Справа № 127/28466/25
Провадження № 2/127/6267/25
13 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позивач зазначає, що вона є донькою відповідача. Шлюб між її батьками розірваний 19 жовтня 2007 року. До досягнення позивачкою повноліття відповідач сплачував аліменти на її утримання на користь матері. На даний час вона навчається на 3 курсі денної форми здобуття освіти з використанням технологій дистанційного навчання в синхронному режимі факультету психології та спеціальної освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, термін навчання до 30 червня 2027 року. В зв'язку з навчанням вона потребує матеріальної допомоги, так як не має можливості належним чином забезпечувати свої потреби, є внутрішньо переміщеною особою, проживає окремо від матері. Остання надає їй допомогу, однак вона є недостатньою, позивачка потребує додаткових коштів на одяг та харчування, оплату за інтернет та підготовку до навчального процесу, на оплату оренди житла, так як проживає окремо від батьків в орендовані квартирі. За таких обставин позивач просила суд стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду, і до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення нею 23 років.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) осіб.
Відповідач правом на відзив не скористався.
Представник позивача просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, що ґрунтуються на вимогах ст. 182, 199, 200 СК України.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 травня 2006 року (а.с.28).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 19 жовтня 2007 року (а.с.11).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття та є студенткою 3 курсу денної форми здобуття освіти з використанням технологій дистанційного навчання в синхронному режимі факультету психології та спеціальної освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Навчання здійснюється за рахунок бюджетного фінансування, термін навчання до 30 червня 2027 року ( довідка Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 14 липня 2025 року №375-88-234).
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає в АДРЕСА_1 .
За даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні індивідуальні відомості про особу ОСОБА_1 (довідка від 18 серпня 2025 року).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Позивачка досягла повноліття, є меншою 23 років, навчається, доходів не має, а тому суд дійшов висновку, що донька потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу. При цьому суд враховує, що відповідач доказів про надання допомоги чи неможливість надання такої допомоги доньці не надав.
Щодо розміру аліментів, то суд враховує, що згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначалося вище суд дійшов висновку, що повнолітня донька потребує матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчання, а батько може надавати таку допомогу.
При визначенні розміру аліментів, суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, витрати пов'язані з навчанням (харчування, проживання, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі 1/4 частки доходу відповідача щомісячно.
При визначені розміру аліментів суд взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 24 грудня 2014 року в справі №6-186цс14, та врахував всі обставини, визначені ст. 182 СК України, та певну можливість утримання доньки матір'ю, як-то визначено ст.200 СК України.
Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 201, 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 09 вересня 2025 року.
Аліменти підлягають стягненню на період навчання. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч.2 ст.199 СК України). Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.
На підставі ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволений повністю, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 199, 200 СК України, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 279, 280-282, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року, і до закінчення навчання, але не більше чим до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави 1211,20 грн судового збору .
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: