Справа № 2-1727/10
01 грудня 2010 р. Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.
при секретарі Тиводар В.І.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Мрія» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 28 від 07.05.2010 т. та позов ОСОБА_2 до кредитної спілки «Мрія» про визнання недійсним п. 5.2 кредитного договору № 28 від 07.05.2010 р. і визнання недійсним у цілому договору кредиту № 28 від 07.05.2010 р.,
Кредитна спілка «Мрія»звернулася в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 6608.50 грв. боргу за кредитним договором. В позовній заяві зазначено, що 07.05.2009 року виконуючим обов'язки менеджера Тячівського відокремленого робочого місця кредитної спілки «Мрія» Лилик А.М. укладено кредитний договір № 28 із ОСОБА_2 про надання їй кредиту в сумі 5000 грв., з умовою щомісячного погашення згідно графіку вказаному у договорі. Відповідачка частково погасила кредит, після чого припинила, чим порушила п. 3.1, 3.2 умов договору. У неї виникла заборгованість по даному кредиту в сумі 6608.50 грв. Згідно кредитного договору відповідачка повинна була кожного місяця сплачувати по кредиту 500 грв., а по відсотках 200 грв. У відповідності до п. 5.2. "а" кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту позичальник сплачує додаткові відсотки із розрахунку 10 % від суми простроченого кредиту за кожний день. Відповідачці нараховані додаткові відсотки у розмірі лише 1% від суми простроченого кредиту за кожний день станом на 12.07.2010 р. ОСОБА_2 була ознайомлена з умовами договору перед його підписанням.
Відповідачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до кредитної спілки «Мрія» по визнання недійсним п. 5.2 договору кредиту № 28 від 07.05.2009 р. Пізніше розширила свої позовні вимоги і просила визнати недійсним у цілому кредитний договір № 28 від 07.05.2009 р. Позови були об'єднані в одне провадження. ОСОБА_2 посилається на те, що умови викладені у п. 5.2 кредитного договору, згідно яких, у випадку несвоєчасної сплати місячного платежу, відсотків за користування кредитом, спілка має право подвоїти процентну ставку в розрахунку до моменту погашення простроченої заборгованості, або при рішенні кредитного комітету нарахувати додаткові відсотки із розрахунку 10 % від суми простроченого кредиту за кожний день не можуть вважатися розумними та справедливими і не відповідають звичаям ділового обороту. Вважає, що кредитний договір № 28 не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Крім того просить визнати цей договір не дійсним ще й тому, що кредитна спілка «Мрія» не мала ліцензії на кредитування.
Розглянувши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні позову кредитної спілки «Мрія» слід відмовити, а позов ОСОБА_2 до кредитної спілки «Мрія» слід задовольнити частково виходячи з наступного. Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про кредитні спілки», цивільним кодексом України, статутом та «Положенням про кредитний комітет кредитної спілки «Мрія».
Суд встановив, що 07.05.2009 р. між ОСОБА_2 та кредитною спілкою «Мрія», в особі начальника Тячівського ВРМ Сасин О.М., яка діє на підставі статуту, було укладено кредитний договір № 28, згідно з яким ОСОБА_2 отримала від кредитної спілки кредит у сумі 5000 грв. і зобов'язалася його повернути у визначений у договорі термін та сплатити за користування ним визначені відсотки. Відповідачка сплатила тільки частину отриманого кредиту (2750 грв.) та частину відсотків за користування ним (1600 грв.). Кредитна спілка звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї 2250 грв. боргу по кредиту, 400 грв. відсотків за користування кредитом та 3958.5 грв. додаткових відсотків за несвоєчасне повернення кредиту, нарахованих на підставі п. 5.2 «а» договору. ОСОБА_2, у свою чергу, звернулася до суду з позовом до кредитної спілки про визнання недійсним п. 5.2 кредитного договору № 28 а також визнання недійсним цього ж договору у цілому.
Згідно ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Статтею 17 закону визначено, що спеціальним органом, який відповідає за організацію кредитної діяльності спілки, є кредитний комітет, який призначається спостережною радою, і до компетенції якого належить розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань. Такі ж самі повноваження на кредитний комітет покладено і п. 11.1 статуту кредитної спілки «Мрія» і положенням про кредитний комітет КС «Мрія». Однак, як видно з наданих кредитною спілкою матеріалів, з приводу надання кредиту ОСОБА_2, кредитний комітет ніякого рішення не приймав. Від імені спілки договір підписала Сасин О.М., яка підписала його як начальник Тячівського відокремленого робочого місця, хоча на роботу вона прийнята як менеджер Тячівського відділення. Довіреності на право підписувати від імені кредитної спілки договори, передбаченої п. 5.3.2 Положення про відокремлений підрозділ Тячівське відділення КС «Мрія» на її ім'я суду надано не було.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою ст. 203 цього кодексу. У відповідності до ч. 2 ст. 203 особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. За правилами ст. 92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Як встановив суд, вивчивши всі надані сторонами матеріали, Сасин О.М., підписуючи кредитний договір з ОСОБА_2 не мала на те повноважень від кредитного комітету спілки. За таких обставин даний договір слід визнати не дійсним застосувавши до нього наслідки передбачені ст. 216 ЦК, згідно якої кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього договору.
Згідно розрахунків наданих кредитною спілкою ОСОБА_2 на даний час повернула 4350 грв. Отже вона повинна повернути ще 650 грв.
Враховуючи, що наявні підстави для визнання недійсним кредитного договору в цілому, суд вважає не потрібним окремо скасовувати пункт 5.2 цього договору. Тому у цій частині вимог ОСОБА_2 слід відмовити.
Тому, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 92, 203, 215, 216, 227 ЦК України, ст.ст.1, 17 Закону України «Про кредитні спілки» суд ,
У задоволенні позову кредитної спілки «Мрія» відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Визнати недійсним кредитний договір № 28 від 07.05.2010 р. укладений між ОСОБА_2 та кредитною спілкою «Мрія».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки «Мрія» шістсот п'ятдесят гривень.
У задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання недійсним п. 5.2 кредитного договору № 28 від 07.05.2010 р. відмовити.
Стягнути з кредитної спілки «Мрія» на користь ОСОБА_2 двадцять сім гривень судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня його проголошення, в апеляційний суд Закарпатської області, через Тячівський районний суд.
Головуючий: Гримут В.І.