05 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 588/783/23
провадження № 61-11145св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року в складі судді Щербаченко М. В. та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), у якому просила: зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на банківському рахунку - картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на її ім'я, до стану в якому він перебував з 24 листопада 2022 року на 25 листопада 2022 року, із залишком власних коштів у сумі 1 700,00 грн; та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані за наслідками проведення транзакцій, стягнути на її користь пеню у розмірі 0,1 % суми неналежного переказу за кожний день від дня неналежного переказу станом на дату ухвалення рішення.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 25 листопада 2022 року о 19:47 год на її телефонний номер надійшли SMS-повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» щодо підтвердження списання з її кредитної карти коштів у сумі 13 333,00 грн та 1 110,50 грн. Жодних операцій щодо переведення коштів вона не здійснювала, тому одразу надіслала повідомлення щодо непідтвердження цих операцій та зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» заблокувала кредитну карту.
До блокування карти з її карткового рахунку перераховано 14 075,00 грн, з яких 1 700,00 грн - її власні кошти, а решта кредитні.
З інформації, розміщеної у мобільному застосунку «Приват24» вона дізналась, що кошти були перераховані на «payurgent» о 19:41 грн. Будь-яких операцій на цьому іноземному сервісі вона не здійснювала. Кредитну карту нікому не передавала та не втрачала. Кошти на її карту не повернулись.
За фактом викрадення грошових коштів з її кредитної карти 05 грудня 2022 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200540000417 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
Відповідач надіслав їй повідомлення, у якому повідомив про наявність кредитної заборгованості в сумі 13 048,02 грн, а надалі з її карткового рахунку списав відсотки за використання кредитного ліміту, а саме 01 лютого 2023 року в сумі 510,56 грн, 01 березня 2023 року в розмірі 470,81 грн та 01 квітня 2023 року в сумі 532,29 грн.
Оскільки грошові кошти в розмірі 14 075,00 грн, як кредитні кошти банку, були списані з її рахунку за ініціативою інших осіб, унаслідок недозволеної платіжної операції, вважала, що є підстави для застосування пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», тобто обов'язку банку передати на її рахунок 14 075,00 грн за рахунок власних коштів та сплатити їй пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми неналежного переказу за кожен день.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року, залишеного без змін постановою Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за договором № SAMDNWFC 00063412492 від 21 жовтня 2020 року, який був на цьому рахунку станом на 19:41 год 25 листопада 2022 року до неналежного переказу. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 5 705,70 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не вчиняла дії, спрямовані на списання чи перерахунок коштів з її карткового рахунку, невідкладно повідомила банк про здійснення платіжних операцій, які нею не виконувалися.
Доказів на підтвердження того, що позивач своїми діями сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, відповідач суду не надав.
Вимоги про скасування відсотків, пені (штрафних санкцій), нарахованих за наслідками проведення неналежного переказу, не є ефективним способом захисту прав, тому задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 201/9741/16-ц, від 05 червня 2019 року в справі № 712/4463/16-ц, від 10 липня 2019 року в справі № 522/22780/15-ц, від 03 червня 2020 року в справі № 462/5573/16-ц, від 17 червня 2020 року в справі № 201/15185/16-ц, від 01 липня 2020 року в справі № 712/9107/18, від 07 грудня 2020 року в справі № 182/5175/16-ц.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Не надали належної оцінки доказам, які свідчать про те, що АТ КБ «ПриватБанк» не має нести цивільно-правову відповідальність замість позивача.
Зокрема, не врахували, що підтвердження спірного платежу здійснено через авторизацію ОСОБА_1 у застосунку «Приват24» з правильним введенням логіну та паролю.
Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її кредитного рахунку. Посилання на порушення кримінального провадження не може вважатися доказом неправомірності дій АТ КБ №ПриватБанк».
Судові рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у касаційному порядку не оскаржуються та відповідно в цій частині Верховним Судом не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 вересня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 підписала анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк».
ОСОБА_2 отримала і користувалась кредитною картою «Універсальна Голд» з № НОМЕР_3 з кредитним лімітом 29 000,00 грн.
Згідно з випискою про рух коштів по цьому рахунку, позивач до 25 листопада 2022 року користувалась картою, заборгованості за кредитним лімітом не мала. З 20 листопада 2023 року до 25 листопада 2022 року по картці ОСОБА_2 обліковувався позитивний залишок в сумі 2 361,20 грн.
25 листопада 2023 року о 19:41 год з карти позивача були списані кошти в сумі 14 555,36 грн, у тому числі 480,36 грн комісії, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним лімітом в сумі 12 194,15 грн.
У сповіщенні від 25 листопада 2022 року в застосунку «Приват 24», яким користується позивач, вказано, що отримувачем коштів в сумі 14 075,00 грн є платіжний сервіс payurgent, що не заперечується відповідачем.
25 листопада 2022 року о 19:47 год на телефонний номер ОСОБА_2 надійшли текстові SMS-повідомлення від абонента PrіvatBank щодо підтвердження двох платежів на суму 13 333,00 грн та 1 110,50 грн з використанням указаних у повідомленнях паролів, а також третє повідомлення про те, що карти позивача заблоковані через спробу списання коштів третіми особами.
26 листопада 2022 року ОСОБА_2 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до відділення поліції № 1 (місто Тростянець) Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області за фактом списання невідомими особами з її рахунку коштів в сумі 14 075,00 грн.
На підставі цієї заяви були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та 05 грудня 2023 року розпочато кримінальне провадження № 12022200540000417 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
28 листопада 2022 року за зверненням позивача відповідач здійснив перевипуск карти № НОМЕР_3 на карту № НОМЕР_2 .
06 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» про проведення службової перевірки за фактом списання коштів з карти з № НОМЕР_3 за операціями 25 листопада 2022 року, які вона не підтверджувала, також просила повернути списані кошти та не нараховувати відсотки.
Листом від 10 січня 2023 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про неможливість повернення коштів, оскільки при здійснення переказу були коректно введені номер карти, термін її дії, CVV код, спосіб підтвердження ООВ ВІО - форма застосунку «Приват24».
Відповідно до висновку від 02 серпня 2023 року про результати службової перевірки, проведеної в АТ КБ «Приватбанк», оспорювана позивачем платіжна операція, внаслідок якої з її карти 25 листопада 2022 року о 19:41 год списані кошти в сумі 14 555,36 грн, була виконана шляхом ручного вводу номеру карти, строку її дії та CVV-коду на платіжній платформі payurgentcare.com, процесінг банку Discover Bank (США), термінал І3002761. АТ КБ «Приватбанк» не володіє інформацією про рахунок отримувача.
Входи в акаунт клієнта ОСОБА_2 в застосунку «Приват24» здійснювались як з типового для цього акаунту пристрою IPHONE 12.1, ІР-адреси та геопозицій з номеру телефону НОМЕР_4 (фінансовий номер позивача), так і не з типового пристрою SM-G9880 Samsung та ІР-адреси НОМЕР_5 (зареєстрована в місті Харкові) з аналогічного номеру телефону НОМЕР_4 . Вхід з нетипового пристрою здійснений 25 листопада 2022 року о 19 год 38 хв 46 сек, з типового - пізніше 19 год 41 хв 20 сек. Платіж проведений о 19 год 41 хв 40 сек.
25 листопада 2022 року позивач здійснила три дзвінки на номер 3700, перший о 19:44 год. У ході спілкування з працівником АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 повідомила, що жодних дій зі створення підтвердження платежу за своєю карткою № НОМЕР_6 листопада 2022 року не здійснювала, конфіденційну інформацію за своєю карткою та акаунтом у застосунку «Приват24» третім особам не повідомляла.
Акаунт ОСОБА_2 у застосунку «Приват24» та її карти заблоковані 25 листопада 2022 року о 19:47 год.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Закон України «Про платіжні послуги» визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Пунктом 6 частини дев'ятнадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що емітент зобов'язаний повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.
Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов'язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов'язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди) (частина дванадцята статті 86 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення), користувач зобов'язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов'язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).
Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення).
Аналіз вказаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов'язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
У такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, постанови від 13 червня 2022 року в справі № 587/586/21, від 24 січня 2024 року в справі № 758/14517/18) про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суди встановили, що спірні платіжні операції були ініційовані не ОСОБА_2 , а третіми особами, про що свідчить вхід до її акаунту з нетипового пристрою 25 листопада 2022 року о 19 год 38 хв 46 сек. Підтвердження цих операцій було здійснено через відповідні WEB-форми, а не через застосунок «Приват24», як про це помилково стверджував відповідач.
Позивач негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції повідомила про це банк.
Таким чином, установивши, що ОСОБА_2 не вчиняла дії, спрямовані на перерахунок коштів з її карткового рахунку, невідкладно повідомила банк про здійснення платіжних операцій, які нею не виконувалися, при цьому обставин, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати спірні платіжні операції, не встановлено, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано частково задовольнив позов.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 09 липня 2024 року в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов