441/1950/25 2/441/1138/2025
13.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - Ференц О.І.,
за участю секретаря судових засідань - Клок Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області присутності позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням
І. Стислий виклад обставин справи:
Позивач подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 , в якій просить стягнути з відповідача 1981 грн. 49 коп. матеріальної шкоди, 20000 грн. моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Позов подано з тих підстав, що ОСОБА_3 вироком суду від 28.07.2025 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме умисному спричиненні їй легкого тілесного ушкодження. Відповідачем не відшкодовано їй жодних коштів в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, хоча внаслідок спричинення їй тілесного ушкодження вона понесла витрати на лікування, перенесла фізичну біль і страждання через постійні болі у правій нозі після удару, внаслідок цього порушився її сон, вона змушена була приймати знеболюючі ліки. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 порушився її звичний життєвий уклад, вона вимушена була звернутися за медичною допомогою, проходити огляди в лікарів та тривалий час лікуватися, в тому числі в стаціонарі. Оцінює розмір спричиненої їй моральної шкоди в 20000 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано для розгляду судді Ференц О.І.
22.09.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Позиція учасників справи:
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що за вироком суду, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винуватим у спричиненні їй легких тілесних ушкоджень, тому на сьогодні покази свідків в цій частині не можуть братися судом до уваги. Спричинена їй матеріальна шкода підтверджена фіскальними чеками, вона несла витрати на лікування. Моральна шкода полягає у тому, що вона відчувала сильні болі в нозі, змушена була змінити свій життєвий уклад, оскільки необхідно було відвідувати лікарів. Додатково її моральні страждання підсилюються тим, що вона є особою похилого віку і така поведінка відповідача сильно обурює її.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гриньо М.І., просить суд не брати до уваги покази свідка ОСОБА_4 , оскільки вироком суду, який набрав законної сили, встановлено вину ОСОБА_3 у спричиненні тілесних ушкоджень позивачу, тому покази свідка не є належним доказом на підтвердження такої обставини.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскільки ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не заподіював, під час конфлікту з її сином вона стояла збоку і до них не підходила. Долучені до позовної заяви чеки вважає неналежними доказами, оскільки позивач з подругою збирала такі в аптеках, нема доказів, що саме вона придбавала такі. Він є внутрішньо-переселеною особою, позитивно характеризується за місцем свого проживання, однак ніде не працює, а тому не має можливості відшкодовувати шкоду.
Свідок ОСОБА_4 , сусідка сторін у справі, в судовому засіданні пояснила, що під час конфлікту ОСОБА_5 з сином позивачки ОСОБА_1 стояла збоку і жодних тілесних ушкоджень позивач їй не наносив, на досудовому розслідуванні вона не залучалася в якості свідка і пояснень не давала.
ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:
Беручи до уваги пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Городоцького районного суду Львівської області від 28.07.2025 у справі № 441/1439/25 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. Як встановлено вироком суду, ОСОБА_3 06.07.2025 близько 20.00 год. на подвір'ї колишньої Комарнівської міської лікарні на вул. Самбірська, 26 в м. Комарно Львівського району Львівської області під час конфлікту, що виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_1 один удар правою ногою по правій нозі, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правої гомілки, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження (а.с.6-7).
21.07.2025 ОСОБА_1 зверталася у Відділення амбулаторії загальної практики сімейної медицини м. Комарно із скаргами на біль, локалізовану припухлість, набряк та зміну кольору шкіри (а.с.9), 22.07.2025 року в КНП «Комарнівська міська поліклініка» КМР до хірурга із скаргами на біль, їй встановлено діагноз абсцес шкіри, фурункул і карбункул нижньої кінцівки, призначено лікування та проведено хірургічну процедуру (а.с.10), 25.07.2025 року в КНП «Комарнівська міська поліклініка» КМР із скаргами на біль множинної локалізації, їй встановлено діагноз відкрита рана інших частин гомілки, проведено хірургічну процедуру (а.с.11-13).
До матеріалів справи долучено позивачем копії фіскальних чеків про придбання ліків та матеріалів для перев'язки на суму 1981 грн. 50 коп. (а.с.14-16).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, що визначений законом або договором, а якщо закон або договір ефективного способу захисту не визначають суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 11 ЦК України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За положеннями ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (п.6 ст.81 ЦПК).
Суд приходить до висновку про часткове обґрунтування та доведення позивачем понесених витрат на лікування, а саме матеріалів на перев'язку, антисептичних засобів та знеболювальних на загальну суму 250 грн. 50 коп. В іншій частині відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування, оскільки відсутнє лікарське призначення зазначених у квитанціях лікарських засобів, суд не може встановлити доцільність їх придбання у зазначеній ситуації, квитанцію за 10.06.2025 року суд до уваги не бере, оскільки вона датована до самої події.
При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача в тій частині, що він не наносив ударів позивачці, та аналогічні покази свідка ОСОБА_4 в цій же частині, оскільки в силу вимог ст.82 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню, факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . ОСОБА_1 підтверджується вироком суду, який набрав законної сили.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц, постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19).
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц).
Згідно роз'яснень Пленуму ВСУ, викладених у постанові № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв»язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв»язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров»я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було заподіяно моральної шкоди, що виразилася у моральних стражданнях з приводу нанесення їй удару відповідачем, у неї порушився сон, вона отримала сильний стрес, перенесла фізичну біль і страждання через постійні болі у правій нозі після удару, змушена була приймати знеболюючі ліки. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 порушився звичний життєвий уклад ОСОБА_1 , вона вимушена була звернутися за медичною допомогою, проходити огляди в лікарів та тривалий час лікуватися. Беручи до уваги наведене, керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 20 000 гривень моральної шкоди.
V. Розподіл Судових витрат:
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий слід стягнути з відповідача в дохід держави у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.
На підставі ст.11, 22-23, 1167-1168 ЦК України, керуючись ст.7, 10, 12, 13, 82, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 250 (двісті п'ятдесят) грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий Ференц О.І.