Справа № 947/32724/24
Провадження № 1-кс/947/17248/25
13.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 12023160000001242 від 27.09.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого ФОП, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, відносно якого 17.10.2023 направлено обвинувальний акт до Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 367 КК України, 26.01.2024 направлено обвинувальний акт до Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 367 КК України, 28.03.2024 направлено обвинувальний акт до Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 367 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,-
І. Виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
В ході досудового розслідування встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем за законодавством України і платником єдиного податку, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_1 , зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08.08.2006 року № 2 556 000 0000 046532 та кваліфікаційного сертифікату виконавця окремих видів робіт (послуг ), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, інженера технічного нагляду серія АТ №010126, виданого 28.01.2022.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектуру діяльність» технічний нагляд це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни об'єкта містобудування.
Згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта).
Відповідно до п. 3 Порядку технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що особи, які здійснюють технічний нагляд проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що особи, які здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника: виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів; проведення лабораторних випробувань матеріалів і конструкцій щодо їх відповідності сертифікатам якості, а обладнання - технічним (технологічним) паспортам та своєчасного повідомлення їм про такі випробування; усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред'явлення робіт для здійснення технічного нагляду; зупинення виконання: робіт до оформлення актів огляду прихованих робіт; будівельно-монтажних робіт у разі виявлення понаднормативної деформації об'єкта або загрози обвалу конструкцій та вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню аварії.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Так, 11.08.2023 між КП «Сервісний центр» (Замовник) та ТОВ «Колійник К» (код ЄДРПОУ 42560569) (Підрядник) укладено 3 (три) договори, а саме:
- договір підряду № 122/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А», «Інші завершальні будівельні роботи», ціна якого становить 2 693 844,00 грн з ПДВ;
- договір підряду № 123/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 16-А», «Інші завершальні будівельні роботи», ціна якого становить 2 917 034,40 грн з ПДВ;
- договір підряду № 124/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 24», «Інші завершальні будівельні роботи», », ціна якого становить 2 729 848,80 грн з ПДВ.
Після корегування проектно-кошторисної документації, 15.04.2024 між КП «Сервісний центр» (Замовник) та ТОВ «Колійник К» (Підрядник) укладено договір підряду № 51/24К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А» (корегування), «Інші завершальні будівельні роботи», ціна якого становить 1 125 143, 73 грн.
24.08.2023 між КП «Сервісний центр» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір №143/23К на здійснення технічного нагляду. Предмет договору - здійснення технічного нагляду за «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А». Загальна вартість здійснення технічного нагляду складає 29 901,72 грн.
Також, 24.08.2023 між КП «Сервісний центр» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір №144/23К на здійснення технічного нагляду. Предмет договору - здійснення технічного нагляду за «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 24». Загальна вартість здійснення технічного нагляду складає 30 327,60 грн.
Крім того, 04.09.2023 між КП «Сервісний центр» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір №152/23К на здійснення технічного нагляду. Предмет договору - здійснення технічного нагляду за «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 16-А». Загальна вартість здійснення технічного нагляду складає 36 249,42 грн.
При цьому всі зазначені договори мають однакову форму та умови виконання.
Відповідно до розділу № 5 договорів №143/23К, №144/23К та №152/23К, Виконавець зобов'язаний:
5.1.1. Якісно й у встановлений термін виконувати дії, передбачені п.3.1. даного Договору.
5.1.2. Здійснювати технічний нагляд відповідно до вимог затвердженої проектної документації.
5.1.3. При здійсненні технічного нагляду контролювати дотримання під час робіт норм, передбачених Порядком визначення вартості будівництва в Україні, ДБН, ДСТУ, діючими на Україні будівельними нормами й правилами й державними стандартами.
5.1.4. Перевіряти відповідність виконуваних робіт погодженої й затвердженої проектно-кошторисної документації, технічним умовам і вимогам діючих норм і правил.
5.1.5. Перевіряти відповідність обсягів і якості виконаних робіт на Об'єкті проектно-кошторисній документації.
5.1.6. ІІеревіряти наявність документів, що підтверджують якісні характеристики використовуваних на Об'єкті конструкцій, виробів, матеріалів і обладнання - технічні паспорти, сертифікати, документи, то відображають результати лабораторних випробувань.
5.1.7. Перевіряти відповідність виконаних робіт, конструкцій, виробів, матеріального встаткування проектним вирішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам і іншим нормативним документам.
5.1.8. У разі необхідності брати участь у складанні актів на приховані роботи. Вносити відповідні записи в « журнал проведення робіт», викладати свої вимоги, шо стосуються ведення журналу й ходу виконання робіт.
5.1.9. Контролювати наявність у повному обсязі виконавчої документації від початку ведення робіт до їх закінчення.
5.1.10. Перевіряти виконання Підрядником вказівок і приписань, виданих за результатами технічного нагляду.
5.1.11. Перевіряти й візувати правильність складання й відображення обсягів виконаних робіт, а також цін на використані на Об'єкті конструкції, вироби, матеріали і обладнання Акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-№2В).
Також, Виконавець має право:
5.2.1. Одержати оплату за здійснення технічного нагляду згідно з умовами даного Договору.
5.2.2. Вимагати від притягнутих Замовником до робіт на Об?єкті підрядників виконання робіт відповідно до проектної документації й інших нормативних документів.
5.2.3. Зупиняти роботи у випадках застосування матеріалів, конструкцій і виробів неналежної якості або не відповідних до нормативних документів.
5.2.4. Ставити питання про проведення лабораторних і експертних оцінок щодо відповідності застосовуваних матеріалів сертифікатам якості.
5.2.5. Видавати письмові приписи про усунення зауважень при виявленні відхилень від нормативних документів.
5.2.6. Зупиняти роботи до оформлення актів на приховані роботи й у випадку виявлення місць можливого виникнення недоробок.
Таким чином, ОСОБА_4 , виконуючи організаційно-розпорядчі функції за спеціальним повноваженням, яким його наділено повноважною службовою особою, тобто відповідно до ч. 3 ст.18 КК України є службовою особою.
Проте, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог Закону України «Про архітектуру діяльність» та Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 за № 903, в період часу з 24.08.2023 по 14.05.2024, під час здійснення технічного нагляду як фізична особа-підприємець на підставі договорів № 143/23К від 24.08.2023, № 144/23К від 24.08.2023, № 152/23К від 04.09.2023 (далі - Договори) неналежно виконав свої службові обов'язки, покладені на нього пунктами 5.1.1, 5.1.3, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.11 Договорів, через несумлінне ставлення до них, зокрема не перевірив відповідність обсягів та вартості фактично виконаних робіт з будівництва об'єктів: «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А», «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 24», «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 16-А» обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною документацією та підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в), що містили завідомо неправдиві відомості про види та вартість робіт, які фактично не виконувались та витрати на матеріали, які фактично не використовувались, а саме:
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за жовтень 2023 року від 19.10.2023 на суму 8 770,00 грн (за договором № 122/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А);
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за жовтень 2023 року від 19.10.2023 на суму 22 729,00 грн (за договором № 124/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 24);
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 01.03.2024 (до договору №123/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 16-А) на суму 155 574,05 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2024 року від 13.03.2024 (до договору №124/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса,просп. Адміральський, 24) на суму 45 091,88 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за квітень 2024 року від 22.04.2024 (до договору №51/24К від 15.04.2024 про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А «корегування») на суму 96 309,57 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за травень 2024 року від 14.05.2024 (до договору №122/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 25-А) на суму 41 500,19 грн;
- акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за травень 2024 року від 14.05.2024 (до договору №123/23К про проведення капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, просп. Адміральський, 16-А) на суму 3 541,84 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків ОСОБА_4 , КП «Сервісний центр» на розрахунковий рахунок ТОВ «Колійник К» НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «Банк Восток» безпідставно перераховано бюджетні кошти у загальній сумі 373 516,54 грн (відповідно до п. 3 Примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
За вищевикладених обставин, 06.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, за кваліфікуючими ознаками: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження.
Прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що з підозрою не погоджується. Щодо запобіжного заходу, просив врахувати, що він не має мети переховуватися, у нього відсутні грошові кошти на сплату застави, є інвалідом 3 групи, та просив обрати запобіжний захід особисте зобов'язання.
ІІІ. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні заявленого клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
06.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В підтвердження існування в рамках такого кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 вищевказаного кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на: договорами про здійснення технічного нагляду № 143/23К, № 144/23К, № 152/23К, актами приймання виконаних будівельних робіт (примірної форми КБ-2в), висновками судових експертиз, допитами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та іншими, відповідями отриманими в порядку ст. 162 КПК України.
За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
На переконання слідчого судді, дії, у ймовірному вчиненні яких наразі підозрюєтсья ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 367 КК України,і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
V. Обґрунтування наявності в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За фактичними обставинами даного кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється, згідно вимог ст. 12 КК України, у ймовірному вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя враховує, що досудовим розслідуванням було встановлено, що внаслідок інкримінованих останньому кримінально-протиправних дій ймовірно завдано шкоду у розмірі 373 516, 54 гривень.
На переконання слідчого судді, заявлений стороною обвинувачення ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками. Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_12 не одружений, має право виїзду за кордон, що на думку слідчого судді підтверджує наявність на теперішній час підстав вважати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України в рамках даного кримінального провадження наявний.
В цьому ж розрізі, слідчий суддя зауважує, що очікування можливого покарання має значення під час оцінки очікування можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, а також інших підозрюваних в рамках даного кримінального провадження.
Щодо впливу на інших підозрюваних в рамках такого кримінального провадження, то існування такого ризику, на переконання слідчого судді, обумовлюється фактичними обставинами даного кримінального провадження, як вони викладені у такому клопотанні. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були директорам ТОВ «Колійник К», яке проводило роботи на об'єктах, за якими ОСОБА_4 здійснював технічний нагляд
Викладене дає підстави слідчому судді вважати, що в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваним дії, останні можуть вживати взаємних заходів щодо впливу один на одного, задля вироблення однієї лінії поведінки, коригування власних показів, тощо.
Що стосується можливого незаконного впливу з боку ОСОБА_4 на свідків, то слідчий суддя враховує, що зокрема показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на теперішній час, у тому числі обгрунтовується пред'явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно останнього до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обгрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Крім того, слідчий суддя не може залишити поза увагою відомості, викладені у клопотанні, зокрема, щодо того, що на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не допитано свідка ОСОБА_15 , який підписував договори на проведення технічного нагляду.
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження також існує ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на інших підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Що стосується існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні було встановлено, що відносно ОСОБА_4 на розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває три обвинувальні акти за: ч. 2 ст. 367 КК України; ч. 2 ст. 367 КК України, ч. 1 ст. 367 КК України, що є аналогічними кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого наразі повідомлено про підозру ОСОБА_4 . Вказані обставини, на думку слідчого судді, свідчать про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну низький рівень правової свідомості. З огляду на що, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_4 або продовження ним кримінального правопорушення, в якому підозрюється.
VI. Вирішення питання можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Відтак, вирішення питання застосування відносно підозрюваного, того чи іншого запобіжного заходу потребує врахування також існуючого суспільного інтересу.
На думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі щодо вагомості наданих доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцності соціальних зв'язків підозрюваного; майнового стану підозрюваного, та того, що сторона обвинувачення звертається саме з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає, що досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді застави.
При цьому, слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки такої особи, в тому числі, не забезпечать й досягнення завдань кримінального провадження в цілому, та міри запобіжного заходу, зокрема.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання та фактичних обставин даного кримінального провадження, наразі йдеться мова про ймовірну причетність ОСОБА_4 до службової недбалості, тобто неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди громадським інтересам.
Так, згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль для встановлення належного розміру застави. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтований у рішенні про визначення застави і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, враховувати положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання- задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят тисяч) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Покласти на підозрюваного строком до 29.12.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1. прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими підозрюваними - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у даному кримінальному провадженні (щодо обставин даного кримінального провадження);
5. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1