Справа № 591/11340/23
Провадження № 2/591/1733/23
13 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та свої вимоги мотивує тим, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою було укладено кредитний договір №5292840.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Підписанням Кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (п.п. 10.7 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua
Приймаючи умови кредитного договору, відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язуються неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
19 червня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем укладено Договір факторингу №19062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19 червня 2023 року до Договору факторингу №19062023 від 19 червня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 43215 грн. 00 коп., з яких:
15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
28215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначену суму заборгованості за Кредитним договором №5292840 та понесені судові витрати.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07 грудня 2023 року відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, справа призначена до розгляду на 29 січня 2024 року, о 09 год. 30 хв.
22 грудня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заву, в якому він просить залишити без задоволення зазначену позовну заяву та вважає викладенні у позовній заяві вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази для повного, всебічного розгляду справи, а саме: Дозвіл (згоди) Людини наданого фінансовій установі на обробку, зберігання, розповсюдження персональних даних; Належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують видачу кредиту (квитанції, платіжні доручення, платіжна інструкція, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо); Копія паспорту Людини Реєстраційного номеру облікової картки платника податків Людини Доказів належності Людині телефонного номеру +380…, за допомогою якого відбувся акцепт кредитного договору (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора М734156). В позовній заяві зазначено, що номер телефону зазначено в п. 10 кредитного договору. Але в п. 10 кредитного договору відсутні телефони, а в п. 11 цього договору зазначено понад 6 різних телефонних номерів, які не належать відповідачці; Номеру банківської карти Людини на який ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» начебто перерахував на ім'я відповідачки кошти у розмірі 15000 грн. Ні в договорі, ні в позовній заяві відсутня будь-яка інформація про банківську карту позичальника; Заява - анкета для отримання кредиту у електронній формі; Витяг з ЄДР ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».
Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу коштів. Позивач в позовній заяві зазначає, що 28 грудня 2021 року між Людиною та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір, згідно з якого ОСОБА_2 отримала 15000 грн., у вигляді переказу на картковий рахунок, на умовах зворотності, та сплати відсотків. При цьому Позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх аргументів.
В позовній заяві, та в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази переказу на картковий рахунок відповідачки зазначеної суми коштів. В матеріалах справи відсутнє підтвердження переказу кредитних коштів на картковий рахунок у вигляді первинних бухгалтерських документів.
Також в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про картковий рахунок, на який була отримана позика, будь-яка копія платіжного доручення/платіжної інструкції, яка є підтвердженням переказ кредитних коштів на картковий рахунок Людини.
Таким чином в матеріалах справи відсутні належні докази надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредиту Людині у вигляді переказу на картковий рахунок в розмірі 15000 грн. Відсутні дані відносно номеру цієї карти, докази належності карти Людині, та первинні бухгалтерські документи підтверджуючи факт переказу кредитних коштів людині.
Тому не можна вважати факт надання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 15 000 грн. доведеним.
По друге: в матеріалах справи відсутні докази укладення (акцептування) кредитного договору №5292840 від 28 грудня 2021 року, без підпису сторін кредитний договір є нікчемним.
Як вбачається з форми та змісту вказаного кредитного договору №5292840 від 28 грудня 2021 року з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі кредитний договір), він був підписаний Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатору, тобто відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач запевняє, що саме відповідачка уклала кредитний договір. В позовній заяві зазначено, що номер телефону зазначено в п. 10 кредитного договору. Але в п. 10 кредитного договору відсутні телефони, а в п. 11 цього договору зазначено понад 6 різних телефонних номерів, які не належать відповідачці.
Тобто в матеріалах справи відсутній такий доказ як довідка про ідентифікацію телефонного номеру +380?????????, за допомогою якого, як стверджує позивач, відбувся акцепт кредитного договору (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора М734156).
Також відсутні докази того, що саме відповідачка уклала кредитний договір №5292840 від 28 грудня 2021 року з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», шляхом акцепту на сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». Відповідачкою заперечується факт підписання кредитного договору як власноручно, так і за допомогою електронного цифрового підпису або одноразового ідентифікатору.
В кредитному договорі та позовній заяві відсутня інформація про конкретний телефонний номер, на який відповідачка начебто акцептувала цей договір (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора М734156).
Для того щоб підписати договір, потрібно отримати СМС повідомлення, на номер, який має бути зафіксований системою. А також надані суду докази, що саме цей номер телефону належить ОСОБА_2 .
Крім того в зазначеному кредитному договорі зазначено номер карти, на які ОСОБА_2 отримала кошти. Ця інформація відсутня в позовній заяві та в кредитному договорі.
Отже, у випадку не підписання спірного кредитного договору стороною письмова форма правочину не була дотримана, внаслідок чого такий договір є нікчемним (відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається).
ТОВ «ЄАПБ» в позовній заяві просить суд першої інстанції стягнути тіло кредиту, та нараховані проценти (відсотки) посилаючись на те, що ТОВ «АВЕНТУС Україна» має право нараховувати проценти, на підставі відповідної ліцензії. Сама ліцензія на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, яка дає право нараховувати та стягувати кошти - в матеріалах справи відсутня.
Замість вказаної ліцензії, Позивач посилається на розпорядження Нацкомфінпослуг від 28 березня 2017 року за № 756. Це розпорядження не може бути належним доказом наявності відповідної ліцензії, так як на ньому відсутня печатка і саме головне підпис голови Нацкомфінпослуг І. Пашко (без по батькові).
Тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» не довів, що має право стягувати проценти (відсотки).
Відповідачкою заперечується факт досягнення згоди з усіх істотних умов спірного кредитного договору, внаслідок чого договір вважається неукладеним.
Таким чином, кредитний договір не містить всіх істотних умов, визначених Законом України «Про споживче кредитування». Отже, вказаний договір є неукладеним, тобто таким, що не спричинив настання юридичних наслідків і виникнення відповідних прав та обов'язків у сторін.
В матеріалах справи відсутні надання Людині другого примірника кредитного договору.
Також кредитний договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на погіршення становища споживача, що в свою чергу, є підставою для визнання такого договору недійсним.
В даному випадку кредитний договір за своїм змістом порушує принцип добросовісності, оскільки платіжні зобов'язання позичальника за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом є непомірно високими та річна відсоткова ставка складає 24 000 % (пункт 1.7.1 кредитного договору), що більш ніж у двісті сорок разів перевищує суму наданого позичальнику кредиту .
Крім того з умов договору не зрозуміла річна та денна процентна ставка. В пункті 1.5.1 зазначається 1,90 % в день , в пункті 1.5.2 зазначається 0,475%.
По третє, в договорі факторингу немає згадки, що первісний кредитор відступив Позивачу право вимоги боргу Людини.
Так договір факторингу не містить жодного пункту, в якому зазначено, що первинний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає кредитну заборгованість ОСОБА_3 до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Єдиний документ, який підтверджує про передачу заборгованості - витяг з реєстру боржників №2 до Договору Факторингу №19062023 від 19 червня 2023 року.
Цей документ не підписаний керівником первинного кредитора - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не може бути належним доказом передачі права грошової вимоги по заборгованості відповідачки до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Крім того, договір факторингу має певні виправлення та коригування. Так в п. 3.2. відсутні (затерті) суми прав вимоги, що говорить про те, що позивач намагався внести зміни у доказ. Тому його належність під сумнівом. Такі ж самі виправлення і коригування помічені і в Акті прийому-передачі боржників №2.
Представник відповідачки звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутня копія паспорту відповідачки та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що в свою чергу ставить під сумніви факт надання кредиту. Це означає, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» неналежним чином провела ідентифікацію клієнта. Вважає що, фінансова компанія повинна ретельніше ідентифікувати та перевіряти кому надає кошти в кредит. Факт надання такого кредиту не підтверджено позивачем наявними та належними доказами.
Вказує, що в матеріалах справи відсутня ліцензія ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (яка дає право фінансовій установі нараховувати проценти (відсотки).
Лише належність ліцензії дає, або не дає право Позивачеві займатися наданням кредитів. В матеріалах справи відсутні докази надання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відповідної ліцензії наданої уповноваженим на те органом державної влади.
Людина не згідна з розрахунками позивача, вважає їх спірними та надуманими. Та такими, що протирічать загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності.
З розрахунками позивача ОСОБА_2 також не погоджується, вважає ці нарахування спірними та надуманими, та такими, що протирічать принципам справедливості, добросовісності, та розумності з наступних підстав:
В виписці із особового рахунку зазначена сума процентів у розмірі 28 215 грн. В виписці не зазначається, чому саме таку суму вимагає Позивач. Не зрозуміло з яких міркувань виходив позивач, яка формула нарахувань, період та відсоткова ставка.
Як зазначає позивач в позовній заяві, позичальник отримав кредит у розмірі 15 000 грн. строком на 30 днів, з починаючи з 28 грудня 2023 року 0,475 % в день (п.1.3, 1.4, 1.5.2 договору).
Простий розрахунок показує, що сума відсотків не повинна перевищувати 2137 грн. 50 коп. із розрахунку 15 000 грн. x 0.475 % x 30 днів. Це корелюється з пунктом 1.8.2 договору та Додаток 1 до Договору позики теж говорить про суму 2137 грн. 50 коп. за нараховані проценти. Разом до сплати 17137 грн. 50 коп (тіло + проценти).
Тому, сума процентів розрахована позивачем не відповідає діючому законодавству та висновкам Великої палати Верховного суду (у сумі, яка перевищує суму процентів 2 137 грн. 50 коп.) є неправомірною, та більш ніж спірною.
У разі підтвердження надання Людині позики у сумі 15 000 грн., сума заборгованості Людини не може становити суму більше ніж 17 137 грн. 50 коп. відповідно до виписки з розрахунку заборгованості. Це корелюється також з додатком 1 до кредитного договору.
Прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 000 грн.
Прострочена заборгованість за процентами - 2137 грн. 50 коп.
Саме такий розрахунок відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності (а.с. 45-56).
27 грудня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача, в якому він наполягає на задоволенні позовних вимог, та зазначає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», договору, щодо якого виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. З гідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.
Представник позивача повідомляє суд, що станом на 26 грудня 2023 року Позивачем від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» отримано детальні розрахунки заборгованості та докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів Відповідачу за укладеними кредитними договорами, а саме:
- Копія листа від ТОВ «ФК'КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 22 червня 2023 року (який безпосередньо здійснював переказ коштів на банківські карти позичальників), як оператора надавача послуг з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, яким повідомлено про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта - 28 грудня 2021року 11:18, здійснено перерахування коштів на суму 15000 грн. 00 коп., за маскою картки НОМЕР_1 відповідача , за номером транзакції в системі 1041605164, підписана з допомогою ЕЦП.
- Копія розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5292840 від 28 грудня 2021 року.
У розрахунку міститься інформація щодо проведення відповідачем проплати за 25 січня 2022 року в сумі 2066 грн. 25 коп., які направлено на погашення відсотків за кредитним договором відповідно до п.6.3. Кредитного договору.
Вищевказані оплати є підтвердженням визнання Відповідачем заборгованості за Кредитним договором.
Слід зазначити, що надані додаткові розрахунки заборгованості за договором є складеним Первісним кредитором, жодним чином не суперечить розрахунку заборгованості доданим до позовної заяви, а лише доповнює та деталізує його.
Представник позивача повідомляє суду, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти інформацією, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» про виписки з банківського рахунку Відповідача або Первісного кредитора. Доступ до даних документів мають право отримати безпосередньо Первісний кредитор.
До того ж, договором факторингу укладеним з Первісним кредитором не передбачено надання ТОВ «ФК «ЄАПБ» виписок з банківських рахунків попереднього Кредитора.
Щодо нарахування відсотків.
У відповідності до умов кожного з укладеного Кредитного договору передбачено строки нарахування відсотків на користування кредитними коштами, а саме:
У Кредитному договорі № 5292840 від 28 грудня 2021 року укладеного з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», передбачено:
1.1. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000 грн. 00 коп. Тип кредиту кредит.
1.4. Строк кредиту 30 днів.
1.5. Тип процентної ставки - фіксована.
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 0,475 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Отже, Позивачем доведено факт укладання відповідачкою Кредитного договору в електронній формі , обґрунтовано розмір заборгованості за вказаними договорами, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідачка намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань (а.с. 57-80).
28 грудня 2023 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить залишити без задоволення позовні вимоги, оскільки належним доказом перерахування коштів являються первинні бухгалтерські документи.
Матеріали справи не містять ніяких доказів про договірні відносини ТОВ "ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ", та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА".
Розрахунок заборгованості являється документом, який створює позивач, вносить в нього дані в односторонньому порядку, та не може являтися підтвердженням визнання ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Людина заперечує отримання коштів, та сплату будь-яких відсотків (а.с. 86-93).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року «Відповідь на відзив», поданий до суду 22 грудня 2023 року, «Заперечення (на відповідь на відзив)», подані до суду 28 грудня 2023 року та «Заперечення на клопотання (заяву)», поданий до суду 29 грудня 2023 року від імені ОСОБА_4 повернуто заявнику без розгляду.
29 січня 2024 року розгляд справи відкладено до 26 березня 2024 року до 16 год. 00 хв., у зв'язку з неявкою відповідача.
Постановою Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 січня 2024 року скасовно в частині повернення без розгляду «Відповідь на відзив» та «Заперечення (на відповідь на відзив)» поданих від імені ОСОБА_4 .
У зв'язку з розглядом апеляційної скарги представника відповідача, справу повернуто з Сумського апеляційного суду до Зарічного районного суду м. Суми 11 липня 2024 року, розгляд справи призначено на 30 жовтня 2024 року на 16 год. 00 хв.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 про відвід судді Сидоренко А.П. у зазначеній справі передано в канцелярію суду для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 про відвід судді Сидоренко А.П. відмовлено.
30 жовтня 2024 року, у зв'язку з зайнятістю головуючого судді в розгляді справи №591/5274/23, (провадження №2/591/839/23) справа за вказаним позовом не слухалось та відкладено до 15 год. 30 хв. 03 лютого 2025 року.
03 лютого 2025 року у зв'язку із зайнятістю судді Сидоренко А.П. в розгляді справи №591/4315/21, (провадження №2/591/401/21) справа за вказаним позовом не слухалось та відкладена до 16 год. 00 хв. 28 квітня 2025 року.
28 квітня 2025 року у зв'язку із зайнятістю головуючого судді Сидоренко А.П. в розгляді справи за заявою ОСОБА_5 про відвід судді Ковтун О.В. по справі №591/3300/25, провадження№ 1-кп/591/112/25 у кримінальному провадженні №12025200480000297справа за вказаним позовом не слухалась та відкладена до 13 год. 00 хв. 01 серпня 2025 року.
В судовому засіданні 01 серпня 2025 року представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2025 року витребувановід АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:
- інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 28 грудня 2021 року;
- інформацію щодо належності відповідачці карткового рахунку № НОМЕР_1 ;
- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що належить відповідачці в період з 28 грудня 2021 року по 26 грудня 2023 року.
- інформацію про надходження з 28 грудня 2021 року по 05 січня 2022 року на картковий рахунок НОМЕР_1 , що належить відповідачці, грошових коштів в сумі 15000,00 грн., за договором №5292840 від 28 грудня 2021 року від операторів послуг платіжної інфраструктури з надання послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.
Протокольною ухвалою суду 01 серпня 2025 року розгляд справи відкладено до 06 листопада 2025 року до 11 год. 20 хв., у зв'язку з витребуванням доказів.
В судове засідання 06 листопада 2025 року учасники справи не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 грудня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №5292840 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 15000 грн. 00 коп., тип кредиту кредит.
Сторони цього договору погодили такі умови:
1.4. Строк кредиту 30 днів.
1.5. Тип процентної ставки - фіксована.
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 0,475 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
4.3.1. Сторони домовились, що в випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитним договором строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбуватися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора М734156 від 28 грудня 2021 року (а.с. 5-9).
19 червня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем укладено Договір факторингу №19062023, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, відповідно до Реєстру боржників (а.с. 14-16).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 від 19 червня 2023 року до Договору факторингу №19062023 від 19 червня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 43215 грн. 00 коп., з яких: 15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28215 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 19).
Відповідно до відповіді АТ КБ «Приват Банк» на ухвалу суду від 01 серпня 2025 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) має емітовану карту № НОМЕР_3 (а.с. 176).
З виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 28 грудня 2021 року по 26 грудня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 отримала зарахування переказу на суму 15 000 грн. 00 коп. 28 грудня 2021 року (а.с. 187).
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, підписуючи пропозицію укласти договір (оферта) позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір про надання фінансового кредиту від 28 грудня 2021 року підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджує укладання між сторонами правочинів.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).
Отже, судом встановлено, що кредитний договір, укладений у формі електронного документу, із застосуванням одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір з відповідачкою не був би укладений. Таким чином, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи відповідачки у цій частині.
Крім того договір та його умови в судовому порядку не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Матеріали справи не містять доказів та відповідачкою не доведено, що вона не використовувала одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Не заслуговують також на увагу доводи відповідачки про те, що вона не отримувала грошових коштів за вказаними вище кредитними договорами.
Так, на запит суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано відповідь про те, що за період з 28 грудня 2021 року по 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) має емітовану карту № НОМЕР_3 .
З виписки по рахункам за вказаними картковими рахунками вбачається, що 28 грудня 2021 року здійснено перерахування коштів в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б спростували вказані докази перерахування коштів за вказаними вище кредитними договорами.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Як вбачається зі змісту договору № 5292840 про надання споживчого кредиту від 28 грудня 2021 року сторони погодили, що кредитодавець надає клієнту гроші в розмірі 15000 грн. 00 коп. та погодили стандартну процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1,90% від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку кредиту, який становить 30 днів.
Відомості про пролонгацію строку кредитного договору під час судового розгляду не встановлені.
Таким чином нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 27 січня 2022 року не відповідає вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору.
Тому з відповідачки на користь позивача підлягає сплаті сума заборгованості по процентам за період з 28 грудня 2021 року по 26 січня 2022 року в розмірі 8550 грн. 00 коп. (15000 грн. 00 коп. х 1,90%х 30 днів).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).
Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу строку кредитування слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, за кредитним договором № 5292840 з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості в розмірі 23550 грн. 00 коп., що складається з 15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8550 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (за період з 28 грудня 2021 року по 26 січня 2022 року).
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1449 грн. 36 коп. (2684*54%/100).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним договором № 5292840 в розмірі 23550 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1449 грн. 36 коп.
В інші частині позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.П. Сидоренко