Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/646/25
Провадження № 1-кп/506/86/25
13.11.2025селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Окни Одеської області клопотання прокурора по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2025 року за №12025161180000404 про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового арешту відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Котовськ, Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, неодруженої, раніше не судимої,
- обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
та клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого: за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, не судимого в порядку ст. 89 КК України,
- обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
У провадженні Окнянського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №12025161180000404, внесене в ЄРДР 04.06.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст. 332 КК України.
13.11.2025 року прокурором Подільської окружної прокуратури Одеської областізаявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , з покладенням обов"язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . Дані клопотання обгрунтовані наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, котрі передбаченні п. 1, 2, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання покладених на них обов'язків; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У ході судового засідання прокурор ОСОБА_5 наполягав на задоволенні клопотань, посилаючись на мотиви, котрі зазначені у письмовому вигляді.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_3 заперечували проти продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та просили змінити його на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. При цьому, захисник зазначив, що ризики, зазначені в клопотанні прокурора необґрунтовані і на даний час нічим не підтверджені. Крім того, у ОСОБА_3 є мати з інвалідністю 1 групи і вона здійснює за нею догляд, а тому цілодобовий домашній арешт викликає певні складнощі у побуті, а також не дає можливості працювати. Що стосується продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 вирішення даного питання поклали на розсуд суду, при цьому зазначили, що не заперечують щодо обрання останньому більш м"якого запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили його змінити на більш м"який запобіжний захід, зазначивши що ризики, на котрі посилається прокурор є необґрунтованими. Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 - вирішення даного питання обвинувачений ОСОБА_4 поклав на розсуд суду, а захисник ОСОБА_7 просила відмовити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2025 року ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 2 місяці, з покладенням обов'язків, які передбачені ст. 194 КПК
Крім того, 01.08.2025 року ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 2 місяці, з покладенням обов'язків, які передбачені ст. 194 КПК.
18.09.2025 року ухвалою Окнянського районного суду Одеської області ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 2 місяці, з покладенням обов'язків, які передбачені ст. 194 КПК, строк дії якого спливає 17.11.2025 року.
Також ухвалою слідчого судді Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 06.06.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
31.07.2025 року ухвалою слідчого судді Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів, що складає 121 120 грн.
18.09.2025 року ухвалою Окнянського районного суду Одеської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів, що складає 121 120 грн., строк дії якого спливає 15.11.2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою так і інших запобіжних заходів, у тому числі, таких як домашній арешт, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження запобіжного заходу має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою, у тому числі тримання особи під домашнім арештом та доцільність продовження цього строку має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, а обвинуваченої ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом, суд приймає до уваги те, щоостанні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, по якому передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років, тому будучи обізнаними про ступінь тяжкості інкримінованого їм злочину та покарання, яке загрожує останнім у разі визнання винуватими, вони можуть здійснити спроби втекти від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований їм злочин.
Розглядаючи міцність соціальних зв'язків слід звернути увагу, що у ОСОБА_4 немає постійного місця роботи або навчання, він неодружений, дітей немає, тобто будь-яких перешкод залишити постійне місце проживання не вбачається. Суд не бере до уваги твердження обвинуваченого, що він є військовослужбовцем, оскільки жодними доказами цей факт не підтверджено.
Крім того, стосовно загрози втечі обвинувачених, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому можуть бути піддані обвинувачені, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати їх до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинувачених та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Більш того, вбачається наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу.
Таким чином, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, віку та стану здоров'я обвинуваченого, відсутності постійної роботи, міцних соціальних зв'язків, обґрунтованих доводів про можливість переховуватись від суду, суд вважає, що необхідним і достатнім для запобігання доведеним ризикам є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд також враховує той факт, що з часом ризики поступово зменшуються і наразі по даному кримінальному провадженні вже досіджені письмові докази, обвинувачений ОСОБА_4 висловив свою позицію щодо часткового визнання вини, у зв"язку з чим, враховуючи особу обвинуваченого, його майновий стан, обставини кримінального правопорушення, суд вважає необхідним зменшити розмір застави, яка була визначена ухвалою суду від 18.09.2025 року до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд також, окрім усіх інших доводів, котрі зазначені вище, враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_3 , роль обвинуваченої у вчиненні злочину, а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують обвинувачену, зокрема, те, що ОСОБА_3 офіційно не працює, має постійне місце проживання, раніше не судима. Суд також не бере до уваги твердження сторони захисту та обвинуваченої ОСОБА_3 , що цілодобовий домашній арешт викликає певні складнощі у догляді за матір"ю, яка є особою з інвалідністю 1 групи, так як обвинувачена не може вийти з двору та піти за продуктами та ліками, оскільки стороною захисту не доведено, що тільки лише обвинувачена може здійснювати такий догляд і немає інших родичів, котрі можуть здійснювати ці дії, більш того, пані ОСОБА_3 прожває у місті Подільськ, у якому наявна певна кількість супермаркетів та аптек, котрі здійснюють доставку, як продуктів харчування, так і ліків за замовленням, що є загальновідомим фактом. Більш того, твердження, що ОСОБА_3 не може працювати, у зв"язку з цілодобовим домашнім арештом не заслуговують на увагу, оскільки жодних доказів щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_3 як до подій даного кримінального провадження, так і на даний час суду не надано.
Також у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.
Крім того, у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , характер кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, суд дійшов висновку про необхідність продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту (з покладенням відповідних обов'язків), який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку суду, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти спробам переховуватися від суду. У зв'язку з чим суд вважає, що застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту в нічний період доби, як просила сторона захисту, не може забезпечити її належної процесуальної поведінки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 199, 331, 371, 372, 392, 395 КПК України, -
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025161180000404 від 04.06.2025 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України- задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю строком на 2 (два) місяці.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , наступні обов'язки передбачені ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;
-не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора та суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченої ОСОБА_3 під цілодобовим домашнім арештом визначити строком на 2 (два) місяці.
Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на Подільське РУП ГУНП в Одеській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури.
Роз'яснити обвинуваченій, що, відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025161180000404 від 04.06.2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обраного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України у сумі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 90 840 (дев"яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі №506/646/25 пр. №1-кс/506/86/25, кримінальне провадження № 12025161180000404 від 04.06.2025 року.
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з під варти негайно повідомити прокурора та суд.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора (групи прокурорів у кримінальному провадженні), суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
Визначити термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі внесення застави, строком на 60 діб з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено 13.11.2025 року о 13.35.
СуддяОСОБА_1