10 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 705/2159/19
провадження № 61-13491ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Червинської М. Є.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни в справі за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Уманського відділу державної виконавчої служби у м. Умані та Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
28 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 18 серпня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 29 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві
Коротуну В. М., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В.,
Червинська М. Є.
04 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є.
У заяві представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 висловлює сумніви
в неупередженості або об'єктивності суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є., зокрема, на її думку, судді не можуть брати участі у розгляді цієї справи, оскільки ухвалою Верхового Суду від 08 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 вересня 2025 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 26 вересня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Карпенко С. О, Фаловська І. М. Отже, порушено принцип незмінності при визначенні складу суду визначеним частиною одинадцятою статті 33 ЦПК України.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19.
Відведено суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від розгляду справи № 705/2159/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на постанову Черкаського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
Розглядаючи заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є., суд виходить із такого.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи (пункт 4 частини першої статті 36 ЦПК України).
Положеннями частини третьої, четвертої, п'ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Відповідно до частини першої, третьої, статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).
17 серпня 2021 року Вищою радою правосуддя ухвалено рішення за
№ 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення).
Пунктом 57 розділу IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ» Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Аналогічно питання щодо розподілу судових справ врегульовано у пункті 2.3.1 Розділу 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, зі змінами внесеними згідно із рішенням Ради суддів України від 26 березня
2025 року № 15, погодженими наказом ДСА України від 31 березня 2025 № 119, в якому зазначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відповідне питання розподілу судових справ врегульовано у постанові Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 «Про затвердження Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді».
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Коротун В. М., Коротенка Є. В., Червинська М. Є. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об'єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного або об'єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.
Судом встановлено, що при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати, визнання незаконними та скасування наказів, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи № 705/2159/19 було задоволено.
Враховуючи викладене, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи щонайменших сумнівів щодо неупередженості та відсутності безсторонності судді Верховного Суду Коротенка Є. В., та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 можливо задовольнити та відвести суддю Верховного Суду Коротенка Є. В. від розгляду справи
№ 705/2159/19.
Доводи заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Червинської М. Є., тому заявлений відвід суддів є необґрунтованим.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого
представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відводу суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Червинської М. Є., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни задовольнити частково.
Відвести суддю Верховного Суду Коротенка Євгена Васильовича від участі у розгляді справи за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Уманського відділу державної виконавчої служби у м. Умані та Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), а справу передати для проведення повторного автоматизованого перерозподілу й заміни судді Коротенка Євгена Васильовича.
Визнати необґрунтованим заявлений представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Червинської Марини Євгенівни в справі за скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на бездіяльність начальника Уманського відділу державної виконавчої служби у м. Умані та Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Червинської Марини Євгенівни передати для вирішення іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська