04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15082/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Мачульський Г. М., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кам'янець-Подільська міська рада,
про визнання протиправним та скасування наказу.
У судовому засіданні взяв участь представник відповідача - Свіршкова І. В.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст та/або відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту від 20.05.2024 № 1500/5 «Про задоволення скарги» (далі - наказ від 20.05.2024 № 1500/5) в частині пунктів 1, 2 та 4.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 20.05.2024 № 1500/5 у частині пунктів 1, 2, 4.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення державного реєстратора Гребенюка Олександра Дмитровича від 06.11.2019 № 49540297 проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво загальною площею 550 кв. м, відсоток готовності будівництва складає 12 %, адреса: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2010 № ХМ14311072, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області та технічного паспорту від 06.04.2014, виданого фізичною особою-підприємцем Стукан Надією Миколаївною. Вказана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2023 № 321227448.
До Міністерства юстиції України надійшла скарга Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2023 за № СК-4858-23.
21.02.2024 центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок, яким рекомендовано задовольнити скаргу від 24.11.2023 № 08/02-23-1348.
02.04.2024 Міністром юстиції України надано доручення № 90/1/48-24 про винесення скарги від 24.11.2023 № 08/02-23-1348 на повторний розгляд колегії з наданням належного мотивування.
За результатами розгляду скарги центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) складено висновок від 24.04.2024, яким рекомендовано:
1. Скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348 задовольнити;
2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича;
3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюку Олександру Дмитровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
У висновку Колегії зазначено, що з відомостей Державного реєстру прав та документів поданих для проведення державної реєстрації прав Колегією встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності як на об'єкт незавершеного будівництва державним реєстратором Гребенюком О. Д. порушено реєстраційне законодавство, оскільки не витребувано документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, передбаченого пунктом 68 Порядку № 1127 (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення). Крім того, Колегією встановлено, що декларація видана на відтворення втраченої історичної забудови в межах існуючих фундаментів з пристосуванням під житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення. Однак, оскаржуваним рішенням зареєстровано право власності незавершеного будівництва, як на новостворений.
На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України винесено наказ від 20.05.2024 № 1500/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:
1. Скаргу Кам'янець-Подільської міської ради від 24.11.2023 № 8/02-25-1348 задовольнити;
2. Визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 06.11.2019 № 49540297 державного реєстратора Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюка Олександра Дмитровича;
3. Тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Городоцької районної державної адміністрації Хмельницької області Гребенюку Олександру Дмитровичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці;
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству;
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Позивач звертаючись з позовом у цій справі стверджував, що оспорюваний ним наказ від 20.05.2024 № 1500/5 підлягає скасуванню, оскільки: позивача як зацікавлену сторону не було повідомлено про розгляд скарги Комісією; безпідставно проведено повторний розгляд однієї і тієї ж скарги; не перевірено наявність судового спору; скаргу розглянуто поза межами встановлених законодавством строків; прийнято скаргу до розгляду після пропуску скаржником строку на оскарження, оскільки, скаржник довідався про спірне рішення ще 27.01.2023.
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 у справі № 910/15082/24 (суддя Усатенко І. В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 (Андрієнко В. В. - головуючий, судді: Буравльов С. І., Шапран В. В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
3.2. Судові рішення арґументовано тим, що рішення від 06.11.2019 № 49540297 прийнято державним реєстратором з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав та з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, що призвело до внесення недостовірної інформації до Державного реєстру прав.
Водночас суди зауважили, що оскільки Кам'янець-Подільська міська рада дізналася про порушення своїх прав 29.09.2023, а зі скаргою звернулася 24.11.2023, Колегія обґрунтовано дійшла висновку про те, що скаржником дотримано строків на звернення зі скаргою у сфері державної реєстрації. При цьому доказів, які б спростовували обставини, що скаржник дізнався про спірне рішення саме 29.09.2023, матеріали справи не містять.
Щодо наявності судового спору у справі № 924/34/24 за позовом Кам'янець-Подільської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, Виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про визнання недійсними договору від 15.05.2019 № 11 у частині, акта приймання-передачі майна в частині та повернення територіальній громаді міста Кам'янець-Подільський фундаментів втраченої історичної забудови, вказав, що вказана справа стосується іншого предмета спору ніж оскарження рішення державного реєстратора від 06.11.2019 № 49540297, а тому підстави для відмови у скарзі з мотивів наявності судового спору у відповідача були відсутні.
Крім цього суди звернули увагу на те, що відповідачем було дотримано вимог Порядку № 1128 щодо повідомлення заінтересованих осіб про розгляд скарги, а твердження позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги.
Водночас суди виснували, що не дотримання відповідачем 45 денного строку на розгляд скарги не є підставою для відмови у її задоволенні, поверненні чи залишення скарги без розгляду. Означений висновок також вбачається з аналізу приписів частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
4.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/15082/24, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, визнати противоправним наказ Міністерства юстиції України від 20.05.2024 № 1500/5.
4.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема з посиланням на пункт 8 частини першої та пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.3. Так, на обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник вказує на:
відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі розгляду Міністерством юстиції України скарги особи, яка не є учасником спірних правовідносин, та за наявності судового провадження, в якому розглядається спір щодо майна стосовно якого скасована реєстрація речового права;
застосуванні судом апеляційної інстанції норм права, без урахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 02.02.2022 у справі № 923/128/19, від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22, від 22.08.2023 у справі № 910/4088/22, від 22.05.2024 у справі № 910/7586/22, від 13.01.2022 у справі № 910/3599/20, від 12.12.2018 у справі № 826/8976/17, від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 25.07.2018 у справі № 822/1763/16, від 17.01.2019 у справі № 826/1632/17, від 27.02.2018 у справі № 826/4194/16, від 30.01.2020 у справі № 140/167/19, від 05.08.2020 у справі № 802/2270/16, від 18.12.2020 у справі № 807/203/16, від 03.07.2018 у справі № 802/1421/17-а, від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17;
грубе порушення процесуального законодавства, зокрема статей 11, 73, 74, 75, 79, 80, 238, 269, 282 ГПК України в частині забезпечення принципу змагальності сторін, порушення системи оцінки доказів, меж перегляду апеляційної скарги;
порушення пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України в частині прийняття судового рішення про права та інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, Хмельницької обласної ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.
4.4. Міністерство юстиції України у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення та постанову - залишити без змін.
4.5. ОСОБА_1 надала на адресу Верховного Суду заяву в якій просила відкласти розгляд її касаційної скарги, оскільки її адвоката викликали на допит до Національного антикорупційного бюро України. При цьому, скаржниця у вказаній заяви просила розглядати справу за участю її адвоката, оскільки він має додаткові докази та арґументи до касаційної скарги.
Розглянувши вказану заяву позивача, Верховний Суд відмовив у її задоволенні з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 ГПК України. Суд врахував, що сторони були належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 04.11.2025 засідання суду касаційної інстанції у цій справі, процесуальний закон не містить положень щодо обов'язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та/або їх представників у судовому засіданні суд касаційної інстанції у цій справі обов'язковою не визнавав, розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах статті 300 ГПК України, а матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
5.1 Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані судові рішення в межах вимог касаційної скарги.
5.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2025, зокрема відкрито та зупинено касаційне провадження у справі № 910/15082/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22.
24.09.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, у зв'язку з чим ухвалою Верховного Суду від 06.10.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 910/15082/24 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 04.11.2025.
Зважаючи на обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України взяти до уваги висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22, до розгляду якої зупинялося касаційне провадження у справі № 910/15082/24.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду розглядаючи касаційну скаргу у справі № 910/2546/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман-Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еконива» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: державний реєстратор Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області Федорич Андрій Миколайович, державний реєстратор Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, державний реєстратор Боринської селищної ради Самбірського району Львівської області Шкітак Володимир Михайлович, державний реєстратор Виконавчого комітету Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області Поломаний Володимир Дмитрович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Лан» про визнання протиправним і скасування наказу від 15.10.2021 № 3707/5 «Про задоволення скарги» та зобов'язання вчинити дії, до закінчення розгляду якої зупинялося провадження у цій справі № 910/15082/24, у постанові від 03.09.2025 вказала, що: «… вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, суд насамперед повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов (див. пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19). Вирішення цього питання передує з'ясуванню, чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання такого права чи інтересу, зокрема, внаслідок стверджуваних у позові порушень, допущених під час розгляду відповідної скарги та/або ухвалення наказу».
Водночас щодо суб'єктного складу сторін у наведеній категорії справ, то Велика Палата у вказаній постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 виклала правовий висновок: «… у вказаному вище спорі вирішуватиметься юридична доля майнових прав та інтересів ТОВ «Агро-Лан», а також виходячи з правової природи спірних відносин, саме до цієї особи мають бути звернуті матеріально-правові вимоги позивачів, які здатні ефективно захистити порушені, на їх думку, права оренди та суборенди земельних ділянок, про що йтиметься в наступному розділі цієї постанови.
Натомість Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, оскільки з ним у позивачів відсутній спір про речові права на земельні ділянки».
У пунктах 9.52- 9.55 вказаної постанова Великої Палати Верховного Суду також зазначено, що: « 9.52. Натомість для забезпечення ефективного функціонування відносин у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також єдності та передбачуваності судової практики Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 18.06.2024 у справі № 910/6143/23, від 25.06.2024 у справі № 910/3017/23, від 04.06.2024 у справі № 910/12439/22, від 16.04.2024 у справі № 910/20417/21, від 10.04.2024 у справі № 910/8568/23, від 17.04.2024 у справі № 910/2438/23, від 31.10.2023 у справі № 910/3134/22, від 17.05.2023 у справі № 910/12859/20, оскільки сформульований у них підхід, за якого в подібних спорах єдиним відповідачем може бути Мін'юст, суперечить викладеним у цій постанові висновкам з посиланням на інші висновки Великої Палати Верховного Суду, від яких вона не відступала, зокрема про склад сторін такого спору.
9.53. Також Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків КГС ВС, викладених у постановах від 09.08.2023 у справі № 910/18929/21 та від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19, про те, що позовна вимога про оскарження наказу Мін'юсту в разі її задоволення не приводить до повного захисту прав позивача, а судове рішення про визнання незаконним чи про скасування такого наказу само собою не може бути підставою для державної реєстрації речових прав, оскільки з урахуванням конкретних обставин справи таку вимогу можна інтерпретувати як спрямовану на введення позивача у володіння шляхом державної реєстрації відповідного речового права на підставі судового рішення згідно з положеннями частини третьої статті 26 Закону. Відтак зазначена вимога не має щоразу розцінюватись судами як неналежний спосіб захисту з відмовою в її задоволенні виключно з формальних міркувань.
9.54. Велика Палата Верховного Суду вчергове звертає увагу на те, що вона відступає не від постанови у конкретній справі, а від висновку щодо застосування норм права. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 42), від 26.10.2022 у справі № 201/13239/15-ц (пункт 43) та від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 (пункт 66)].
9.55. У разі коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (пункт 36), від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 (пункт 67), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункт 43) та від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 (пункт 67)]».
Отже, у вказаній постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22 Великою Палатою Верховного Суду викладено висновки про те, що суб'єктний склад сторін у спорах про скасування наказів Міністерства юстиції України залежить від правової природи правовідносин.
Беручи до уваги, що спір у цій справі виник щодо речових прав на незавершене будівництво загальною площею 550 кв. м, відсоток готовності будівництва складає 12 %, розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, площа Польський ринок, 5/1, а сторонами цього спору є позивачка, яка посилається на безпідставне скасування спірним наказом належного їй права власності на відповідний об'єкт, і Кам'янець-Подільська міська рада, яка ініціювала вказане скасування, оскільки вважає, що фундамент втраченої історичної забудови по вул. Польський ринок, 5/1 є майном комунальної власності, колегія суддів вважає, що відповідачем у цій справі має бути також Кам'янець-Подільська міська рада, а не сам лише Мін'юст, з яким у позивача не має спору про речові права.
Наведеного суди попередніх інстанцій помилково не врахували і зосередились у своїх рішення на оцінці аргументів позивачки щодо стверджуваних порушень, які допустив Мін'юст під час розгляду Скарги та ухвалення наказу від 20.05.2024 № 1500/5.
Дійсно, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41) та від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.9).
Позивачка правом залучити Кам'янець-Подільську міську раду співвідповідачем відповідно до статті 48 ГПК України не скористалася та послідовно наполягала на необхідності задоволення її вимог самим лише Міністерством юстиції України, з яким у неї немає спору про речові права на спірне майно.
За усталеними висновками Верховного Суду, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (підпункт 8.18), від 18.12.2024 у справі № 907/825/22 (пункт 103)). Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 (пункт 189), від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (пункт 148) та від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (пункт 153)).
Оскільки Мін'юст не може бути єдиним відповідачем у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, а також немає визначених процесуальним законом підстав для залучення Кам'янець-Подільської міської ради співвідповідачем, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у позові слід відмовити з цих підстав.
З урахуванням наведених вище мотивів відмови в задоволенні позову Верховний Суд не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги позивача (див. «mutatis mutandis» висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пункті 105 постанови від 18.12.2024 у справі № 907/825/22).
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Відповідно до частини четвертої статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
6.4. Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , дійшов висновку про залишення її без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін з мотивів, наведених у цій постанові.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/15082/24 змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті постанову рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 910/15082/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді Г. М. Мачульський
О. В. Случ