29 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/597/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.
за участю представників: Головного управління Державної податкової служби у Львівській області - Матиса А. В.; Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited) - Дудяка Р. А.; Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» - Волинського А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області
на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2024
та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025
у справі № 914/597/23
за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд»
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/597/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп Лтд» (далі - ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд», Боржник).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2023, серед іншого, відкрито провадження у зазначеній справі № 914/597/23 про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд»; визнано вимоги кредитора Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» (Madison Pacific Trust Limited) (далі - Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед») у розмірі 80 362 788,57 грн; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником його майна арбітражного керуючого Абрамова Віталія Валерійовича; призначено попереднє засідання суду.
16.03.2023 за номером 70241 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд».
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 визнані вимоги таких кредиторів до ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд»:
- Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» на суму 4 309 983 262, 67 грн та 92 508.00 грн (витрат зі сплати судового збору та витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому);
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко» на суму 2 65 246 500,00 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичів-Зерно» на суму 145 475,77 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору;
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні фінанси» на суму 100 682 408,36 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Відхилені судом вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теком-лізинг» до Боржника на суму 765 755,79 грн.
Короткий зміст заяви з грошовими вимогами
17.10.2023 після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) для подання відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника, до господарського суду від Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, податковий орган, скаржник) надійшла заява з вимогами до ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» на суму 294 198 270,38 грн, з яких:
- податку на додану вартість у розмірі 10 700 029,58 грн (податкове повідомлення-рішення № 020134/15-32-07-09 від 14.08.2023 на суму 10 690 041,00 грн; пеня згідно з інтегрованої картки платника податків на суму 9 988,58 грн);
- податку на прибуток у розмірі 8 181 039,66 грн (податкове повідомлення-рішення №020130/15-32-07-09 від 14.08.2023 на суму 8 179 132,00 грн, пеня згідно з інтегрованої картки платника податків на суму 59 750,95 грн);
- пені за порушення термінів у розмірі 275 317 201,14 грн (податкове повідомлення-рішення № 20170/15-32-07-07-23 від 14.08.2023 на суму 275 317 201,14 грн).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 у справі №914/597/23 відхилено вимоги ГУ ДПС у Львівській області до Боржника на суму 294 198 270,38 грн.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що ГУ ДПС у Львівській області заявило поточні вимоги до Боржника до офіційного оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» банкрутом, тобто, з огляду на передчасність, порушено порядок заявлення таких (поточних) вимог, що є підставою для їх відхилення.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області задоволено частково; ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 у справі № 914/597/23 змінено шляхом зміни її мотивувальної частини, викладено таку в редакції цієї постанови; в решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 у справі №914/597/23 залишено без змін; апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі №914/597/23 закрито.
Постанову в частині закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що з огляду на відхилення грошових вимог податкового органу наявні підстави вважати, що ухвала місцевого господарського суду за результатами попереднього засідання не порушує майнових прав та інтересів скаржника, в зв'язку з чим апеляційне провадження в частині оскарження ухвали попереднього засідання від 29.10.2024 підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В частині оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 19.11.2024, постановленої за результатом розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області по суті, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції помилково вважав заявлені вимоги поточними, позаяк в тексті мотивувальної частини ухвали взагалі не визначив момент виникнення грошових вимог податкового органу.
Водночас надавши власну правову оцінку обґрунтованості грошових вимог ГУ ДПС у Львівській області та встановивши обставину того, що судовим рішенням у справі №420/5252/24 було скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.08.2023 №020130/5-32-7-9, № №020134/15-32-07-09 та №20170/15-32-07-07-23 (якими обґрунтовувались заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство), суд апеляційної інстанції виснував про те, що податковим органом не доведено факт наявності, розмір та момент виникнення грошових вимог до Боржника, відтак такі вимоги підлягають відхиленню за недоведеністю.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Кредитор - ГУ ДПС у Львівській області подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, ухвалити нове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги ГУ ДПС у Львівській області до Боржника в повному обсязі та внести їх до реєстру вимог кредиторів.
Касаційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області мотивувало підставами касаційного оскарження, які визначені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у такому:
- неврахуванні судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 23-25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19;
- відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки в силу обставин, які відбуваються в державі, в тому числі запровадження на всій території України режиму воєнного стану, та ряду внесення із цим змін до законодавства, діяла заборона на проведення перевірок, саме тому контролюючим органом податкові повідомлення-рішення за актом перевірки від 04.02.2022 були фактично оформлені 14.08.2023, однак це не означає, що вони виникли лише в 2023 році.
У контексті допущених процесуальних порушень скаржник, серед іншого, переконує, що суд першої інстанції неправильно визначив дату виникнення податкових зобов'язань (оскільки не досліджував їх в комплексі з урахуванням обставин не залежних від контролюючого органу), що потягнуло за собою не визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Львівській області. Також стверджує, що апеляційний господарський суд теж не надав обґрунтованого висновку щодо зазначеного питання та залишив відповідні доводи скаржника поза увагою.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Ініціюючий кредитор - Компанія «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» подала відзив, у якому просила залишити касаційну скаргу податкового органу без задоволення з викладених у відзиві підстав, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
За змістом поданого відзиву Компанія стверджує про необґрунтованість доводів скаржника, оскільки судом апеляційної інстанції на час ухвалення оскаржуваної постанови від 17.06.2025 у справі №914/597/23 достовірно встановлено відсутність грошового зобов'язання платника податків - ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» - перед бюджетом, і, відповідно, по відношенню до ГУ ДПС у Львівській області.
Також у мотивах свого відзиву Компанія стверджує, що апеляційний господарський суд детально проаналізував постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19; постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, які стали підставою для касаційного оскарження і покладені в основу касаційної скарги ГУ ДПС у Львівській області.
Касаційне провадження
14.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Львівській області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду касаційної скарги у цій справі визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.
Ухвалою від 31.07.2025 у справі № 914/597/23 Верховний Суд залишив касаційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області без руху, надав скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до касаційного суду 06.08.2025 надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою від 21.08.2025 Верховний Суд, серед іншого, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024, ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі №914/597/23; призначив її до розгляду на 01.10.2025 о 10:45.
Ухвалами від 15.09.2025 та від 25.09.2025 Верховний Суд задовольнив заяви ГУ ДПС у Львівській області та Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 01.10.2025 Верховний Суд, серед іншого, оголосив перерву у судовому засіданні у справі № 914/597/23 з розгляду касаційної скарги ГУ ДПС у Львівській області до 29.10.2025 о 11:45.
У зв'язку з відпусткою судді Картере В. І., автоматизованою системою документообігу суду 22.10.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В. Я.
Судове засідання 29.10.2025 відбулось за участю представників ГУ ДПС у Львівській області (скаржника), Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» та ТОВ «Металзюкрайн Корп Лтд» (Боржника), які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов'язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.
Щодо оскарження судових рішень, ухвалених за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами
Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості кредиторських вимог податкового органу до Боржника у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:
грошовим зобов'язанням (боргом) є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань, серед іншого, належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
боржником, серед іншого, є юридична особа, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
кредитором, серед іншого, є контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство юридичних осіб та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, статтями 45- 47 КУзПБ.
Абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ унормовано, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
До заяви в обов'язковому порядку додаються, серед іншого, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника (згідно абзацу десятого частини третьої статті 45 КУзПБ).
Відповідно до абзаців третього-п'ятого частини шостої статті 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Верховний Суд зауважує, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до норм КУзПБ, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог (наведений правовий висновок Верховного Суду є усталеним та відображений, зокрема, у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 02.11.2021 у справі №917/399/15, від 28.07.2022 у справі 904/2166/20, 19.01.2023 у справі № 917/1500/18, від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20, від 17.04.2024 у справі №903/51/20).
З огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 та є тотожним правовій позиції щодо застосування положень статей 23-25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеної у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, на яку покликається скаржник).
Водночас норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі (аналогічний правовий висновок викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі №904/5743/20).
У справі, що розглядається, суд першої інстанції ухвалою від 19.11.2024 відхилив заявлені податковим органом грошові вимоги у зв'язку з передчасністю звернення кредитором із відповідною заявою, оскільки, на переконання цього суду, зазначені вимоги мають характер поточних, проте, всупереч приписів КУзПБ, були заявлені до офіційного оприлюднення повідомлення про визнання Боржника банкрутом.
Своєю чергою, апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові обґрунтовано зазначив про помилковість такого висновку суду першої інстанції, зокрема в частині твердження про кваліфікацію вимог як поточних, адже у тексті мотивувальної частини ухвали взагалі не визначений момент виникнення грошових вимог податкового органу.
Наведеним спростовуються безпідставні доводи скаржника про залишення поза увагою судом апеляційної інстанції доводів податкового органу щодо того, що місцевий господарський суд неправильно визначив дату виникнення податкових зобов'язань, оскільки не досліджував відповідних обставин.
У цьому зв'язку апеляційним господарським судом доцільно було враховано правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, який викладено у постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20 та згідно з яким для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України (далі - ПК України) для подання податкової декларації за відповідним податком.
Водночас встановивши, що податковим органом не надано належних, у повному обсязі допустимих та достовірних первісних доказів за вимогами підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України на підтвердження розміру грошових вимог до Боржника, підстав та моменту виникнення у Боржника податкових зобов'язань, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виснував, що чим за наявними документами неможливо здійснити фактичну перевірку та розглянути по суті грошові вимоги ГУ ДПС у Львівській області.
Крім того, апеляційним судом з'ясовано, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №420/5252/24 (яке набрало законної сили та було чинним на дату апеляційного перегляду цієї справи №914/597/23 в частині вимог податкового органу) було ухвалено:
- задовольнити адміністративний позов ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.08.2023 № 020130/5-32-7-9, яким ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 8 179 132,00 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями на суму 8 048 166,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 130 966,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.08.2023 №020134/15-32-07-09, яким ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 10 690 041,00 грн, у т.ч. за податковими зобов'язаннями на суму 8 552 033,00 грн, за штрафним (фінансовими) санкціями на суму 2 138 008,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 14.08.2023 № 20170/15-32-07-07-23, яким застосовано до ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 275 317 201,14 грн.
Відтак, суд апеляційної інстанції з наявних у матеріалах справи доказів встановив, що чинним та таким, що набрало законної сили, судовим рішенням у справі №420/5252/24 було скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.08.2023 № 020130/5-32-7-9, № 020134/15-32-07-09 та № 20170/15-32-07-07-23, якими обґрунтовувались заявлені ГУ ДПС у Львівській області грошові вимоги у цій справі.
З урахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого та заснованого на законі висновку про необхідність відхилення грошових вимог податкового органу за недоведеністю.
Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують та фактично зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Водночас у цій справі суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини, які мали значення для правильного розгляду грошових вимог податкового органу, адже оцінка аргументів учасників справи та наявних у справі доказів була здійснена цим судом з дотриманням приписів статей 86, 269 ГПК України.
Посилання скаржника як на підставу для касаційного оскарження на неврахування викладеного у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 правового висновку Верховного Суду колегією суддів відхиляються, оскільки зміст такого висновку повністю узгоджується із здійсненим апеляційним судом правозастосуванням.
Щодо решти підстав касаційного оскарження касаційним судом враховано, що стверджуючи за змістом доводів касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, скаржник взагалі не зазначає правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, як і не вказує конкретизації змісту спірних правовідносин, до яких така норма повинна застосовуватись, та в чому полягає помилковість висновку з цього питання, який зробили суди попередніх інстанцій.
З огляду на зазначене, в межах підстав касаційного оскарження заявником не наведено змістовних доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції.
При цьому правильно встановивши допущене судом першої інстанції процесуальне порушення в частині висновків про характер заявлених грошових вимог та, попри це, правомірне відхилення таких вимог вказаним судом, апеляційний господарський суд обґрунтовано змінив мотивувальну частину оскарженої ухвали від 19.11.2024 у цій справі (постановленої за результатом розгляду заяви податкового органу з грошовими вимогами до Боржника).
З огляду на викладене вище, доводи скаржника про невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм підлягають відхиленню з підстав їх необґрунтованості.
Порушень норм процесуального права, які є підставами для обов'язкового скасування оскарженої постанови апеляційного суду, колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Щодо оскарження ухвали попереднього засідання суду першої інстанції
Верховний Суд зауважує, що в апеляційному порядку ГУ ДПС у Львівській області також оскаржувало ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у цій справі.
За результатом розгляду апеляційної скарги податкового органу у цій частині суд апеляційної інстанції, як зазначалось, постановою від 17.06.2025 закрив апеляційне провадження.
Постанову у цій частині апеляційний господарський суд мотивував загалом тим, що заявник за результатом розгляду поданої заяви з грошовими вимогами не набув статусу кредитора у справі, а ухвала попереднього засідання не порушує його майнових прав та інтересів.
За змістом положень пункту 17 частини першої статті 255, пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених КУзПБ, виключно після їх перегляду в апеляційному порядку.
Аналіз наведених норм свідчить, що у випадку, коли постановлена у справі про банкрутство ухвала суду першої інстанції не переглядалася по суті в апеляційному порядку, суд касаційної інстанції не може згідно вимог процесуального закону здійснювати процедуру касаційного перегляду такої ухвали.
Позаяк оскаржуваною постановою ухвала попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 (якою не вирішувались питання про права, інтереси та/або обов'язки скаржника) в апеляційному порядку за апеляційною скаргою податкового органу по суті не переглядалась, останній позбавлений процесуального права на оскарження такої ухвали до касаційного суду.
У цьому зв'язку Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у цій справі.
Дійшовши в цілому зазначених вище висновків, Верховний Суд констатує, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а протилежні доводи скаржника - безпідставними.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення чи невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.
Згідно із частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
При цьому, колегією суддів Касаційного господарського суду враховано, що постановою апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у цій справі змінено ухвалу суду першої інстанції від 19.11.2024 з викладенням її мотивувальної частини в редакції зазначеної постанови та залишено без змін резолютивну частину вказаної ухвали.
За таких обставин, саме постанова Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у цій справі підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Львівської області від 29.10.2024 у справі № 914/597/23.
2. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в частині оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 19.11.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 914/597/23 залишити без задоволення.
3. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 914/597/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді С. В. Жуков
В. Я. Погребняк