Справа № 148/1340/25
Провадження №2/148/707/25
03 листопада 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
У травні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що17.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5068500824, який разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 23.04.2024 складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, з якими Позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Кредит у розмірі 6 000 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані відповідно до п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: - п. 2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; - п. 3.2. дати надання кредиту: 17.08.2024 або наступний за ним календарний день; - п. 2.6.1. стандартна процентна ставка - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; - п. 2.6.2. знижена процентна ставка 0,9% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Позичальник 06.09.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У відповідності до Договору Позики періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, останній платіж з періодом внесення 20 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі; у Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Позичальника у випадку та на умовах, визначених в п. 2.6.2 Договору та/або умовами Програми лояльності та/або умовами Правил та/ або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій Позичальнику, зокрема у випадку отримання Позичальником знижки на стандартну процентну ставку.
Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 6000,00 гривень, в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної Відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів, а також Довідкою про успішність здійснення перерахування коштів, як операції з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».
Загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024 станом на дату підготовки позовної заяви включно складає 30 420 грн., з яких:
-6 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-3 000 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки.
- 21 420 грн. - заборгованість за процентами (6000*1,5%*238), де 6 000 - тіло позики, 1,5%- процентна ставка, 238 - залишок кількості днів прострочення, протягом яких нараховувались проценти.
Разом: 30 420 грн., проценти нараховувались по 22.05.2025 включно.
Розрахунок процентів у вищевказаному розмірі обумовлено тим, що Відповідачем у справі 06.09.2024 та 26.09.2024 були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведені часткові сплати за Договором про надання грошових коштів у позику №5068500824 від 17.08.2024 на загальну суму 2 880 грн. 00 коп., з якої даними зарахуваннями погашено:
-1 080 грн. - проценти станом на 06.09.2024 (платіж від 06.09.2024 - оскільки сплати проведені у розміри та строки, визначені Графіком платежів (Додаток № 1 До Договору про надання споживчого кредиту № 5068500824 від 17.08.2024), то у період з 17.08.2024 р. по 06.09.2024 р. застосовувалась знижена процентна ставка у розмірі 0,9% згідно п. 2.6.2. Договору);
-1 800 грн. 00 коп. - проценти станом на 26.09.2024 (платіж від 26.09.2024).
З урахуванням вищевикладеного, остаточний розрахунок заборгованості, зокрема за процентами, проводився на залишок кількості днів прострочення виконання зобов'язання - 238 днів (з 27.09.2024 по 22.05.2025 включно).
Згідно п. 2.10.1. договору позики денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ ЗРК)/ t ? 100%, де: ДПС - денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК - загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК - загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t - строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору).
В зв'язку з даними обставинами позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5068500824 від 17.08.2024 у розмірі 30 420 грн., а також понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідачка та її представник, адвокат Хижняк А.В., в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомили.
24.06.2025 від відповідачки до суду надійшов відзив на позов (а.с. 59-60), в якому вона зазначила, щооскільки вона є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який проходить військову службу з листопада 2018 року та зараз служить за контрактом у Державній прикордонній службі України, то примусове стягнення з неї заборгованості за договором кредиту суперечить чинному законодавству. Нею було на електронну адресу позивача були надіслані документи, що підтверджують її статус члена сім'ї військовослужбовця, а саме: свідоцтво про шлюб, витяг з ДРАЦС (форма №5), посвідчення УБД, довідка з військової частини, службове посвідчення. Однак дані документи були визнані позивачем недостатнім. Замість припинення та скасування відсотків чи реструктуризації, позивач висунув вимогу надати додаткові документи, серед яких вказані довідки відповідно до додатків 1 та 4, що призначені виключно для учасників АТО. Перелік таких документів, на її думку, є надмірним та таким, що не передбачений законодавством як обов'язковий. Просить відмовити у задоволенні позову.
01.07.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 70-73), в якій вона просить позовні вимоги задовольнити. Вважає, що ОСОБА_1 не довела належним чином обставини, що надають їй право на отримання пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема ані під час укладення договору про надання грошових коштів у позику №5068500824 від 17.08.2024, ані після його укладення - не направила на адресу Позивача необхідних документів (доказів зворотнього суду не надала) для проведення нарахування процентів на пільгових умовах як дружині вйськовослужбовця. Під час укладення Договору на отримання кредиту відповідачка не зазначила, що є дружиною військовослужбовця, метою отримання кредиту зазначила - «на споживчі потреби. Без надання відповідної інформації, що передбачає отримання пільг ОСОБА_2 , ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як Кредитодавець, завідомо позбавлений можливості надати останній можливість на реалізацію такої пільги шляхом не нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Крім того, представник позивача зазначає, що норма ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає пільги саме військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації або іншим військовослужбовцям (їх дружинам), під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто тим, які брали/беруть безпосередню участь у бойових діях. А згідно наданої до відзиву Довідки № 817 від 19.06.2025, виданої Державною прикордонною службою України, ОСОБА_2 до виконання обов'язків за посадою приступив з 14.11.2018, і є таким, що проходить військову службу за контрактом у військовій частині № НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
Від представника відповідачки, адвоката Хижняк А.В., 14.07.2025 до суду надійшли письмові додаткові пояснення, в яких вона зазначила, що надані відповідачкою документи належним чином підтверджують факт того, що її чоловік є діючим військовослужбовцем.Також вважає, що ТОВ «Іннова Фінанс» неправомірно нараховані відсотки та тіло кредиту у зв'язку із чим вимоги щодо стягнення відсотків задоволенню не підлягають, оскільки суму відсотків за прострочення споживчого кредиту не може бути змінено у бік погіршення умов для споживача, штраф і пеня, що нараховуються, не можуть перевищувати подвійної суми тіла кредиту.
Також зазначила, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка нібито підписала договір від 17.08.2024 № 5068500824, згідно з яким отримала кредит у розмірі 6000 грн., чим самим підтвердила свою згоду на те, що даний договір разом із Правилами, які розміщені на сайті, складають, укладений між відповідачем та фінансовою установою, договір про надання послуг. Натомість зазначені Правила не містять підпису відповідачки. При цьому, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Правила є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання позичальник, відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту, а також проценти та штрафи, які нараховані позивачем у позовній заяві. Також вважає, що відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір, укладений з недодержання письмової форми, с нікчемним.
Посилання позиваче на те, що ОСОБА_1 на контакт не виходила та не вчиняла дій, направлених на погашення заборгованості, безпідставні, оскільки відповідачка неодноразово зараховувала кошти. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачкою сплачено 2880 грн. заборгованості, сума цих зарахувань складає майже 1/2 тіла кредиту. Вважає, що сума відсотків не може перевищувати суму тіла кредиту.
Крім того, вважає, що відповідачці не було надано паспорт споживчого кредиту, адже він відсутній і у матеріалах справи.
Також зазначила, що в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зобов'язаний надати первинні документи, що підтверджують виконання умов щодо надання та перерахування кредитних коштів, здійснення часткового погашення заборгованості за кредитом (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, заяви на переказ готівки тощо), зарахування зазначених коштів на відповідні рахунки (виписки з рахунків бухгалтерського обліку банків) та розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Однак позивачем не надано жодного належного доказу, який підтверджує реальний розмір заборгованості за кредитним договором. А розрахунок заборгованості, на її думку, не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Фінансової установи).
Від представника позивача 17.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких вона зазначила, що ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024 та паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором (1174), надісланими на належний номер телефону ( НОМЕР_3 ), використання якого дозволено ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Вважає, що договір про надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024 укладений у повній відповідності із чинним законодавством, зокрема зі ст. 207 Цивільного кодексу України та Законом України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що призначення розрахунку заборгованості, як документа (інформації) виходить з його назви, тобто розрахунок - це фактично актуалізована вибірка інформації про стан заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.202. після проведення необхідного розрахунку відповідно до процентної ставки за умовами Договору, кількості днів прострочення виконання зобов'язання та проведених Позичальником сплат станом на дату підготовки позовної заяви включно у випадку їх наявності (такий розрахунок наведений безпосередньо у тексті позовної заяви, із зазначенням усіх необхідних складових розрахунку, а також формули такого розрахунку, та наданий окремим документом).
Також зазначає, що Товариством 20.11.2024 р. о 09:42 год. ОСОБА_1 направлялася вимога про дострокове повернення боргу у повному обсязі через технологічного партнера ТОВ «МОБІЗОН» на підставі договору з ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» № 191021-01 від 19.10.2021 на фінансовий номер телефону НОМЕР_3 Відповідачки.
Стосовно вимоги про дострокове повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, передбаченої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а також п. 5.1.13. договору про надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024, за яким Товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках , передбачених в п. 6.4. Договору.
В звязку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу у їх відсутність на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
З копії паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, наявного в матеріалах справи (а.с. 30 зв. бік - 33 зв.бік), судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, що підтверджується підписанням даного паспорту ОСОБА_1 17.08.2024 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6706.
Із копії витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://finsfera.ua - Анкети клієнта встановлено, що на сайті support@finsfera.ua відповідачка ОСОБА_1 17.08.2024 (дата отримання кредиту) звернулася до ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» з метою отримання кредиту на споживчі потреби в сумі 6000 грн., вказавши електронну пошту позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону позичальника НОМЕР_3 , електронний платіжний засіб НОМЕР_1 (а.с. 21 зв.бік-22).
ОСОБА_1 17.08.2024 на номер телефону НОМЕР_3 було відправлено одноразовий ідентифікатор для підписання договору №1174 (а.с. 22 зв.бік).
17.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику № 5068500824, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 1174, про що свідчить його копія (а.с. 36-46 ).
Положеннями п. 2.1. Договору встановлено, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, у порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві.
У п. 2.3.-2.5. Договору визначені основні умови кредитування, а саме: сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 грн; тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів, останній платіж з періодом внесення 20 днів.
Згідно з п. 2.6.1. Договору сторони погодили, що стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.
п. 2.6.2. знижена процентна ставка 0,9% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Позичальник 06.09.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.п. 2.8., 2.8.1., 2.9., 2.9.1., 2.9.2. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 11907.88 %. Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38400 грн.
Положеннями п. 3.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 4.1. Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Згідно п. 5.1.13. Договору товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав, в повному обсязі у порядку та випадках, передбачених в п.6.4. Договору.
Згідно з п. 6.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться відповідно до Графіка платежів, крім випадку, визначеного в п.6.3 Договору.
Зі змістом п. 6.4. Договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (у тому числі і всіх платежів, передбачених цим Договором), строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. Вимога надсилається в особистому кабінеті позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в Договорі (або окремо надану позичальником Товариству) та або шляхом смс-повідомлення на номер телефону позичальника зазначений в Договорі або в його особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в месенджер та/або шляхом направлення повідомлення в спосіб передбачений цим пунктом договору на додаткові контактні дані позичальника, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені позичальником або зазначені ним в особистому кабінеті). Моментом отримання позичальником повідомлення є момент отримання товариством електронного підтвердження про таке направлення.
Положеннями п. 7.4. Договору встановлено, що за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.
Положеннями п. 7.5. Договору встановлено, що нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення позичальником зобов'язань за цим договором не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором.
У п. 7.6. Договору зазначено, що нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Товариства відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання кредиту до останнього дня надання коштів в кредит за цим договором.
До матеріалів справи долучена копія графіку платежів, що є Додатком № 1 до Договору надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 1174 (а.с. 19-20).
Відповідно до копії договору №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023 (а.с. 16-19), укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», за цим договором клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до правил МПС для сервісу Visa Direct/ Mastercard MoneySend.
Із копії квитанції до платіжної інструкції № 19952-1354-132997152 ВПС «Фінансовий світ» Термінал №1354 дата операції: 17.08.2024 (а.с. 23) слідує, що 17.08.2024 ТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» здійснило переказ коштів від ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» на картку НОМЕР_1 у сумі 6000 грн.
Даний факт підтверджується копією листа ТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 26.05.2025 №11185 (а.с. 139).
Зазначені реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі № НОМЕР_4 .
Факт належності вказаної банківської картки саме ОСОБА_1 та зарахування кредитних коштів на неї підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 05.08.2025 №20.1.0.0.0/7-250731/39660-БТ, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 17.07.2025, згідно якої Банківська картка № НОМЕР_5 була емітована Банком, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) (а.с. 123).
Як слідує із виписки від 05.08.2025 за договором б/н за період 17.08.2024-18.08.2024, 17.08.2024 на банківську картку ОСОБА_1 успішно перераховано грошові кошти в сумі 6000 грн., а також вбачається, що відповідачка користувалася даними коштами (а.с. 123 зв.бік).
З копії листа ТОВ «МОБІЗОН» №160725-01 від 16.07.2025, адресованого на запит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» щодо інформації з реєстру відправлених SMS-повідомлень за період з 17.08.2024 по 22.05.2025 за номером НОМЕР_3, який згідго договору кредиту є фінансовим номером телефону відповідачки ОСОБА_3 , вбачається, що 20.11.2024 о 09:42 год. останній через технологічного партнера ТОВ «МОБІЗОН» позивачем була направлена вимога про дострокове повернення боргу у повному обсязі відповідно до п. 6.4. Договору №5068500824 від 17.08.2024 (а.с.137-138, 145-146 ).
Отже, судом із досліджених доказів встановлено, що позивач виконав свої зобовязання щодо надання кредиту за укладеним із відповідачкою договором позики №5068500824 від 17.08.2024.
Однак відповідачка взятих на себе зобов'язання за кредитним договором №5068500824 від 17.08.2024 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» станом на 22.05.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 30420 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованість за процентами - 21420 грн., неустойка - 3000 грн. Оплата позичальником - 2880 грн. (а.с. 9).
Правовідносини, що виникли між сторонами, підлягають врегулюванню наступними законодавчими нормами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З аналізу вставнолених обсавин у справі та законодавчих норм, які підлягають застосуванню до врегулювання відносин, що склались між сторонами, суд робить такі висновки.
Договір надання грошових коштів у позику №5068500824 від 17.08.2024 між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено за допомогою ІКС ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснена при вході позичальника в особистий кабінет, у порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві.
Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої надано ОСОБА_1 . Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний договір підписаний електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором 1174.
Що стосується посилань представника відповідачки на те, що кредитний договір, укладений з недодержання письмової форми, є нікчемним, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.
У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно відповідачки, які стосуються підписання кредитного договору.
Відповідно до п.п. 10.6., 10.7. договору позики ОСОБА_1 , ознайомившись з правилами, заповнила Заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. При подачі Заявки вона вказала суму грошових коштів, яку бажає отримати після укладення Договору та періодичність платежів зі сплати процентів.
На підставі даних, зазначених у первинній Заявці, ІКС Товариства здійснила ідентифікацію Позичальника та сформувала її Особистий кабінет та прийнято рішення про надання Позичальнику суми кредиту. ІКС Товариства шляхом підстановки всієї необхідної інформації про Товариство в типову форму кредитного договору, згенеровано Оферту, що містила усі істотні умови. Позичальник був проінформований про позитивне рішення по Заявці в Особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону Позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці. Позичальник з використанням ІКС Товариства в Особистому кабінеті перейшов до ознайомлення з Офертою, яка містить в собі Паспорт Кредиту та проект Договору. Також Оферта у вигляді електронного документа відправлена на електронну пошту Позичальника. Одночасно ІКС Товариства згенеровано Одноразові ідентифікатори для підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту та для акцептування умов Договору, які направлено Позичальнику в СМС- повідомлені та/або в повідомлені в Месенджер та/або в електронному листі на електронну пошту та/або в Особистому кабінеті. Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Товариством Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Товариства, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту Позичальник вводить Одноразовий ідентифікатор направлений Товариством, у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті.
Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Після створення Сторонами електронних підписів Одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з Сторін дій спрямованих на ознайомлення з Паспортом Кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису генерального директора Товариства або уповноваженого працівника Товариства, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації.
Відповідачкою не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить.
Також відповідачкою, її представником не надано належних доказів того, що зазначена в договорі адреса електронної пошти належить не відповідачці, або доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», чи доказів того, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка ОСОБА_1 не належить.
Крім того, відповідачка, як власник відповідної картки, вказаної в кредитному договорі, не надала суду доказів, які б свідчили про неналежність їй даної картки, відсутність надходжень коштів на неї від первісного кредитора на підставі вказаного кредитного договору.
Судом установлено, що в АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_5 , на яку 17.08.2025 надійшли грошові кошти у сумі 6000 грн. (а.с. 123).
При цьому факт отримання грошових коштів відповідачкою та її представником не заперечувався.
Твердження сторони відповідачки на те, що відповідачці не було надано паспорт споживчого кредиту, та що у матеріалах справи його також немає, повністю спростовуються копією паспорту споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, наданою позивачем (а.с. 30 зв. бік - 33 зв.бік), який підписаний ОСОБА_1 17.08.2024 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6706.
Також суд звертає увагу, що згідно п. 10.10. договору позики №5068500824 від 17.08.2024 визначено, що невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті Товариства: https://finsfera.ua/.
Крім того, з розруківки "Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (а.с. 23 зв.бік-29), слідує, що Правила набувають чинності з 23.04.2024.
Тому доводи представника відповідачки про те, що позивач не ознайомив відповідачку з істотними умовами договору кредиту безпідставні та не доведені жодними доказами.
Що стосується посилань представника відповідачки на те, що відповідачкою сплачено 2880 грн. заборгованості, сума цих зарахувань складає майже 1/2 тіла кредиту та що сума відсотків не може перевищувати суму тіла кредиту слід зазначити наступне.
Графік платежів, що є Додатком № 1 до Договору надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 1174 (а.с. 19-20) містить детальний опис регулярних платежів, які повинні сплачуватися ОСОБА_1 на виконання умов договору, а саме: - з 06.09.2024: чиста сума позики - 1080 грн., проценти за користування позикою - 1080 грн., наступні платежі з 26.09.2024 по 23.07.2025: чиста сума позики - 1800 грн., проценти за користування позикою - 1800 грн.,
Це свідчить про те, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо підписала вказаний Графік, в якому погодила суму процентів за користування позикою та чисту суму позики в однаковому розмірі.
Крім того, пунктами 7.4., 7.5. Договору позики № 5068500824 від 17.08.2024 визначено, що за порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про захист прав споживачів». Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором.
Тобто, вказані умови кредитного договору не можна вважати нікчемними, оскільки розмір процентів та неустойки сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Згідно ст. 627 та ст. 6 цього ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення Договору надання грошових коштів у позику № 5068500824 від 17.08.2024, погодження всіх істотних умов договору. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких суду не надано.
Що стосується заперечень представника відповідачки про те, що розрахунок, наданий позивачем, є неналежним доказом розміру заборгованості, суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 5068500824 від 17.08.2024 станом на 22.05.2025 за період з 17.08.2024 по 22.05.2024. заборгованість ОСОБА_1 становить 30420 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6000 грн., заборгованість за процентами - 21420 грн., неустойка - 3000 грн. Загальна сума сплачених коштів позичальником позичальником - 2880 грн. (а.с. 9).
Суд доходить висновку, що проценти за користування позикою згідно даного розрахунку нараховані в розмірі, вказаному та погодженому в п. 2.6.1 Договору позики - 1.5% в день, кількість днів - 238.
Розмір даної заборгованості за кредитним договором відповідачкою належними та допустимими доказами не спростовано, жодних контррозрахунків розміру заборгованості відповідачкою та її представником суду не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за договором позики № 5068500824 від 17.08.2024, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Також, суд зауважує, що частиною 2 ст. 1050 ЦК передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідачкою, крім оплати заборгованості за процентами у розмірі 2880 грн. за два періодичних платежі з 17.08.2024 по 22.05.2025, ніяких інших виплат на погашення заборгованості за договором позики сплачено не було, то це свідчить про порушення договірного зобов'язання. Тому суд вважає правомірними вимоги позивача щодо дострокового погашення усієї суми заборгованості, що передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 6.4 договору позики.
Надаючи оцінку доводам відповідачки про наявність у неї права на пільги щодо сплати процентів за користування кредитними коштами як дружини військовослужбовця, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
З аналізу вказаної законодавчої норми слідує, що нею передбачено пільги для військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації або іншим військовослужбовцям (їх дружинам) під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, тобто тим, які брали/беруть безпосередню участь у бойових діях. Відповідна пільга таким військовослужбовцям надається лише за період їхньої безпосередньої участі у зазначених заходах в особливий період.
Згідно роз'яснень Міністерства оборони України на запит НБУ щодо застосування п.15 ст. 14 Закону України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" документами, які підтверджують право на пільги, можуть бути:
- посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);
- довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40;
- витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду;
- для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції - довідка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок);
- для військовослужбовців, які брали участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях - довідка згідно з додатком 4 до Порядку;
- для військовослужбовців, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України - довідка згідно з додатком 6 до Порядку; - для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 на підтвердження прав на пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивачеві були представлені відповідні документи із вказаного вище переліку, матеріали справи не містять.
Відповідачою не надано доказів на підтвердження періоду перебування її чоловіка на військовій службі в особливий період. Надані нею копія посвідчення УБД, та копія довідки Державної прикордонної служби від 19.06.2025 про те, що її чоловік проходить військову службу за контрактом з 14.11.2018 по теперешній час, не надають можливості встановити період перебування її чоловіка на військовій службі та період його безпосередньої участі у зазначених вище заходах в особливий період.
Документами, що підтверджують підстави для звільнення відповідачки від обов'язку сплати процентів за користування кредитом могла б бути довідка за формою №5 та копія військового квитка, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
Враховуючи, що військовослужбовці або їх дружини звільняються від сплати процентів за користування кредитом на весь час їх призову на особливий період під час мобілізації, а відповідачкою на підтвердження даного факту належних доказів не надано, суд позбавлений можливості перевірити період перебування чоловіка відповідачки на військовій службі з з 17.08.2024 по 22.05.2024, тобто під час нарахування останній процентів за користування кредитом.
Крім того, під час укладення Договору в заявці на отримання кредиту відповідачка не зазначила, що є дружиною військовослужбовця, метою отримання кредиту зазначила - «на споживчі потреби.
З огляду на викладене, оскільки суду не доведено того, що відповідачкою були представленні позивачеві відповідні документи для застосування до неї пільг, визначених ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, ненарахування процентів, суд вважає безпідставними доводи відповідачки та її представника про незаконне та необгрунтоване нарахування процентів позивачем за договором позики.
Без надання відповідної інформації, що передбачає отримання пільг ОСОБА_2 , ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», як кредитодавець, завідомо було позбавлене можливості надати останній можливість на реалізацію такої пільги шляхом ненарахування процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.
Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обовязок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обовязок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.
Однак, заперечуючи проти позову, відповідачем, його представником жодних доказів на спростування доводів та вимог позивача не надано.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про обгрунтвоаність позову та його задоволення в повному обсязі. Тобто, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики № 5068500824 від 17.08.2024 в розмірі 30420.00 грн., з яких: 6000 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 21420 грн. -заборгованість за процентами, 3000 грн. - неустойка.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а.с. 1).
Керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 207, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-ФІНАНС", місцезнаходження якого: вул. Верхній Вал, буд.10, поверх 2, офіс 5, 04071, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за кредитним договором 5068500824 від 17.08.2024 в розмірі 30420.00 грн. (тридцять тисяч чотириста двадцять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-ФІНАНС" судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 12.11.2025.
Суддя Л.А. Штифурко