13 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 280/1645/18
провадження № 61-84св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Житомиробленерго»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Божок Лілі Володимирівна , на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року Акціонерне товариство «Житомиробленерго» (далі -АТ «Житомиробленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача збитки, завдані енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕН).
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 користується електричною енергією згідно з укладеним договором від 09 лютого 2015 року № 154-0145а щодо об'єкта споживання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
15 липня 2016 року представником АТ «Житомиробленерго» здійснено технічну перевірку вузла обліку відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та було виявлено порушення пунктів 9 та 42 ПКЕЕН, а саме: самовільного, безоблікового підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника у вигляді змонтованого поза облікового підключення (встановлена розетка прихованим способом).
За результатами перевірки представником позивача у присутності відповідача 15 липня 2016 року складено акт про порушення ПКЕЕН № 017248. Засідання комісії з розгляду акту порушення № 017248 було призначено на 10 серпня 2016 року.
Вказаний акт 18 липня 2016 року розглянуто комісією та складено протокол № 136, в якому визначено обсяг та вартість необлікованої електричної електроенергії - 20 529 кВт. год, на загальну суму 30 073,50 грн.
Позивач вказує, що факт порушення відповідачем ПКЕЕ підтверджений рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 липня 2018 року, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року.
Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача збитки, завдані енергопостачальнику та нараховані на підставі акта про порушення споживачем ПКЕЕН від 15 липня 2016 року № 017248 у розмірі 25 054,59 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року у задоволенні позову відмолено.
Додатковим рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 квітня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Божок Л. В., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Житомиробленерго» в особі Коростишівського РЕМ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн та понесені судові витрати на проведення експертизи у розмірі 7 078,88 грн, а всього 17 078,88 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року, передбачено визначення обсягу та вартості електричної енергії, яка не облікована внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН. Водночас, чинним законодавством не передбачена можливість відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем цих правил. Оскільки позивачем заявлено вимогу саме про відшкодування збитків, а не відшкодування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційні скарги АТ «Житомиробленерго» задоволено.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ «Житомиробленерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Житомиробленерго» грошові кошти у розмірі 25 054,59 грн та 3 872,00 грн судового збору.
Додаткове рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Божок Л. В. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що звертаючись до суду з позовом про відшкодування збитків на підставі акта про порушення ПКЕЕН, позивач послався на норми спеціального законодавства, якими врегульовано питання саме відшкодування вартості необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН електроенергії. Розрахунок суми, яку просив стягнути позивач, здійснений у відповідності до затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, тому відсутні підстави для відшкодування понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Божок Л. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник посилається неврахування судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 2-13419/2005, від 15 вересня 2020 року у справі № 530/1701/16-ц, від 03 січня 2020 року у справі № 179/734/17 та інших (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також застосував до спірних правовідносин норми права, які втратили чинність, зокрема Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).
Крім того, апеляційним судом не досліджено належним чином обставини справи, не перевірено правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії, правильність вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, та арифметичну правильність такого розрахунку.
Касаційна скарга також містить посилання на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, зокрема, суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача та його представника, що є підставою для обов'язкового скасування судового рішення з направленням на новий розгляд.
У березні 2025 року від АТ «Житомиробленерго» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 03 січня 2025 року касаційна скарга ОСОБА_1 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Божок Л. В., залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Божок Л. В., (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої та підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 280/1645/18 із Коростишівського районного суду Житомирської області та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 280/1645/18.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що між споживачем ОСОБА_1 та постачальником ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» укладено договір про користування електричною енергією від 09 лютого 2015 року № 154-0145а за адресою споживання: АДРЕСА_1 .
15 липня 2016 року представником ПАТ ЕК «Житомиробленерго» Коростишівський РЕС у присутності ОСОБА_1 проведено перевірку, під час якої встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушив пункт 42 ПКЕЕН, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, а саме: здійснив самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальної компанії. Представниками позивача також виявлено змонтовану безоблікову розетку. При виключенні навантаження від даної електропроводки лічильник не працював, при відключенні запобіжника напруга в даній електропроводці була.
На підставі виявленого порушення 15 липня 2016 року складено акт № 017248, який підписаний трьома представниками постачальника електроенергії та споживачем ОСОБА_1 . В акті відсутні зауваження відповідача, другий примірник цього акта був вручений останньому.
Зазначений акт був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН Коростишівського РЕМ 18 липня 2016 року та відповідно до пунктів 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснено обрахунок обсягу та вартості не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН електричної енергії, яка складає 20 529 кВт. год на суму 30 073,50 грн, за період з 02 березня 2016 року до 15 липня 2016 року (дата фіксації порушення).
Вказані обставини встановлені рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 липня 2018 року у цивільній справі № 280/987/16-ц, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року. При цьому, судами встановлено факт порушення відповідачем ПКЕЕН, яке полягає у самовільному позаоблікованому підключенні до мереж, що не є власністю електропостачальника, з порушенням схеми обліку, а саме: змонтовано позаоблікове підключення у вигляді розетки, прихованим способом, що зафіксовано у акті від 15 липня 2016 року.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 липня 2019 року за клопотанням відповідача призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
11 серпня 2020 року до суду надійшло клопотання експерта про надання якісних (читабельних) копій актів від 15 липня 2016 року та 18 липня 2016 року та знімка фотофіксації згідно з актом про порушення в електронному вигляді. Також експерт просив надати можливість огляду об'єктів дослідження за місцем їх знаходження.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року клопотання задоволено.
06 грудня 2021 року експерт повторно звернувся до суду з клопотанням про надання йому можливості огляду об'єктів дослідження за місцем їх знаходження.
20 грудня 2021 року експерт повідомив про неможливість проведення експертизи у зв'язку із незабезпеченням його прибуття до об'єкта дослідження та незабезпеченням доступу до об'єкта дослідження у присутності сторін.
Ухвалою суду від 8 лютого 2022 року експерту надано можливість огляду об'єктів дослідження за участі сторін, матеріали цивільної справи повторно направлено до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової електротехнічної експертизи.
Згідно з висновком експерта за результатом проведення судової електротехнічної експертизи від 30 листопада 2022 року № 597/22-25, складена в акті про порушення ПКЕЕН від 15 липня 2016 року електросхема на момент огляду експертом, а саме 04 жовтня 2022 року, не відповідає фактичній схемі електроживлення в будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 .
В результаті проведеного огляду місця події (будинку) та дослідження наданих матеріалів не видалось за можливе встановити місце і сам факт установлення «безоблікової розетки».
При цьому, в описовій частині висновку зазначено, що під час огляду експерт встановив, що електричний ввідний кабель прокладено транзитом через приміщення мансарди. Зазначений кабель усередині приміщення за допомогою мотузки прикріплений від провисання до дерев'яної повздовжньої балки каркасу мансарди. Поруч із цим місцем кріплення виявлено фрагмент кабелю з намотаною на нього червоною ізоляційною стрічкою. Зазначений фрагмент має два V-подібні вертикальні відводи та один горизонтальний, направлений в бік середини приміщення. Вказані відводи різні за товщиною та висотою. Оскільки шар ізоляційної стрічки доволі щільний, а по краях її нанесення неможливо встановити, чи має місце пошкодження захисної полівінілхлоридної ізоляційної оболонки, експерт позбавлений можливості встановити, чи було у зазначеному місці самовільне підключення, зазначене у акті про порушення №017248, без зняття ізоляційної стрічки. Також вказано, що зняття ізоляційної стрічки з увідного кабелю, який знаходиться під напругою 380 Вт, без зняття напруги, небезпечно для життя.
Фото із детальним зображенням скрутки ізоляційної стрічки червоного кольору на увідному кабелі долучене до вказаного висновку судової електротехнічної експертизи.
Експерт зазначив про неможливість огляду місця ймовірного самовільного підключення на увідному кабелі до будинку через те, що він знаходиться під напругою.
Також у висновку вказано, що в розрахунку акта про порушення ПКЕЕН № 017248 розрахунок проведено з показником струму 32 Ампера, а також застосовано формулу розрахунку у разі підключення до трьох фаз, що неможливо перевірити експерту.
При цьому зазначено, що згідно з табл. 1.3.4 Правил улаштування електроустановок, у якій визначається допустимий тривалий струм для проводів і шнурів з мідними жилами із гумовою та полівінілхлоридною ізоляцією, для одного трьохжильного провідника з перерізом струмовідної жили 4 мм2 величина струму складає 27 Ампер, а не 32 Ампера, як це зазначено в розрахунку - для одного двожильного проводу, тому наданий розрахунок щодо визначення обсягу необлікованої електроенергії може бути помилковим.
Правове регулювання та мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24 - 27 Закону України «Про електроенергетику», ПКЕЕН, Методикою (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2006 року № 122.
За змістом статей 2 - 4, 11 Закону України «Про електроенергетику» цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.
Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до другого абзацу частини другої статті 27 зазначеного Закону правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
ПКЕЕН регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками, обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності (пункт 1 ПКЕЕН).
Енергопостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку (абзац третій пункту 37 ПКЕЕН (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за двадцять календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.
Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останньої технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності. Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією, обчислюється відповідно до Методики.
Згідно з пунктом 6 пункту 3.1. Методики ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН,
у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника.
У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5 - 7 цього пункту, ця Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.
Згідно з абзацом 2 підпункту «а» пункту 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості - з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки;
Отже, у разі коли в ході контрольного огляду неможливо виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше ніж за три роки до дня виявлення порушення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі
№ 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19) вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».
У справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення технічної перевірки вузла обліку відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , представниками АТ «Житомиробленерго» виявлено порушення пунктів 9, 42 ПКЕЕН та пункту 3.1.6. Методики, а саме: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Самовільне підключення виконане в прихованому місці (розетка), з метою безоблікового споживання електроенергії, яке при контрольному знятті показань приладу обліку електроенергії виявити неможливо, про що складено акт від 15 липня 2016 року № 017248. Вказаний акт складений та підписаний трьома представниками постачальника електроенергії та споживачем ОСОБА_1 , який вручено споживачу.
Зазначений акт був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН Коростишівського РЕМ 18 липня 2016 року та відповідно до пунктів 3.3, 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснено обрахунок обсягу та вартості не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН електричної енергії, яка складає 20 529 кВт. год на суму 30 073,50 грн, за період з 02 березня 2016 року до 15 липня 2016 року (дата фіксації порушення).
Вказані обставини встановлені рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 липня 2018 року у цивільній справі № 280/987/16-ц, яке залишене без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року. При цьому, судами встановлений факт порушення відповідачем ПКЕЕН, яке полягає у самовільному позаоблікованому підключенні до мереж, що не є власністю електропостачальника, з порушенням схеми обліку, а саме: змонтовано позаоблікове підключення у вигляді розетки, прихованим способом, що зафіксовано у акті від 15 липня 2016 року.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірність нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 02 березня 2016 року до 15 липня 2016 року, відповідно до пунктів 3.3, 3.5 Методики.
Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, не взяв до уваги посилання заявника на лист-відповідь Держенергонагляду від 02 грудня 2016 року № 31-21/23-540, а також висновки судової експертизи, чим порушив принцип оцінки доказів є необґрунтованими, оскільки зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів.
Зокрема, відхиляючи висновки судової електротехнічної експертизи від 30 листопада 2022 року № 597/22-25, призначеної ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 липня 2019 року за клопотанням відповідача, апеляційний суд зазначив, що з часу виявлення вказаного порушення й до моменту огляду експертом об'єкта дослідження пройшов значний проміжок часу (шість років), відсутні підстави стверджувати про те, що цей висновок експерта беззаперечно спростовує позовні вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, апеляційним судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Суд дотримався принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи проаналізував і оцінив докази як кожен окремо, так і в сукупності.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові посилається на норми ПКЕЕН, які втратили чинність, суд відхиляє, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, станом на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення від 15 липня 2016 року № 017248 були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28. При цьому, засідання комісії з розгляду акту, на якому прийнято рішення, відбулось 18 липня 2016 року.
Зазначені Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, що набрали чинності з 11 червня 2018 року.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)» та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 «У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа про податки).
За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акту про порушення відбулося до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи саме ПКЕЕН.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 2-13419/2005, від 15 вересня 2020 року у справі № 530/1701/16-ц, від 03 січня 2020 року у справі № 179/734/17, є необґрунтованими, оскільки оскаржуване судове рішення таким висновкам не суперечить, і встановлені судами у цих справах фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є іншими ніж у справі, яка переглядається. У цій справі суд апеляційної інстанції виходив з конкретних обставин справи з урахуванням наданих сторонами доказів.
Крім того, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що апеляційний суд розглянув цю справу без його участі, чим позбавив можливості надати свої обґрунтування та пояснення у судовому засіданні, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів справи, 06 травня 2024 року Житомирським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Житомиробленерго» на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 березня 2024 року (т. 2 а. с. 47).
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів направлено учасникам справи (т. 2 а. с. 49-52).
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 травня 2024 року вказана справа призначена до судового розгляду з повідомленням учасників справи на 06 серпня 2024 року о 12 год 45 хв(т. 2 а. с. 48).
Проте її розгляд на вказану дату не відбувся з об'єктивних причин, у зв'язку з чим слухання справи відкладено на 15 жовтня 2024 року.
Відповідно до матеріалів справи інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Божок Л. В.
15 жовтня 2024 року Божок Л. В. подала до апеляційного суду заяву, в якій зазначила, що не визнає апеляційну скаргу та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін (т. 2 а. с. 85).
Розгляд справи відкладено на 03 грудня 2024 року.
Згідно зі звітом про доставку вихідної кореспонденції від 16 вересня 2024 року (т. 2, а. с. 92) судову повістку про виклик до апеляційного суду на 03 грудня 2024 року о 10 год 15 хв адвокату Божок Л. В. надіслано до її електронного кабінету. Документ доставлено 18 жовтня 2024 року (час доставки 9:38:35).
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи
(пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що на момент розгляду справи (03 грудня 2024 року) сторони та інші особи, належним чином та завчасно повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися.
Таким чином, керуючись положеннями частини другої статті 372 ЦПК України, враховуючи, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції; сторони виклали свої аргументи та мотиви по справі в апеляційній скарзі та відзиві, апеляційний суд у судовому засіданні 03 грудня 2024 року розглянув справу по суті за відсутності учасників справи, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному судовий розгляд «у розумний строк». Метою вказаної гарантії є захист всіх сторін в судовому розгляді від надмірного затягування судової процедури. Більш того, вказана гарантія підкреслює важливість того, щоб правосуддя здійснювалося без затримок, які можуть підірвати його ефективність та довіру до нього.
Зазначене у сукупності свідчить про те, що право на доступ до правосуддя відповідача порушено не було.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг
Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи, змістом оскаржуваного судового рішення, зводяться до незгоди з висновками суду, переоцінки доказів у справі, що в силу приписів статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, чи ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і незгоді з ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції про задоволення позову.
ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
Верховний Суд, застосувавши правило частини третьої статті 401 ЦПК України, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Божок Лілі Володимирівна , залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник