іменем України
Справа № 684/421/25
Провадження № 2/684/259/2025
13 листопада 2025 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.,
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 12372,81 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено договір №3063313203370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Договір укладено згідно ст.207, 639 ЦКУ за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок». Зазначений кредитний договір, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створено згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Щодо укладеного кредиту за допомогою Веб-сайту, позивач вказує, що клієнт створює заявку на отримання кредиту, отримує дзвінок від співробітника установи, проходить перевірку та надає сканкопії документів або верифікується за допомогою технології BankID, отримує рішення кредитора, при позитивному рішенні клієнт отримує доступ до особистого кабінету, в особистому кабінеті клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою , клієнт особисто вносить до інформаційно телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки на яку бажає отримати кредит, після прийняття оферти клієнту на особистий телефонний номер приходить одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, який клієнт вводить в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, після підписання кредитного договору в автоматичному режимі направляється примірник кредитного договору клієнту та інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами вказаними клієнтом.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 4150,00 грн (п. 1.1. договору, р.3 паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 14 днів, (п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова відсоткова ставка, становить 2,2% на добу за продовжений строк кредитування визначений п. 3.5., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 12372,81 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту 4150,00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою 8222,81 грн.
З огляду на вказане, позивач ТОВ «Кошельок» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 12372,81 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін. Також, за клопотанням позивача судом було витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за період 12.06.2021 року по 14.06.2021 року.
Відповідач ОСОБА_1 02 жовтня 2025 року подала до суду клопотання про застосування строків позовної давності згідно якої вказує, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, просила застосувати строки позовної давності, оскільки договір між нею та ТОВ «Кошельок» укладено 13 червня 2021 року строком на 14 днів, з урахування строків позовної давності протягом 3-х років ТОВ «Кошельок» мало подати до суду позов протягом 90-180 днів, тому відповідач вважає, що є підстави для відмови в позові. Також, відповідач вказує, що вона не погоджується зі сплатою відсотків, а погоджується лише зі сплатою тіла 4150 грн.
20 жовтня 2025 року судом отримано додаткові пояснення представника позивача, згідно яких останній просить відмовити відповідачу в застосуванні строку позовної давності, оскільки такий був продовжений у зв'язку із введенням карантину, а також в подальшому зупинений на час дії воєнного стану, а зміни щодо поновлення перебігу позовної давності набрали чинності 04.09.2025. Окрім того, представник позивача вказує на правомірність нарахування процентів поза межами лояльного строку кредитування, що відповідає умовам п.2.1, 3.6 договору, тому позовні вимоги позивач підтримує та просить задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження із постановленням заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки, що підтверджено довідкою про доставку повістки до електронного кабінету, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідачем ОСОБА_1 було подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 10 листопада 2025 року задоволено. Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 13 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 13 листопада 2025 року не вийшла на зв'язок в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч.5 ст.212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З огляду на викладене, враховуючи відкладення судового розгляду та наявність в матеріалах справи позиції відповідача щодо позовних вимог, викладеної письмово, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 червня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
За умовами п.1.1 Договору ТОВ «Кошельок» надає позичальнику грошові кошти в розмірі 4150,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. Тип кредиту споживчий.
У Договорі визначено тип кредиту - споживчий, сума кредиту становить 4150,00 грн., кредит надається строком на 14 діб (Лояльний період), який можу бути провдовжено позичальником шляхом сплати ним всіх процентів, відсоткова ставка становить 0,01 % від суми кредиту в межах лояльного періоду, у а разі користування кредитом понад строк, вказаний у п.1.2 договору застосовується базова процентна ставка, що передбачено п.1.1., 1.2., 2.2. договору та графіком розрахунків, який є Додатком №1 до договору №3063313203-370483.
Згідно п.3.5 договору сторони погоджуються що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлений п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов'язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2% за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору.
Також сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст.ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду; з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (пункти 3.6 - 3.8 Договору).
Вказані умови кредитування стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом відображені у паспорті споживчого кредиту, підписаному сторонами.
Згідно повідомлення про підтвердження платежу АТ «ТАСКОМБАНК» повідомив позивача ТОВ «Кошельок» про успішне перерахування кредитних коштів 13 червня 2021 року о 17.44 год в сумі 4150 грн. на картку отримувача № НОМЕР_3 , відправник ТОВ «Кошельок».
Як встановлено з витребуваних за клопотанням позивача доказів із АТ КБ «Приватбанк», на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в Банку емітовано картку № НОМЕР_1 та згідно виписки по даному рахунку 13 червня 2021 року на дану картку проведено зарахування коштів в сумі 4150,00 грн.
Всупереч умовам договору №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 червня 2021 року, відповідач не виконала належним чином зобов'язання за кредитним договором, оскільки не здійснила належним чином платежі для погашення боргу на рахунки позивача.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 червня 2021 року за період з 13 червня 2021 року по 24 вересня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 по вказаному договору становить 12372,81 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту 4150,00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою 8222,81 грн.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Із матеріалів справи встановлено, що кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», тому, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а відтак вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до ст.ст. 205, 207 ЦК України.
Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору №3063313203-370483 від 13 червня 2021 року, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором в установлений строк не виконала кредитору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) та за процентами перед позивачем ТОВ «Кошельок».
Із дослідженого судом договору №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 червня 2021 року слідує, що, його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який позичальнику було надано шляхом направлення повідомлення 13 червня 2021 року на номер телефону НОМЕР_4 .
Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів в позику в сумі 4150 грн. у ТОВ «Кошельок» суд вважає доведеним, так як відповідач визнає ці обставини та вказане підтверджується витребуваними за клопотанням позивача доказами АТ КБ «Приватбанк», згідно яких на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та 13 червня 2021 року на дану картку проведено зарахування коштів в сумі 4150,00 грн.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення суми позики за договором №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 червня 2021 року, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 4150,00 грн. в рахунок погашення тіла позики (основного боргу) підлягає задоволенню повністю.
Щодо розміру відсотків за користування позикою за вищезазначеним договором позики, то суд зазначає наступне.
Як вбачається із наданого суду розрахунку заборгованості за договором №3063313203-370483 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 13 червня 2021 року відсотки в розмірі 0,01% (дисконтна процентна ставка в день, в межах лояльного періоду) в день нараховувались протягом строку, на який надавалась позика, а саме, протягом 14 днів (по 26 червня 2021 року включно) нараховано в розмірі 5,81 грн, та після закінчення цього строку ще 90 днів, тобто по 24 вересня 2021 року включно за ставкою 2,2 % в розмірі 8217,00 грн.
Разом з тим, відповідно до умов договору, а саме п.3.6 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком подовження строку користування кредитом на умовах визначених п. 3.7 та п. 3.8 Договору, а саме зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду та з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 730 процентів річних, що становить 2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним
Судом встановлено, що після закінчення 14-денного строку кредитування Лояльного періоду (26 червня 2021 року), відповідач не повернула кредитні кошти та продовжила користуватись ними, а тому відбулася пролонгація строку користування кредитом на 90 днів, що визначено пунктом 3.7 Договору, а нарахування відсотків у період пролонгації відповідно повинно здійснюватись за процентною ставкою, наведеною у п. 3.8 Договору, а саме 2 % від суми кредиту в день, що також передбачено і в паспорті споживчого кредиту до договору №3063313203-370483 від 13 червня 2021 року.
Натомість, позивачем здійснено нарахування відсотків в період з 27 червня 2021 року до 24 вересня 2021 року за ставкою 2,2%, що не відповідає умовам договору №3063313203-370483 від 13 червня 2021 року, а відтак стягненню з відповідача підлягають лише проценти, нараховані у межах визначеного договором строку кредитування протягом 90 днів (після закінчення лояльного періоду) та встановленої договором процентної ставки в розмірі 2 % на день.
Отже, з врахуванням наведеного з відповідачки на користь позивача слід стягнути 7475,81 грн заборгованості за процентами за договором №3063313203-370483 від 13 червня 2021 року про надання коштів у позику в розмірі 5,81 грн. за лояльний період та за період з 27 червня 2021 року до 24 вересня 2021 року за ставкою 2% від суми кредиту (83 грн. (4150х2%) х 90днів =7470), а всього відсотків 7475,81 грн, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на вказану суму.
Таким чином, аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, з огляду на принципи обов'язковості договору, презумпцію правомірності правочину, змагальності та диспозитивності те, що позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів та відсотків, відповідачем не надано доказів повного виконання своїх зобов'язань в строки, визначені договором, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за договором №3063313203-370483 в розмірі 11625,81 грн, з яких: 4150,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7475,81 грн - сума заборгованості за відсотками, а в решті вимог слід відмовити.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.
Враховуючи, що з 12.03.2020 року по 30 червня 2023 року на території України діяв карантин, на період дії якого строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину, вимоги банку є обґрунтованими, оскільки трирічний строк позовної давності припадає на період введення на території України карантину.
Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, трирічний строк позовної давності продовжувався на час дії карантину та зупиняється на строк дії воєнного стану, який триває і на даний час.
Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розділу виключено на підставі Закону№ 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025, а позивачем у серпні 2025 року заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. А тому, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2276,09 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 93,96 %).
Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
12 лютого 2025 року між ТОВ «Кошельок» та АО «Герман Гурський та партнери» було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги.
Згідно додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року встановлено, що адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» у справі про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором надано ТОВ «Кошельок» правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а саме за: оформлення документів щодо надання правничої допомоги - 1000 грн; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 2000 грн; складання позовної заяви 4000 грн; формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу) 2000 грн; відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі - 1000 грн.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Згідно з вимогами п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи із умов договору про надання послуг, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, ціну позову, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями реальності та розумності, пропорційності, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.10,12,13,76-81,141,263-265,273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) заборгованість за кредитним договором №3063313203-370483 від 13 червня 2021 року в розмірі 11625,81 грн, з яких: 4150,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7475,81 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2276,09 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, а всього 5276,09 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 13 листопаада 2025 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.