Справа № 676/4999/25
Номер провадження 2/676/2751/25
(з а о ч н е)
13 листопада 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Гладій Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі - ТОВ «Споживчий центр») Кузьменко М.В., через систему «Електронний суд», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї боргу за кредитним договором в розмірі 23 021,81 грн та 2422,40 грн. - судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що 17.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07.12.2024-100000256. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці кредит у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 17.12.2024 року, строком на 140 днів з процентною ставкою - фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 600,00 грн. Неустойка 80,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання належного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 07.07.2025 року (дата позовної заяви) виникла заборгованість у розмірі 23 021,81 грн., в тому числі 8 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 10 080,00 грн. по процентам; 941,81 комісії; 4 000,00 грн. неустойка.
Ураховуючи викладене, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Ухвалою Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 12.08.2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав та просить справу розглядати за його відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідачка не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 17.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.12.2024-100000256. Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачці кредит у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 17.12.2024 року, строком на 140 днів фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 600,00 грн. Неустойка 80,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання належного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредитні кошти.
Обов'язки, передбачені кредитним договором № 17.12.2024-100000256 від 17.12.2024 року ОСОБА_1 не виконує, на вимоги банку не реагує, тому станом на 07.07.2025 року (дата позовної заяви), утворилась заборгованість у розмірі 23 021,81 грн., в тому числі 8 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 10 080,00 грн. по процентам; 941,81 комісії; 4 000,00 грн. неустойка.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1048 ЦК України, норми якої в силу ч.2 ст.1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Частиною першою ст.526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
У разі прострочення повернення відповідної частини кредиту (якщо договором передбачено повернення кредиту частинами) позичальник зобов'язаний на вимогу кредитодавця повернути кредит у цілому та сплатити нараховані проценти та комісію.
Зібрані докази вказують на те, що 17.12.2024 року ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір, на виконання якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 8 000,00 грн, строком на 140 днів, а та зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти та комісію. ОСОБА_1 прострочила виконання зобов'язання за кредитним договором.
За таких обставин суд доходить обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за кредитним договором, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 17.12.2024-100000256 від 17.12.2024 року у розмірі 18080,00 грн., в тому числі 8 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 10 080,00 грн. по процентам;
Щодо стягнення з відповідача боргу за комісією суд зазначає таке.
Умови розрахунку та стягнення комісії за надання кредиту зазначені в п. 7 кредитного договору № 17.12.2024-100000256 від 17.12.2024 року і становить 1 600,00 грн. за надання кредиту.
Водночас, згідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст ст.11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.
Так, пунктом 7 кредитного договору № 17.12.2024-100000256 від 17.12.2024 року комісія за надання кредиту фактично встановлено плату позичальника за надання кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи викладене, слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 941,81 грн.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 гривень неустойки суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , тобто станом на 17.12.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевказане, даний позов слід задовольнити частково, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 гривень неустойки.
У ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем у цій справі сплачено через систему «Електронний суд» судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, що становить 0,8 від відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов ТОВ «Споживчий центр» задоволено на 78,53 % , а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 902,31 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81, 141, 206, 264-265, 279, 280 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 18 080,00 (вісімнадцять тисяч вісімдесят) грн. заборгованості за кредитним договором № 17.12.2024-100000256 від 17.12.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1 902,31 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А м. Київ поштовий індекс 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Гладій