Справа № 1-334/10
24.12.2010 року Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: Дворніченка В.І.
при секретарі: Турок Б.Б.
за участі прокурора: Бровді І.А.
підсудного: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
законного представника потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на вихованні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_1 28.08.2010 року приблизно о 21-40 годині, керуючи по дорученню легковим автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, рухаючись по вул.Лейзмана в м.Виноградів в напрямку с.Дротинці, в порушенні вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого - «У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», допустив наїзд передньою лівою частиною автомобіля, яким керував, на ОСОБА_3, який стояв на проїзній частині дороги, правою рукою тримаючи велосипед, в результаті чого потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покровів чола зліва; закритого перелому 5-го ребра справа по задньо-аксилярній лінії, закритого подвійного перелому правої гомілки зі зміщенням в середній та нижній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи №340 від 06.10.2010 р., кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснивши, що дійсно за дати, місця та часу, вказаних у обвинуваченні, він їхав з братом по вул.Лейзмана в напрямку с.Дротинці зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. із увімкненим ближнім світлом фар, ближче до правої частини дороги і приблизно на відстані 300-350 метрів від себе він побачив автомобіль, який рухався назустріч, з такою ж швидкістю і ввімкненим ближнім світлом фар. Після роз'їзду із зустрічним автомобілем, через 1-2 секунди, він раптом побачив прямо перед собою на відстані 5-10 метрів на смузі руху свого автомобіля чоловіка, який стояв на проїжджій частині дороги спиною до автомобіля і обперся руками на велосипед, який був праворуч від велосипедиста, при цьому цей чоловік нікуди не йшов. Велосипед, був без будь-яких освітлюваних та світло-відбиваючих ліхтарів. Побачивши на дорозі чоловіка, підсудний одразу ж почав екстренне гальмування і дещо прийняв праворуч у напрямку правої обочини, однак проїхавши в стані екстреного гальмування приблизно 5-10 метрів, він відчув удар у передню ліву частину автомобіля і зрозумів, що стався наїзд на цього пішохода, який упав на капот автомобіля, розбив переднє вітрове скло, після чого проїхав на капоті кілька метрів і впав на проїжджу частину дороги. Через кілька метрів підсудний ОСОБА_1 зупинився, вони з братом викликали карету швидкої допомоги для потерпілого. Щиро кається, дуже жалкує, що так сталося, але вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода була спровокована діями потерпілого ОСОБА_3, який грубо порушував Правила Дорожнього руху України. При призначенні міри покарання просив суд не застосовувати до нього позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки він ніде не працює і автомобіль є єдиним джерелом його доходу. Цивільний позов заявлений представником потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування 8000 гривень матеріальної шкоди визнає частково, а саме на суму 3000 гривень.
Представник потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала цивільний позов, заявлений нею під час досудового слідства 09.09.2010 року та просила стягнути з підсудного ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 8000 гривень матеріальної шкоди, завданої злочином.
Вина підсудного ОСОБА_1 стверджується доказами, зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні.
Так, поясненнями свідка ОСОБА_6 - пасажира, який їхав разом з підсудним, даними ним в судовому засіданні, стверджено, що 28.08.2010 року близько 21 години, водій автомобіля «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, проїхавши 1-2 секунди після роз'їзду з ним, раптом побачив прямо перед собою на відстані 5-10 метрів на смузі руху автомобіля чоловіка, який стояв на дорозі спиною до автомобіля, обпершись руками на велосипед, який був праворуч від нього. ОСОБА_1 почав екстренне гальмування і дещо прийняв праворуч у напрямку правої обочини, однак проїхавши в такому стані приблизно 5-10 метрів вони відчули сильний удар в передню частину автомобіля. Після повної зупинки транспортного засобу, вони разом вийшли з салону і побачили, що велосипедист лежить позаду автомобіля ліворуч, а неподалік від нього велосипед, який відбився від переднього бампера автомобіля і полетів вперед і праворуч, і зрозуміли, що підсудний скоїв на наїзд на велосипедиста. В подальшому разом з ОСОБА_1 вони вжили всіх необхідних заходів для доставлення потерпілого в лікарню.
Свідок ОСОБА_7, будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 28.08.2010 року пізно ввечері, його повідомили, що в м.Виноградові по вул.Лейзмана сталося ДТП, а саме наїзд на велосипедста ОСОБА_3, який приходиться йому рідним дядьком. Прибувши на місце пригоди, він побачив на проїжджій частині дороги автомобіль марки «Дейву Ланос» та велосипед, який знаходився на проїжджій частині дороги праворуч ближче до обочини. Потерпілий ОСОБА_3 на той час вже знаходився у Виноградівській районній лікарні.
Крім того, вина підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
? Протоколом огляду місця ДТП від 28.08.2010 року(а.с.4-7) та схемою до протоколу огляду, з якого видно, що наїзд на ОСОБА_3, який скоєно водієм ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, стався на ділянці дороги по вул.Лейзмана на виїзді з міста в сторону с.Дротинці Виноградівського району;
? В протоколі огляду транспортного засобу автомобіля марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_5, від 28.08.2010 року (а.с.13) зафіксовано, що вище названий автомобіль має численні пошкодження;
? Протоколом огляду велосипеда жіночого, яким керував ОСОБА_3 в момент ДТП від 28.08.2010 року(а.с14) стверджено, що на поверхні велосипеда виявлені множинні пошкодження, які характерні для зіткнення і відповідають пошкодженням, виявленим на автомобілі марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1;
? Висновком судово-медичної експертизи №340 від 04.10.2010 року (а.с.51-53), з якого вбачається, що в момент ДТП 28.08.2010 року потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості;
? Висновком судово - автотехнічної експертизи № 2140 від 06.10.2010 року (а.с.58-59), згідно якого на момент ДТП робоча гальмівна система , система рульового керування автомобіля марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходилися в працездатному стані і могли виконувати своє функціональне призначення;
? Висновком судової автотехнічної експертизи № 2141 від 06.10.2010 року (а.с.66-67), підтверджено, що причиною ДТП, з технічної точки зору, є факт не відповідності дій водія автомобіля марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 технічним вимогам п.12,3 ПДР України, тобто факт не застосування вчасно екстреного гальмування, чим він позбавив себе технічної можливості уникнути скоєння зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_3 та факт не відповідності дій водія велосипедиста ОСОБА_3 технічним вимогам п.п.6,2; 6,3; 6,7 «а»; 11,2 ПДР України, тобто факт знаходження його з велосипедом, не обладнаним світлоповертачами та приладами освітлення на смузі руху транспортних засобів, чим він створив аварійну ситуацію для других учасників дорожнього руху в умовах темного часу доби та обмеженої видимості;
? та іншими матеріалами справи.
При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому злочину є доведеною, а юридична кваліфікація його злочинних дій за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження - вірною.
Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину та дані особистості: в лікарів-нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с.75); по місцю проживання характеризується позитивно (а.с.76); до кримінальної відповідальності притягається вперше(а.с.77), має на утриманні одну малолітню дитину (а.с. 80).
Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, що обтяжують відповідальність підсудного - по справі не встановлені.
Тому, з врахуванням всього вище наведеного, приймаючи до уваги наявність змішаної форми вини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і до нього слід обрати покарання, в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, з наданням йому іспитового строку в порядку ст.75 КК України і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Речові докази по справі - автомобіль марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 (а.с.70) - повернути ОСОБА_5, як законному володільцеві; велосипед з жіночою рамою без назви, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 (а.с.69) - передати ОСОБА_3
Судові витрати по справі підлягають стягненню з ОСОБА_1
Вирішуючи цивільний позов, заявлений представником потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з підсудного ОСОБА_1 8000 гривень матеріальної шкоди, завданої злочином, суд приходить до переконання, що такий підлягає до часткового задоволення, у зв'язку з тим, що представником потерпілого не представлено суду докази на ствердження суми витрат, які вони реально понесли, не наведено в судовому засіданні достовірних та обгрунтованих доказів на ствердження розміру заявленої ними матеріальної шкоди.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України,
ОСОБА_1 визнати винним за ст.286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року і шість місяців обмеження волі, без позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає обов'язки, покладені на нього судом в порядку ст.76 КК України:
? повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - автомобіль марки «Дейву Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 (а.с.70) - повернути ОСОБА_5, як законному володільцеві; велосипед з жіночою рамою без назви, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3 (а.с.69) - передати ОСОБА_3
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 3000 гривень матеріальної шкоди завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області - вартість проведених судових експертиз в сумі 966-60 гривень (а.с.57, 65).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб, через даний районний суд.
Головуючий: В.І.Дворніченко