Ухвала
04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 521/2967/23
провадження № 61-12838ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2024 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа - професійна спілка робітників морського транспорту України, про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 16 жовтня 2025 року через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року (повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року).
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження. Постанова Одеського апеляційного суду ухвалена 09 вересня 2025 року (повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року). Касаційна скарга подана до Верховного Суду 16 жовтня 2025 року, що підтверджується відміткою про формування документу в системі. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 15 жовтня 2025 року.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що постанова апеляційного суду отримана представником позивача 16 вересня 2025 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другійстатті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Однак, указані у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави, не можна вважати поважними, оскільки ОСОБА_1 не надає будь-яких належних доказів щодо отримання копії постанови апеляційного суду 16 вересня 2025 року (картка руху документу з електронного кабінету, тощо).
До касаційної скарга додано лише картку руху документу щодо отримання рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити доводи щодо дати отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційної скарги.
На підставі викладеного, згідно з частиною 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу має право звернутися до суду касаційної інстанції зі заявою про поновлення строку на касаційне оскарження і навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Керуючись статтями 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат