Справа № 481/1605/25
Провадж.№ 3/481/593/2025
13 листопада 2025 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, що надійшли від Державної спеціальної служби транспорту військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого у розташуванні військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , займає посаду стрілець 1 відділення охорони 2 взводу охорони 4 роти охорони солдат військової частини НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
16.10.2025 року відносно ОСОБА_1 , командиром Державної спеціальної служби транспорту військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , складено протокол №6, про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, за фактом того, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується на території АДРЕСА_2 ), діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, орієнтовно о 12 годині 30 хвилин 18.09.2025 року в умовах особливого періоду, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебував на території військової частини НОМЕР_3 та виконував службові обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності.
Приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП до таких не відносяться, тому суддя, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив право його на захист, оскільки вжив усіх заходів по повідомленню ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та надані останньому достатнього часу для залучення до участі у розгляді справи його захисника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується на території АДРЕСА_2 ), діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, приблизно о 12 годині 30 хвилин 18.09.2025 року, всупереч інтересам служби, на порушення вимог ст.ст. 9,11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебував на території військової частини НОМЕР_1 та виконував службові обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, у випадку, якщо дані дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».
Згідно з вимогами ч. ч.3, 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
У ст. 1 Закону України «Про оборону України» - особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована.
Згідно з вимогами ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України К548-ХІУ від 24 березня 1999 року, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.
Відповідно до вимог ст. 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до вимог п. 7 розділу II наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 проміле алкоголю.
Враховуючи зазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закінчення заходів мобілізації не припинило особливий період станом на 18.09.2025 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 крім визнання вини ним самим також доведена долученими до матеріалів справи доказами, а саме:
- витягом із наказу № 15 від 26.09.2024 року;
- витягом із наказу № 150 від 05.06.2025 року;
- витягом із наказу № 273 від 18.09.2025 року;
- актом проведення службового розслідування від 15.10.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 18.09.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 18.09.2025 року;
- копією направляння до КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської ради Миколаївської області від 18.09.2025 року;
- довідкою КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської ради Миколаївської області від 18.09.2025 року за № 4147 свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, рівень алкоголю складає 1,22 проміле;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.09.2025 року;
- витягом із наказу № 312 від 18.09.2025 року.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує обставини скоєного правопорушення, вік правопорушника, стан здоров'я та інші обставини в їх сукупності.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставини, які пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідно до ст. 35 КУпАП відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, а саме соціальний аспект кваліфікації військових адміністративних правопорушень, суспільну небезпеку і шкоду від вчинення військовослужбовцями адміністративно-карних дій, завдання шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Збройним Силам України, його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень, до правопорушника за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
З огляду на вказане, військовослужбовець підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 36, 172-20, 221, 277, 280, 283, 284 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в розмірі 17000,00 гривень на користь держави (Отримувач: Новобузька міська тг Миколаїв.ГУК/тг м.Новий Буг/21081100 Код отримувача: ЄДРПОУ 37992030 Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Номер рахунку (IBAN) UA478999980313000106000014436 Код класифікації доходів бюджету 21081100).
Звільнити ОСОБА_5 від сплати судового збору відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити порушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА