Справа № 489/6185/25
Провадження № 2/489/3085/25
Іменем України
13 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В серпні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 932,70 грн. та понесених судових витрат.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 28.01.2025 був укладений кредитний договір (оферти) № 28.01.2025-100002314, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн. строком на 140 днів зі сплатою процентної ставки «Економ» за користування кредитом в розмірі 1 % за один день користування кредитом, а також комісії. Через неналежне виконання позичальником грошових зобов'язань станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 15 932,70 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 6 720,00 грн. - заборгованості по процентам, 212,70 грн. - комісія, 3 000,00 грн. - неустойка.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить стягнути з неї вказану заборгованість.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 05.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та доданих до неї документів, та додатково шляхом направлення смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке не було доставлено. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відмовився», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
28.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.01.2025-100002314, невід'ємними частинами якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) від 28.01.2025 та заявка від 28.01.2025, які підписано позичальником шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 16-22).
Сторони уклали договір на наступних умовах: сума кредиту - 6 000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; процентна ставка - 1 % за один день користування кредитом; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 1 200,00 грн.
Згідно п. 15 договору неустойка в розмірі 60,00 грн. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від його суми.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.07.2025 (а.с. 12).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 28.01.2025-100002314 від 28.01.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 15 932,70 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 6 720,00 грн. - заборгованості по процентам, 212,70 грн. - комісія, 3 000,00 грн. - неустойка (а.с. 13).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи доведення позивачем отримання відповідачем кредиту та порушення останньою грошових зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі, вказаному у розрахунку позивача, яка відповідачем не спростована, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині, а саме 12 932,70 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 6 720,00 грн. - заборгованості по процентам, 212,70 грн. - комісія.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 3 000,00 грн., судом встановлено наступне.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Разом з тим, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кредитний договір було укладено сторонами в період дії воєнного стану, який триває до теперішнього часу, правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 неустойки в сумі 3 000,00 грн. відсутні, відповідно в цій частині вимог необхідно відмовити.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на його користь витрат на правничу допомогу, оскільки всупереч положень ст. 137 ЦПК України належних доказів понесення таких витрат до матеріалів справи не долучено - ані договору про надання правничої допомоги, ані акту виконаних робіт, ані детального розрахунку вартості наданих послуг, тощо.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково (81,17 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 966,26 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 28.01.2025-100002314 від 28.01.2025 станом на 05.08.2025 в загальному розмірі 12 932,70 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 70 коп.), яка складається з: 6 000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 6 720,00 грн. - заборгованості по процентам, 212,70 грн. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1 966,26 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість гривень 26 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А;
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.11.2025.
Суддя Г.А. Микульшина