Провадження № 1-кп/243/1138/2025
Справа № 243/8550/25
13 листопада 2025 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon, на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, та в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025052510000577 від 04 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, інваліда 2 групи, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не маючого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Учасники судового засідання не заперечували проти здійснення розгляду кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, прокурором обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на викладене, прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи, має постійний дохід, визнає себе винним, просив змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю, та просив змінити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
До суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05 вересня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2025 року запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був продовжений на строк до 08 жовтня 2025 року включно, з одночасним визначенням розміру застави.
Ухвалами Слов'янського міськрайонного суду Донецької області запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був неодноразово продовжений.
При вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно вимог ч. 1 ст. 131 КПК України вбачається, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
З вимог ч. 2 ст. 177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі інші обставини, визначені у вказаній статті.
Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, визначених ч.5 ст. 194 КПК України. Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються (ч. ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та заздалегідь знаючи, що за вчинене ним злочинне діяння, кримінальна відповідальність передбачає міру покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, суд вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду, в тому числі покинути територію України, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування обвинуваченого у разі не продовження йому запобіжного заходу.
Також суд зазначає, що має місце ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_3 може вплинути на свідків, в тому числі на оперативного покупця під зміненими анкетними даними - ОСОБА_6 , спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи давання завідомо неправдивих показань. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.
Суд погоджується з тим, що має місце ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_3 може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення, оскільки постійного джерела доходу не має, відповідно до своїх показань має скрутне матеріальне становище, що може побудити його до продовження заняття своєю протиправною злочинною діяльністю у виді збуту бойових припасів.
Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, чітким є переконання суду, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також суд вважає, що обставини, на які посилались обвинувачений та захисник в якості підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості та обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювати встановлені ризики.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, оскільки продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового розгляду з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути йому призначене, в разі визнання його винуватим.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, задоволенню не підлягає, а клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовженню на термін 60 (шістдесят) днів.
При постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ухвали слідчого судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04 вересня 2025 року до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та, з урахуванням реального майнового стану обвинуваченого, йому визначено розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням відповідних обов'язків, та суд на теперішній час не вбачає підстав для зміни визначеного слідчим суддею розміру застави.
Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3 застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, обвинувачений зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 197, 395 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», строком на 60 (шістдесят) діб з 13 листопада 2025 року по 11 січня 2026 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача(код ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_3 в разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити на час дії ухвали суду.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
Попередити, що у разі невиконання даних обов'язків, згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, - відмовити.
Проводити судові засідання, за участю обвинуваченого ОСОБА_3 в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1