Справа № 298/1382/25
Номер провадження 3/298/875/25
13 листопада 2025 року с-ще Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали об'єднаної справи №298/1382/25 (провадження 3/298/875/25), які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за ч.2 ст.204-1, ч.1 ст. 185-10 КУпАП,-
до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшли два протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Постановою суду від 29 жовтня 2025 року справи №298/1382/25 (провадження 3/298/875/25) та №298/1383/25 (провадження 3/298/876/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.1 ст.185-10 КУпАП об'єднано в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно номер №298/1382/25 (провадження 3/298/875/25).
27 серпня 2025 року о 16 год. 25 хв. на околиці населеного пункту Ставне (територія Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області), в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5300 метрів до державного кордону України, на напрямку 101 прикордонного знаку Республіки Польща був затриманий гр.України ОСОБА_1 в складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 , під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.204-1 КУпАП.
27 серпня 2025 року о 16 год 25 хв на околиці населеного пункту Ставне (територія Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області) в межах контрольованого прикордонного району на відстані близько 5300 метрів до державного кордону України, на напрямку 101 прикордонного знаку Республіки Польща був затриманий гр.України ОСОБА_1 в складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 , під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в умовах воєнного стану. Під час спроби незаконного перетину державного кордону України вдалися до втечі та вчинили злісну непокору, а саме не виконав неодноразову повторену законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитись і продовжував втікати. Своїми діями порушив вимоги ст.34 Закону України «Про ДПСУ» від 03.04.2003 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд зауважує, що у протоколах про адміністративне правопорушення ЗхРУ №351932 від 27 серпня 2025 року та ЗхРУ №351933 від 27 серпня 2025 року, складених стосовно ОСОБА_1 , містяться підписи останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.
В матеріалах справи наявні заяви ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що повідомлений, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Свою провину визнає, просить суд розглянути матеріали справи про адміністративне правопорушення без його участі у зв'язку із неможливістю прибути до суду.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.
За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП та ст. 185-10 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Положеннями ч.2 ст.204-1 КУпАП встановлено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно ст.12 цього Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24.02.2022 на території Україні запроваджено воєнний стан.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 за № 69/2022, в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Положеннями ч.1 ст. 185-10 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов'язків.
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».
Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, дії останнього за вказаними частинами статей КУпАП, як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб та злісна непокора законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, кваліфіковані вірно.
Факт скоєння та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №351932 від 27 серпня 2025 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- протоколом про адміністративне затримання від 27 серпня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 16 год. 25 хв. 27 серпня 2025 року на строк до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення;
- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №351933 від 27 серпня 2025 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 27 серпня 2025 року, за відомостями якого перший заступник начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ОСОБА_3 у присутності двох свідків, провів особистий огляд, огляд речей ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 серпня 2025 року, в яких він пояснює, що спільно з ОСОБА_2 мав намір незаконно перетнути державний кордон з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктамипропуску, на момент затримання вдались до втечі. Свою провину визнає;
- письмовими поясненнями помічника начальника відділу прикордонної служби - начальника кінологічного відділення ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 від 27.08.2025, в яких він зазначає, що 27 серпня 2025 року о 16 год. 35 хв. На околиці населенного пункту Ставне Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 5300 метрів до лінії державного кордону напрямку 101 прикордонного знаку Республіки Польща був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_1 , в складі групи осіб спільно з ОСОБА_2 під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Під час затримання особи вдалися до втечі та здійснили злісну не покору законній вимогу представника ДПСУ;
- копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; схемою затримання; заявою ОСОБА_1 від 27.08.2025, в якій він зазначив, що не потребує послуг адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги; копією протоколу про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_2 від 27.08.2025; копією протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно гр. ОСОБА_2 ; довідкою щодо результатів опитування; витягом з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) в період з 20.00 26.08.2025 по 20.00 27.08.2025.
Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №478/2025 від 14.07.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 07.08.2025 строком на 90 діб.
Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.204-1 КУпАП та ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Санкція ч. 2 ст.204-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Санкція ч.1 ст.185-10 КУпАП, передбачає накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.
У порядку вимог ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.1 ст.185-10 КУпАП, суд враховує встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинене, особу ОСОБА_1 , який вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав повністю, беручи до уваги ступінь вини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення на підставі ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.204-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі шестисотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і відповідатиме визначеній ст.23 цього Кодексу меті адміністративного стягнення.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 185-10, 204-1, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП, ч.1 ст.185-10 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 21081100.
Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030106.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.
Суддя Зизич В.В.