Рішення від 13.11.2025 по справі 147/1343/25

Справа № 147/1343/25

Провадження № 2/147/528/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Почкіної О.М.,

із участю секретаря Бабчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії у розмірі 21 863,58 грн .

Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 25.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 520079394 формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт - www.moneyveo.ua,, пройшов належну перевірку, ознайомився в Правилами надання грошових коштів у позику, підписав Заявку, в якій вказав свої персональні дані та номер банківської картки для перерахування коштів, підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.

25.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 15480,00 грн. на банківську картку, реквізити якої вказані відповідачем в Заявці, а тому свої зобов'язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Згодом до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 133 від 11.05.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором за умовами якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 21 863,58 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунки первісного кредитора. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 а, на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 21 863,58 грн, а також понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано в АТ КБ «Приват Банк» судові докази, які становлять банківську таємницю.

У судові засідання 18.09.2025, 22.10.2025, 11.11.2025 представник позивача не з'явився. В прохальній частині позовної заяви просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання 18.09.2025, 22.10.2025, 11.11.2025 не з'явився. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем її реєстрації, однак судові повістки про призначення судового засідання повернулися на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву, як і інші клопотання, до суду не надходили, причини неявки відповідач не повідомив.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що належно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 13 листопада 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 11 листопада 2025 року, датою ухвалення даного рішення є саме 13 листопада 2025 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір №520079394 (у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 43-45).

З моменту укладення договору позичальник, ознайомившись з Правилами надання грошових коштів у позику заповнив Заявку, вказавши всі дані, визначені в Заявці як обов'язкові. При подачі Заявки Позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Договору та строк кредитування.

Для укладання Кредитного договору відповідач надав кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит шляхом заповнення в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця заявки відповідної форми, де вказала точні та достовірні особисті дані, які необхідні для укладення договору (а.с.31).

За умовами п. 4.2 Кредитного договору №520079394, договір підписано одноразовим ідентифікатором, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Зі змісту п. 1.1 Кредитного договору №520079394, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» надає позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі 15480,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається строком на 126 днів (п.1.2 Кредитного договору №520079394). Відповідно до п.1.3 Кредитного договору №520079394 строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 237,90 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Дисконтна процентна ставка»).(1.4 Кредитного договору №520079394).

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору №520079394, на умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 475,80 (чотириста сімдесят п'ять цілих вісім десятих) відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).

У п 1.6. Кредитного договору №520079394 визначено, щоумови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором, умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Підпунктом 1.6.1. Кредитного договору №520079394 за умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: загальні витрати за Кредитом складають - 15705 грн 06 коп, орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 31185 грн 06 коп, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 475,80 відсотків річних.

Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту за Базовою процентною ставкою базується на припущенні, що споживач не здійснює платежів передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою Датою платежу передбаченою Графіком платежів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що Базова та Дисконтна процентні ставки та інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.(п. 1.6.2. Кредитного договору №520079394).

За умовами п.1.9. Кредитного договору №520079394, проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому Договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника.

Крім того, додатком до Кредитного договору №520079394 від 25.12.2020 є Паспорт споживчого кредиту, який, відповідно до п. 4.1, є невід'ємною частиною Кредитного договору та в якому визначено основні умови кредиту і реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача (а.с.26).

В Паспорті споживчого кредиту міститься посилання на ліцензію від 14.05.2015 «Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту» згідно Розпорядження №163 від 26.01.2017 року, ліцензія діяла на момент укладення договору.

Отже істотні умови Кредитного договору №520079394від 25.12.2020, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» містяться безпосередньо у цьому договорі, який відповідач підписав електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора.

Крім того, сторони 22.01.2021 уклали додаткову угоду до Кредитного договору №520079394 від 25.12.2020, за умовами якої було продовжено строк кредитування на тринадцять днів та узгоджено, що на дату укладання цієї додаткової угоди позичальник має сплатити фактично нараховані проценти за користування кредитом і починаючи з 22.01.2021 позичальник має сплатити за користування кредитом 475,80 відсотків річних за дисконтною процентною ставкою.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит шляхом перерахуванням 25.12.2020 о 08:09:13 кредитних коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 відповідача в сумі 15480,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.47) та випискою за договором за період 25.12.2020 по 30.12.2020 наданої на виконання ухвали суду від 05.08.2025 про витребування доказів в АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 131).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором(а.с.93).

Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2020 включно.

31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 26, якою договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено в новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.(а.с.65).

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно п. 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно (а.с.70).

31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 включно(а.с.70 на звороті).

31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 включно (а.с.71).

Із Реєстру прав вимоги №133 від 11.05.2021 до договору факторингу вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №520079394 від 25.12.2020.

05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» уклало з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу №05/0820-01, згідно з яким ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язалося відступити на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов'язалося їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором. В подальшому до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 укладалися Додаткові угоди №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, за змістом яких строк дії договору факторингу №05/0820-01 продовжувався до 31.12.2022 та 30.12.2024 відповідно. Відповідно до п. 4.1. договору факторингу №05/0820-01право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Із Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №520079394 від 25.12.2020 (а.с.90).

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з ТОВ «Юніт Капітал» договір факторингу № 04/06/25-Ю. За цим договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №520079394 від 25.12.2020 (а.с. 92). Право вимоги за цим договором переходить до ТОВ «Юніт Капітал» в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з формою визначеною в Додатку №2 (п.1.2 договору факторингу № 04/06/25-Ю).

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви Акт прийому передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 99), витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги за кредитним договором (а.с. 97) та розрахунки заборгованості за кредитним договором №520079394 від 25.12.2020, (а.с. 56-58).

При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.

За змістом статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак, це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою відсутність можливості укладення відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012)

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Юніт Капітал» посилається на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018 році, 2020 та 2025 роках.

Сам же Кредитний договір № 520079394 від 25.12.2020 укладений після укладення договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».

Умовами пункту 1.3 договору факторингу від 28.11.2018 року (в новій редакції від 31.12.2020) передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 2.1 цього договору, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Наявне право вимоги переходить від Клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, а право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1 договору факторингу від 28.11.2018 року (в новій редакції від 31.12.2020)

З наведеного вище слідує, що на момент укладення договору факторингу вимога до Боржника мала бути визначеною.

25.12.2020, тобто вже після укладення зазначеного договору факторингу, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в установленому законом порядку було укладено Кредитний договір № 520079394 від 25.12.2020 в електронній формі про надання кредитного ліміту. Цей договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про споживчий кредит. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши кошти у визначеному розмірі на рахунок відповідача.

Однак жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до боржника ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року не було і сторони не могли передбачити, що 25.12.2020 року буде укладено кредитний договір з відповідачем та у відповідача з'явиться заборгованість за зазначеним кредитним договором.

З врахуванням того, що майбутня вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до відповідача на момент укладення вказаного договору факторингу від 28.11.2018 не могла бути визначеною, оскільки її не існувало, та сторони не могли передбачити, що 25.12.2020 з відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 520079394 від 25.12.2025, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги щодо ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні на момент укладення вказаного договору факторингу, не набуло, то таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал»».

Також предметом договору факторингу №05/0820-01№ від 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не могло бути право вимоги за кредитним договором № 520079394 від 25.12.2025 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, оскільки сторони не могли передбачити, що 25.12.2020 року буде укладено кредитний договір між первісним кредитором з відповідачем та у відповідача з'явиться заборгованість за зазначеним кредитним договором.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитний договір № 520079394 від 25.12.2020 у розмірі 21863,58 грн.

Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Враховуючи те, що в позові відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати залишити за ним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Почкіна

Попередній документ
131763126
Наступний документ
131763128
Інформація про рішення:
№ рішення: 131763127
№ справи: 147/1343/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.11.2025)
Дата надходження: 01.08.2025
Предмет позову: Позовна заява про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
18.09.2025 09:00 Тростянецький районний суд Вінницької області
22.10.2025 09:00 Тростянецький районний суд Вінницької області
11.11.2025 08:30 Тростянецький районний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОЧКІНА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ПОЧКІНА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Вугляр Віталій Олександрович
позивач:
ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ"
представник позивача:
Хлопкова Марія Сергіївна