13 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13001/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М.
у справі №910/13001/23
за позовом ОСОБА_1
до 1. Міністерства юстиції України,
2.Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Росава",
про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі за текстом також - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України та Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі за текстом також - ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ") про:
- визнання незаконним та скасування повністю наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022;
- зобов'язання Міністерства юстиції України забезпечити новий розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі за текстом також - ПрАТ "Росава") від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.01.2022 за №СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України;
- зобов'язання Міністерства юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформленого протоколом від 28.12.2021.
Господарський суд міста Києва рішенням від 17.01.2024 у справі №910/13001/23 позов задовольнив повністю.
Визнав незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022.
Зобов'язав Міністерство юстиції України забезпечити новий розгляд скарги ПрАТ "Росава" від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.01.2022 за №СК-218-22.
Скасував реєстраційну дію про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 12.01.2022 №1003531070035000085 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем щодо ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" (ідентифікаційний код юридичної особи 30664834).
Стягнув з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 8 052 грн судового збору.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.11.2024 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/13001/23 частково та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав незаконними та скасував п.п.1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 2 684 грн судового збору.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України 8 052 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 6 441,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд постановою від 27.03.2025 касаційну скаргу ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №910/13001/23 скасував та передав справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
За результатом нового розгляду Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.08.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/13001/23 скасував.
Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково; визнав незаконними та скасував п.п.1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022; в іншій частині позовних вимог відмовив.
Стягнув з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 2 684 грн судового збору за подання позову.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Міністерства юстиції України 8 052 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 6 441,60 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" 8 588,80 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції. Видачу наказів доручив Господарському суду міста Києва.
ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" в особі представника Гринчука О.Ю. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій в уточненій редакції просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №910/13001/23 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Також ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" надано квитанцію від 02.10.2025 №4081-6918-6812-1881 про сплату судового збору у сумі 12 883,20 грн.
Верховний Суд ухвалою від 28.10.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі №910/13001/23. Призначив касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.11.2025 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
Міністерство юстиції України також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 по справі №910/13001/23 в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2022 №3504/5 та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цієї частини позовних вимог до Міністерства юстиції України - відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 28.10.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 19.08.2022 №3504/5 у справі №910/13001/23. Призначив касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" від 19.08.2022 №3504/5 до спільного розгляду з касаційною скаргою ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у відкритому судовому засіданні на 19.11.2025 об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
12.11.2025 до Верховного Суду надійшла заява ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" за підписом особи, яка тимчасово виконує повноваження директора - Богдана В.А., про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду цієї справи №910/13001/23.
Указану заяву з посиланням на норми пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК) заявник мотивує тим, що:
(1) з наявних в мережі Інтернет публікацій та іншої публічної інформації убачається, що ОСОБА_2 , який є партнером юридичної групи LCF, яка здійснює представництво та захист ОСОБА_3 , який, у свою чергу, як особа, яка здійснює контроль над деякими акціонерами ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", які намагаються змінити керівництво підприємства, є зацікавленим в результаті розгляду цієї справи №910/13001/23, та суддю Кібенко О.Р. пов'язують тривалі, як мінімум, ділові та робочі стосунки, оскільки вони тривалий час були партнерами в одній юридичній компанії, а також працювали в одному університеті;
(2) окрема думка судді Кібенко О.Р. у справах №911/172/22 та №911/231/22, суть якої зводиться до того, що вона є визнаним фахівцем в галузі британського корпоративного права і Верховний Суд повинен був проігнорувати виключення іноземних компаній з реєстру компаній, оскільки потім (вже під час судового розгляду) компанії поновилися в реєстрі, фактично свідчить про те, що суддя зайняла позицію компаній, контрольованих ОСОБА_3 , та в будь-який спосіб намагалася забезпечити залишення в силі незаконних рішень позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ". Тобто, суддя Кібенко О.Р. проявила упереджене (прихильне) ставлення до компаній, контрольованих ОСОБА_3 ;
(3) показовою є позиція суддів Кібенко О.Р. та Бакуліної С.В. при розгляді за участі ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" іншої справи №911/2593/23, при здійсненні автоматизованого розподілу якої останнє виявило ознаки маніпуляції, з огляду на що заявило відвід колегії суддів, який Суд мав розглянути негайно, проте не розглядав тривалий час, а після тижня розгляду ухвалив рішення про відмову, яке явно не відповідало критеріям обґрунтованості (що підтвердила суддя Кібенко О.Р. у своїй окремій думці), хоча були наявні обґрунтовані підстави стверджувати про порушення порядку розподілу справи між суддями.
Висловивши окрему думку, з якої вбачається, що суддя Кібенко О.Р. вважає, що заяву про відвід необхідно було задовольнити, суддя Кібенко О.Р. не заявила самовідвід, хоча якщо суддя вважає, що є підстави для відводу, то вона зобов'язана завити самовідвід.
Тобто, тривале зволікання з розглядом заявленого відводу та відмова в його задоволенні за відсутності належного спростування доводів про порушення порядку розподілу справи є обставинами, які безумовно викликають у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та безсторонності суддів. А висловлення суддею окремої думки щодо необхідності задоволення заявленого відводу яскраво свідчить про наявність і об'єктивного, і суб'єктивного критерію сумнівів у неупередженості судді.;
(4) у мережі Інтернет наявні публікації, які стосуються розгляду Верховним Судом справи №911/266/22 та вказують на пов'язаність судді Кібенко О.Р. з Шевердіним М.М., Огренчук А. та юридичною групою LCF, яка здійснює захист Жеваго К.В.
У розгляді справи №911/266/22 брали участь також судді Бакуліна С.В. та Баранець О.М.
Під час первісного розгляду цієї справи Верховний Суд у складі колегії суддів: Кібенко О.Р., Студенець В.І., Бакуліна С.В. ухвалив постанову, якою скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий апеляційний розгляд, яка (постанова Верховного Суду) була вигідна ОСОБА_3 , оскільки дала можливість переглянути результати справи. Суддя Бакуліна С.В. висловила окрему думку, яка як й зміст постанови Верховного Суду підтверджують, що при розгляді справи №911/266/22 судді Кібенко О.Р. та Студенець В.І. порушили вимоги закону і прийняли постанову, вигідну Жеваго К.В.
За результатами нового апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції апеляційний суд скасував та ухвалив нове. Верховний Суд у складі колегії суддів: Студенець В.І., Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А. постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції змінив шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції постанови Верховного Суду. Судді Кондратова І.Д. та Кролевець О.А. висловили окрему думку, яка, як й зміст постанови Верховного Суду, підтверджують, що при розгляді справи №911/266/22 судді Бакуліна С.В. та Баранець О.М. порушили вимоги закону і ухвалили постанову, вигідну Жеваго К.В.
Тобто, з аналізу судових рішень у справі №911/266/22 можна зробити висновки, що судді Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Баранець О.М. порушили вимоги закону та прийняли постанови на користь ОСОБА_3 . Такі висновки не є голослівними чи непідтвердженими, оскільки троє суддів Верховного Суду, які розглядали справу, в окремих думках вказали на допущені порушення. Такі обставини є обставинами, які безумовно викликають у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та безсторонності суддів Верховного Суду, які приймали рішення на користь Жеваго К.В.;
(5) нещодавно в пресі з'явилося багато публікацій, які свідчать про упередженість суддів Верховного Суду у справах за участі Жеваго К.В., які (публікації) стосуються справи №910/268/23, яка розглядалася суддями Кібенко О.Р. та Бакуліною С.В.
Аналіз судових рішень Верховного Суду в указаній справі №910/268/23 дає всі підстави стверджувати, що: відбуваються дивні маніпуляції щодо складу суду; з березня 2025 року всі касаційні скарги в справі потрапляли на розгляд колегій суддів за участі тільки Кібенко О.Р., Студенця В.І. та Бакуліної С.В.; суддя Кібенко О.Р. заявляла самовідвід від розгляду справи №910/268/23, оскільки вважала, що у стороннього спостерігача виникають обґрунтовані сумніви в її неупередженості. Тобто, сама суддя вказала на наявність підстав для її відводу, проте інші судді колегії (Студенець В.І. та Бакуліна С.В.) відмовили у задоволенні відводу; наявні ознаки безпідставного затягування суддями Кібенко О.Р. та Бакуліною С.В. розгляду справи.
Тобто, аналіз справи №910/268/23 дає достатньо обґрунтовані підстави для виникнення сумнівів у неупередженості суддів Кібенко О.Р. та Бакуліної С.В. при розгляді справ за участі Жеваго К.В. При цьому судді діють таким чином, що від цього виграє саме Жеваго К.В. Такі обставини є обставинами, які безумовно викликають у стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та безсторонності суддів.
Усі наведені обставини, на думку заявника, свідчать, що у стороннього спостерігача не просто можуть виникнути, а обов'язково виникнуть обґрунтовані сумніви у неупередженості суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. при розгляді справ, які стосуються Жеваго К.В. Наявність підстав для таких сумнівів підтверджується доказами, що додаються до даної заяви (тексти публікацій, копії судових рішень, окремих думок).
Розглянувши заяву ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М., Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, судді Баранець О.М., Кібенко О.Р., який в силу норм статті 39 ГПК є судом (складом суду), що розглядає справу, дійшов висновку, що вказана заява є необґрунтованою з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до норми пункту 5 частин першої статті 35 ГПК, на підставі якої заявлено відвід у цій справі (хоча заявник за текстом вказує і пункт 4, проте не наводить жодного обґрунтування у контексті цієї норми), суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
При цьому особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Fey v. Austria" від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Wettstein v. Switzerland", №33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ;
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", від 03.05.2007 №7577/02);
- окремо від поведінки суддів необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Pullarv. United Kingdom" від 10.06.1996).
З аналізу підпункту 5 частини першої статті 35 ГПК та статті 6 Конвенції Суд висновує, що особиста неупередженість судді є презумпцією, законодавством не встановлюється вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність та упередженість судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді за підпунктом 5 частини першої статті 35 ГПК, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді/ колегії суддів.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК, адже об'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Щодо тверджень заявника в частині наявності тривалих стосунків між Шевердіним М.М. та суддею Кібенко О.Р., Суд зазначає, що той факт, що суддя Кібенко О.Р. та Шевердін М.М. працювали в одному університеті до 2011 року жодним чином не доводить схильність судді Кібенко О.Р. до особи, яка зацікавлена в результаті розгляду цієї справи №910/13001/23, адже суддя Кібенко О.Р. є доктором юридичних наук та працює у галузі права понад 30 років, чим зумовлено те, що суддя особисто знайома та підтримує професійні контакти із значною кількістю фахівців цієї галузі, зокрема бере участь у різних заходах.
Доводи заявника з посиланням на відповідні публікації в мережі Інтернет не є підставами для відводу ні судді Кібенко О.Р., ні суддів Бакуліної С.В., Баранця О.М., адже містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Саме по собі висвітлення в мережі Інтернет точки зору автора/авторів публікацій, висловлення певних суб'єктивних припущень стосовно розгляду справ чи особи судді (суддів) з іншими особами не є обставинами, які викликають сумнів в неупередженості чи безсторонності та не можуть вважатись доказами, які спростовують презумпцію особистої безсторонності судді (суддів).
Решта доводів заявника з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК, які зводяться до того, що судді Кібенко О.Р., Бакуліна С.В., Баранець О.М. розглядали інші справи, а саме №911/172/22, №911/231/22, №911/2593/23, №911/266/22 та №910/268/23, в яких, зокрема, ухвалювали відповідні судові рішення, відмовляли в задоволенні відводів та висловлювали окремі думки, а також до аналізу судових рішень у цих справах, по суті є незгодою з рішеннями Верховного Суду, ухваленими за участі цих суддів, та/або висловленими ними окремими думками.
Проте, норми частини четвертої статті 35 ГПК імперативно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена, зокрема, і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Відтак, сама по собі незгода заявника з рішеннями Верховного Суду, ухваленими за участі цих суддів, та/або висловленими ними окремими думками не свідчить про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість суддів та не є підставою для їх відводу відповідно до наведених норм ГПК від розгляду цієї справи №910/13001/23.
Інші аргументи заявника не містять обґрунтованих доводів та обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що заява ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду цієї справи №910/13001/23 є необґрунтованою.
Відповідно абзацу першого частини третьої статті 39 ГПК якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Заяву Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду справи №910/13001/23 визнати необґрунтованою.
2.Справу №910/13001/23 передати на авторозподіл з метою визначення судді для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про відвід суддів Кібенко О.Р., Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду цієї справи №910/13001/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.М. Баранець
О.Р. Кібенко