Справа № 589/5270/24
Провадження № 2/589/649/25
13 листопада 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
05.11.2024р. АТ «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 23.12.2019 року в розмірі 16391 грн. 01 коп., з яких: 10278 грн 02 коп. - сума заборгованості за кредитом, 6112 грн 99 коп. - сума заборгованості за відсотками. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.
Ухвалою суду від 15 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою останній зареєстрований, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 05.04.2025 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.
Станом на 13.11.2025 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.
За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
23.12.2019р. АТ «Акцент-Банк» (далі по тексту - АТ «А-Банк», Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір (без номеру), у відповідності до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку /а.с. 9/.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифів, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, вказаними у рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також у вказаній анкеті-заяві відповідач зобов'язався виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також самостійно регулярно знайомитись з їх змінами, які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms.
Як свідчить довідка за картами позивача, відповідачеві було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня 2024 року, № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2031 року /а.с. 14/.
Відповідно до довідки за лімітами позивача, ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 23.12.2019 року був установлений кредитний ліміт у розмірі 10300 грн /а.с. 15/.
Також на підтвердження факту укладення кредитного договору банком надано копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний відповідачем, витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК»; Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD».
Згідно з банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 23.12.2019 по 30.10.2024 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично проводив погашення кредиту, поповнював банківську картку. У той же час банківська виписка свідчить, що позивач проводить щомісячне списання з рахунку відповідача відсотків за користування кредитними коштами /а.с. 11-13/.
За доводами позову та наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх договірних зобов'язань з повернення тіла кредиту та сплати процентів, внаслідок чого відповідно до розрахунку Банку станом на 30 жовтня 2024 року у нього перед Банком утворилась заборгованість на загальну суму 16391 грн 01 коп., з яких 10278 грн 02 коп. заборгованість за тілом кредиту та 6112 грн 99 коп. заборгованість за відсотками /а.с.7-8/.
Вирішуючи заявлені вимоги, суд вважає за необхідне дослідити умови вказаного договору, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві від 23.12.2019 р. процентна ставка не зазначена.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), просив стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 23.12.2019 року, посилався на тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», як невід'ємні частини кредитного договору.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ті витяги з Умов, який наданий Банком, Тарифів Банку розумів ОСОБА_2 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання Позичальником кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах розміру і порядку нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком тарифи та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не підписані відповідачем.
З наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19.
Підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» не свідчить про погодження сторонами умов кредитного договору, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таким обставин, оскільки позивачем не було доведено правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих банком відсотків.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «А-БАНК» також просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10278 грн 02 коп.
Слід зазначити, що дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, врахувавши внесені відповідачем кошти на часткове погашення боргу, судом не було встановлено існування у відповідача заборгованості за наданим банком кредитом.
На підставі ч.ч. 1, 5 і 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом, оскільки такі вимоги безпідставні та необґрунтовані позивачем.
Оскільки у позові відмовлено, суд покладає судові витрати, понесенні позивачем, на останнього відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 11, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова