрат, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України і становлять таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, а також діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України і становлять таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена і вони підлягають покаранню за його вчинення.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування матеріальноі шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
За змістом частин першої та другої статті 50, частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є особою молодого віку, діючим військовослужбовцем, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом «Легка розумова відсталість», та не перебуває на обліку у лікаря нарколога та в лікаря-невролога, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не перебуває на обліку у Хмельницькому районному секторі №8 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, засуджує вчиненні ним дії.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини четвертої статті 185 КК України.
Водночас, враховуючи позицію прокурора, яка просила призначити покарання із застосуванням іспитового строку, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння, зокрема, визнання вини, каяття, те, що він надавав органу досудового розслідування та суду послідовні показання, якими викривав свої дії, позицію потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співмірність діяння та кари.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, лікаря - нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку у Хмельницькому районному секторі №8 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області, раніше не судимий, засуджує вчиненні ним дії.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини четвертої статті 185 КК України.
Водночас, враховуючи позицію прокурора, яка просила призначити покарання із застосуванням іспитового строку, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння, зокрема, визнання вини, каяття, те, що він надавав органу досудового розслідування та суду послідовні показання, якими викривав свої дії, позицію потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співмірність діяння та кари.
Підстав для застосування статті 69 КК України суд не встановив, відтак відсутні підстави для задоволення клопотань зазисників обвинувачених.
Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, застосованого відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , закінчився 18 травня 2025 року, з клопотанням про його продовження сторона обвинувачення не зверталася.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, підстав для їх застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до частини другої статті 124 КПК України суд стягує із обвинувачених на користь держави.
При вирішенні цивільного позову потерпілого АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» до обвинувачених, суд виходить із такого. В обґрунтування позову представник потерпілого зазначив, що внаслідок протиправних дій обвинувачених АТ«ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 8333 гривень 32 копійки. Представник позивача в позові вказав, що 31 березня 2025 року на рахунок АТ «Хмельницькобленерго» від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшли частково кошти на погашення матеріальної шкоди в розмірі 4170 гривень, у зв'язку з чим просив стягнути зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ «Хмельницькобленерго» Старокостянтинівський РЕМ матеріальну шкоду у розмірі 4163 грнивень 32 копійки.
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року цивільний позов потерпілого АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО» прийнято до розгляду в даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_9 підтримав позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 3663 гривень 32 копійки з врахуванням квитанції про сплату 500 гривень шкоди, яку надав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 .
Згідно частиною першою статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до частини третьої статті 61 КПК України цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Цивільний відповідач ОСОБА_3 цивільний позов визнав та сплатив завдану потерпілому матеріальну шкоду в сумі 4170 гривень, про що надав суду в судовому засіданні відповідну квитанцію. Квитанція від 31 березня 2025 року додана також до цивільного позову представником позивача (арк.спр.51), який вказав про вказану сплату і в цивільному позові.
Цивільний відповідач ОСОБА_4 цивільний позов визнав та сплатив завдану потерпілому матеріальну шкоду частково, в сумі 500 гривень, про що надав суду в судовому засіданні відповідну квитанцію.
Суд, заслухавши думку учасників справи щодо цивільного позову в судовому засіданні, дослідивши докази, дійшов такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до частини п'ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За змістом статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Як визначено частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
В ході судового розгляду суд встановив, що шкода потерпілому спричинена обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд враховує також надані представником позивача з цього приводу докази у виді Акта обстеження від 17 березня 2025 року, відповідно до якого комісія АТ «Хмельницькобленерго» встановила залишки провода між опорами 4-18 довжиною 351 м; розрахунок збитків, а також досліджену в судовому засіданні довідку про вартість майна.
В ході розгляду кримінального провадження суд вважає доведеним викрадення обвинуваченими чотирьохжильного незаізольованого алюмінієвого проводу марки «A-25», чим завдано збитків АТ «Хмельницькобленерго» на вказану у позові суму.
Зазначені обставини повністю визнані обвинуваченими.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 сплатив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 4170 гривень, що становить половину від визначеної потерпілим розміру матеріальної шкоди (8333 гривня 32 копійки), обвинувачений ОСОБА_4 сплатив матеріальну шкоду в розмірі 500 гривень, решта суми, щодо якої позов підтримав представник потерпілого ( 3663 гривень 32 копійки) слід стягнути з останнього.
Керуючись статтями 368-371, 373-376, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі частини першої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі частини першої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- дві дерев'яні палиці із наявними на них металевими наконечниками у вигляді літери «Г», які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_11 -- знищити
- один відрізок 4-х жильного дроту «А-25» довжиною 40 см - повернути потерпілому АТ «Хмельницькобленерго» як власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривня 80 копійок, по 795 (сімсот дев'яносто п'ять) гривень 90 копійок з кожного (за проведення судової трасологічної експертизи №СЕ-19/123-25/3882-ТР від 14 березня 2025 року).
Задовольнити частково цивільний позов АТ «Хмельницькобленерго» про відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Хмельницькобленерго» матеріальну шкоду в розмірі 3663 гривень (три тисячі шістсот шістдесят три) гривні 32 копійки на р/р НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 22767506.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1