Справа № 682/2657/25
Провадження № 2/682/1544/2025
13 листопада 2025 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Шевчука В.В., за участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Страхова група «ТАС»» про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до АТ «Страхова група «ТАС»» про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.
В обґрунтування поданого позову вказано, що 12.07.2025 р. у Дніпропетровській обл., Синельниківському р-ні, поблизу с. Миколаївка та с. Дмитрівка, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "DAF FT XF 105.460", р.н. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем марки "VOIKSWAGEN T4" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП пасажир ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином позивача, від отриманих травм загинув. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №20250704060000614 ОСОБА_5 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілого. Оскільки, між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв?язо., тому позивач просить клопотання задовольнити та відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" стягнути з відповідача на його користь 48 000 грн страхового відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.10.2025 р. відповідач АТ «Страхова група «ТАС»» надіслали відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. До даного відзиву додали клопотання про передання справи на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про об'єднання справ в одне провадження.
Ухвалою суду від 13.11.2025 р., у клопотанні АТ «СГ «ТАС»» про передання справи на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва відмовлено.
Ухвалою суду від 13.11.2025 у задоволенні клопотання АТ «СГ «ТАС»» про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою суду від 13.11.2025 у задоволенні клопотання АТ «СГ «ТАС»» про об'єднання справ одне провадження - відмовлено.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 12.07.2025 у Дніпропетровській обл., Синельниківському р-ні, поблизу с. Миколаївка та с. Дмитрівка, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "DAF FT XF 105.460", р.н. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем марки "VOIKSWAGEN T4" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок даної ДТП пасажир ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих травм загинув.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №20250704060000614 ОСОБА_5 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден в лобній ділянці по центру та зліва з переходом та скронево-виличну ділянку, на спинці носу зліва та справа, на бічній поверхні шиї на всіх рівнях зліва, на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній та середній третинах, на передньо-бічній поверхні грудної клітини справа в проекції 7 та 9 міжребер?я по білягрудинній та по передньо-пахвовій лініям, в проекції правої клубової кістки, на задньо-бічній поверхні грудної клітини зліва в проекції 1-6 міжребер?я та 9-11 міжребер?я по задньо-пахвовій та по лопаточній лініям, в лівій поперековій ділянці, на задній поверхні грудної клітини справа в проекції 8 - 12 міжребер?я по лопаточній лінії, на передній поверхні правового колінного суглобу; синців на нижній повіці лівого ока, біля внутрішнього кута правого ока; забійних ран в лобній ділянці зліва, на спинці носу зліва; з переломом склепіння та основи черепу, кісток обличчя, субарахноїдальними крововиливами, двосторонніми переломами ребер, розривами легень, розривами печінки, селезінки, переломами гілок лобкових кісток зліва та справа та з розходженням лобкового симфізу. Всі виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення та як такі, що призвели до смерті потерпілого, згідно п.2.1.1. а), 2.1.2., «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», перебувають в прямому причинно-наслідковому зв?язку з настанням смерті.
За фактом ДТП Слідче управління ГУНП в Дніпропетровській області внесло матеріали про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000725. Таким чином, між отриманими потерпілим, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тілесними ушкодженнями та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв?язок. Станом на сьогодні досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, 27.08.2025 р. повідомлено про підозру водія ОСОБА_2 та обвинувальний акт направлено на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Вищевказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12025040000000725, висновком експерта №20250704060000614, повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 27.08.2025 р. та свідоцтвом про смерть потерпілого (а.с. 12,13-17,18-22).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 22.07.2025 Чугуївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 24 років (а.с. 23).
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 - його батьками були ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с. 24).
Відповідно до відповіді від Залізничного ВДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виявлений актовий запис про шлюб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 22.07.2022 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проте даний шлюб було розірвано 09.05.2023 р. Також відповідно до вищезгаданої відповіді ДРАЦС актових записів про народження дітей у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не виявлено (а.с. 25).
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюється у порядку, передбаченому параграфом 2 Глави 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За приписами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом цієї норми обов'язок з відшкодування шкоди покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного з них, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України). Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки та третіми особами, яким такий володілець завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця незалежно від його вини.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3720- ІХ, який набрав чинності з 01.012025.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров'ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата у зв'язку з смертю потерпілої фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілої фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.
Аналіз зазначених норм права дає підстави дійти висновку про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Судом встановлено, що позивач, є батьком померлої особи. Крім того встановлено, що на розгляді Чугуївського міського суду м. Харкова перебуває позов ОСОБА_6 , яка є мамою померлої в результаті ДТП особи, до АТ «Страхова група «ТАС»» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілої. Інші особи, які б мали право претиндувати на відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілої відсутні. За таких обставин, суд приходиь до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими і осканній має право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю його сина у розмірі, що становить половину від суми визначеної Законом.
Разо із тим, суд звертає увагу, що позивач обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги керувався п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961- ІV, який передбачав, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Керуючись даною нормою позивач просить стягнути страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 48000 грн.
Проте, на момент виникнення страхового випадку, дана норма не діяла, оскільки Закону України № 1961- ІV втратив чинність на підставі Закону України № 3720- ІХ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 3 ст. 25 якого передбачає, що загальний розмір таких страхових (регламентних) виплат зазначеним особам стосовно одного померлого становить 25 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, і виплачується таким особам у рівних частинах.
На момент виникнення страхового випадку у 2025 році розмір мінімальної місячної заробітної плати в Україні становив 8000 гривень, а тому максимальна сума страхової виплати для позивача може становити 100 000 грн (8000*25=200 000/2=100 000).
Разом із тим, суд не вправі з власної ініціативи вийти за межі позовних вимог та збільшити їх розмір, а тому позов підлягає задоволенню у межах заявлених позовних вимог у розмірі 48 000 грн.
З приводу заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем на надано жодних доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розділом 3 Договору № 4-Ж про надання професійної правничої допомоги визначено, що за надання послуг, передбачених умовами цього договору, замовник зобов'язаний оплатити виконавцеві гонорар - грошові кошти в сумі, що еквівалентна 25 % від суми отриманих виплат.
Окрім того, в якості підтвердження вартості наданих адвокатом послуг та їх обсягу до матеріалів справи додано: договір № 4-Ж про надання професійної правничої допомоги (а.с. 30-32), детальний розрахунок робіт (наданих послуг) (а.с. 33).
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання АТ «СГ «ТАС»» про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тож з АТ «Страхова група «ТАС»» слід стягнути на користь ОСОБА_1 12000 грн. судових витрат пов'язаних з оплатою послуг за надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір не стягується у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 81, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 11, 1167, 1168, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» на користь ОСОБА_1 48000 грн. страхового відшкодування, пов'язаного із моральною шкодою.
Стягнути з Акціонерного товарисства «Страхова група «ТАС»» на користь ОСОБА_1 12000 грн. судових витрат пов'язаних з оплатою послуг за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повна інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
Представник позивача - ОСОБА_7 (м. Вінниця, РНОКПП: НОМЕР_6 );
Відповідач - Акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"" (приватне) (м. Київ, пр. Берестейський, буд. 65, ЄДРПОУ: 30115243).
Текст рішення складений 13.11.2025
Суддя Шевчук В. В.