07 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 914/1493/24
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Васьковського О. В. - головуючого, Бенедисюка І. М., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкової Т. М., Чумака Ю. Я.,
перевіривши матеріали справи № 914/1493/24
за результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області (суддя Бортник О. Ю.) від 25.11.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Якімець Г. Г., судді: Бойко С. М., Бонк Т. Б.) від 14.05.2025
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 914/1493/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ"
до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"
про стягнення 2 460 570 грн 76 коп.,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" (далі - Позивач) звернулося у червні 2024 року до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" (далі - Відповідач) заборгованості у сумі 2 460 570 грн 76 коп., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду.
При цьому у позовній заяві товариство вказало, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких у суді першої інстанції становить 10 000 грн 00 коп., та заявило про наявність у нього витрат на правничу допомогу, докази понесення яких будуть надані у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).
2. Господарський суд Львівської області розглянув спір із врахуванням заяви Позивача про зменшення розміру позовних вимог до 575 638 грн 34 коп. та рішенням від 15.10.2024 позов задовольнив частково, стягнувши з Відповідача на користь Позивача 568 849 грн 90 коп. та 8 532 грн 75 коп. судового збору; та відмовивши в задоволенні решти вимог.
3. Позивач звернувся 21.10.2024 до Господарського суду Львівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Відповідача 12 135 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, надавши суду на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу: 1) копію договору про надання правової допомоги від 12.05.2019, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Греца і Партнери" та Позивачем, 2) копію додаткової угоди від 01.08.2023 № 3; 3) копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1131855 від 18.06.2024 адвокатом Митровкою Ярославом Васильовичем, 4) копію детального опису робіт (послуг) від 21.10.2024 на суму 12 135 грн, 5) копії рахунків на відповідні суми, 6) копії актів виконаних робіт та копії платіжних інструкцій.
При цьому згідно з детальним описом робіт (послуг) Позивач заявив у складі витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції також витрати та підготовку та подання до суду заяви про участь в судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами суду.
4. 25.11.2024 Господарський суд Львівської області додатковим рішенням частково задовольнив заяву Позивача та стягнув з Відповідача 4 955 грн 39 коп. витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у задоволенні решти вимог заяви, мотивувавши таке рішення:
- зменшенням позовних вимог до 575 638 грн 34 коп., з яких рішенням суду задоволено до стягнення 568 849 грн 90 коп.,
- відсутністю в матеріалах справи та ненаданням Позивачем доказів на підтвердження надання належно уповноваженим правником, адвокатом послуг Позивачу з підготовки позовної заяви у справі, зі здійснення обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також послуги з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, станом на 27.05.2024;
- обов'язком саме Позивача нести витрати на професійну правничу допомогу, які були спричинені надмірним зволіканням керівника Позивача з направленням позову до суду, що зумовило необхідність перерахунку ціни позову та коригування позовної заяви;
- відхиленням витрат Позивача, що стосуються подання до суду через електронний кабінет заяви про відеоконференцію, як такі, що не є наданням професійної правничої допомоги у справі;
5. В апеляційному суді справа в частині витрат на професійну правничу допомогу переглядалась неодноразово.
Верховний Суд постановою від 12.03.2025 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 (якою було скасовано додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та в задоволенні заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено), а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи Західний апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2025 залишив без змін додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 про часткове задоволення заяви Позивача та стягнення з Відповідача 4 955 грн 39 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Мотивуючи це рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, відзначивши, зокрема: часткове задоволення позову, відсутність обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій Відповідача, рівень складності справи, надані адвокатом послуги, ураховуючи критерії розумності, справедливості та реальності судових витрат, а в частині відхилення витрат на підготовку та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - кваліфікацію цієї заяви як заяви з процесуальних питань, подання якої залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, однак не вимагає значного часу і є радше технічною дією.
6. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанції щодо присудженої до стягнення з Відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу та підстав для відмови у задоволенні частини відповідних вимог, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення - про повне задоволення заяви Позивача про розподіл понесених ним у цій справі в суді першої інстанції судових витрат.
7. В обґрунтування касаційних вимог Позивач посилається, зокрема, на:
- неправильне застосування судами норм частини першої статті 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльністю", частини першої статті 123 ГПК України, частини другої статті 126 ГПК України, частини дев'ятої статті 129 ГПК України, зробленого судами без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 16.06.2022 у справі № 873/244/21, від 02.04.2020 у справі № 912/2171/18, від 25.03.2021 у справі № 905/717/20, від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21, додаткових постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 916/376/19, від 12.07.2022 у справі № 910/18970/19;
- неправильне тлумачення судами підстави для надання правничої допомоги у висновку про відмову у стягненні витрат на надання послуг з підготовки позовної заяви у справі, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, а також послуги з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються станом на 27.05.2024, здійсненого судами без врахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, оскільки важливо розмежовувати: 1) надання правничої допомоги, що передбачає представництво інтересів клієнта в судовому процесі; 2) надання правничої допомоги, яка не потребує такого представництва;
- помилковий висновок суду першої інстанції, що виконання послуг з коригування заяви та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, станом на 27.05.2024 було викликано виключно зволіканням Позивача з поданням позовної заяви, тоді як така необхідність виникла через тривале невиконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а також через відмову добровільно врегулювати спір та сплатити заборгованість у позасудовому порядку;
- необґрунтованість висновку про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу за подання заяви про відеоконференцію, тоді як ця дія є невід'ємною частиною професійних послуг адвоката, що підлягають відшкодуванню;
- виникнення спору у цій справі через неправильні та протиправні дії Відповідача у вигляді систематичного та тривалого періоду затримування оплати виконаних Позивачем робіт, тоді як Позивач неодноразово, але безрезультатно вживав заходи щодо досудового врегулювання відповідного спору;
- мінімальну розбіжність між заявленими вимогами та фактично задоволеними судом, тоді як ця різниця жодним чином не повинна нівелювати право Позивача на повне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою Позивача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 у справі № 914/1493/24 та касаційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2025 (головуючий суддя Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.) справу № 914/1493/24 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини першої статті 302 ГПК України для вирішення питання щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10. Зазначаючи підстави для передачі справи, колегія суддів, вважаючи, що під час розгляду заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу в частині стягнення витрат за надання послуг складення та подання до суду заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд у кожному окремому випадку має з'ясувати, зокрема, таке: чи були пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи не зловживала сторона наданим правом на подання такого роду клопотань, кількість часу, витраченого на подання таких клопотань, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, дійшла висновку про необхідність відступити від протилежних висновків, викладених в раніше ухвалених постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 (склад суду: Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Кролевець О. А.) та від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24 (колегія суддів: Вронська Г. О. - головуюча, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.), згідно з якими Суд не здійснив розподіл тих судових витрат на правничу допомогу, що пов'язані із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 22.07.2025 цю справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлоінвестбуд-ЛВ" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2024 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.09.2025.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 08.09.2025 цю справу передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - ОП КГС ВС) на підставі частини другої статті 302 ГПК України з тих підстав, що:
- у постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24 та від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 Верховний Суд "фактично" дійшов до протилежних висновків, аніж у постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/19650/20, від 05.09.2023 у справі № 914/8/22 та від 15.08.2024 у справі № 910/18756/23 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- судова палата вважає за необхідне відступити/уточнити правові висновки, викладені у постанові від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки Верховний Суд згідно із зазначеною постановою не здійснював розподіл такого виду судових витрат, оскільки вважав, що підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, а шаблон заяви існує в ЄСІКС, тоді як представники відповідної сторони (заявника розподілу витрату на правничу допомогу) скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не були зобов'язані брати участь у судових засіданнях, оскільки, Верховний же Суд повідомляв учасників справи, що явка представників у судові засідання є необов'язковою.
13. Склад суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду визначений відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 у складі Верховного Суду: Васьковський О.В. (головуючий), Бенедисюк І. М., Вронська Г. О., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Чумак Ю. Я.
14. Перевіривши матеріали справи, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду цієї справи об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.
15. Передаючи цю справу на розгляд ОП КГС ВС, Верховний Суд у складі у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в ухвалі від 08.09.2025 у висновках про необхідність відступити/уточнити правові висновки, викладені, зокрема, у постанові від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, виходив з того, що у постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24, від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24 та від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 Верховний Суд фактично дійшов до протилежних висновків, аніж у постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/19650/20, від 05.09.2023 у справі № 914/8/22 та від 15.08.2024 у справі № 910/18756/23 щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме:
- Верховний Суд у пункті 3.5 постанови від 25.10.2022 у справі №910/19650/20 (склад колегія суддів: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.) зазначив, що надання послуг зі складання та направлення процесуальних документів, зокрема, складання заяви про участь у засіданні в режимі відеоконференції також відноситься до правової допомоги, яка надається клієнту при розгляді справи і на яку останній має право відповідно до законодавства; складання та подання стороною документів, які пов'язані із представництвом інтересів у суді, без наявності відомостей щодо їх явної безпідставності, може бути предметом розподілу витрат за результатом розгляду справи, з огляду на те, що такі дії в повній мірі слугуватимуть можливості надати правничу допомогу;
- Верховний Суд у додаткових постановах від 05.09.2023 у справі № 914/8/22 (склад суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.), від 15.08.2024 у справі № 910/18756/23 (склад суду: Бенедисюк І. М. (головуючого), Ємець А. А., Малашенкова Т. М.) також стягнув судові витрати на правничу допомогу за підготовку проєкту клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції;
- тоді як у постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 (склад суду: Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.) та від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24 (колегія суддів: Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.) Верховний Суд зазначив про нездійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки вважав, що "підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом; крім того, це не вимагає значного часу і є радше технічною дією";
- як і згідно з додатковою постановою від 22.08.2025 (Малашенкова Т. М. - головуюча, судді: Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.) у справі № 914/2182/24 Верховний Суд не здійснював розподіл таких судових витрат, оскільки вважав, що підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом, а також, не вимагає значного часу та є радше технічною дією, а шаблон заяви існує в ЄСІКС, тоді як представники відповідної сторони (заявника розподілу витрату на правничу допомогу) скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не були зобов'язані брати участь у судових засіданнях, оскільки, Верховний же Суд повідомляв учасників справи, що явка представників у судові засідання є необов'язковою.
16. Водночас Суд, звертаючись до змісту мотивів, наведених як в додатковій постанові від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24, так і в постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 та від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24, згідно з якими касаційний суд не покладав (частково не покладав) витрати на підготовку та подання заяви про участь представника відповідної сторони в режимі відеоконференції у складі судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, констатує, що не здійснення касаційним судом відшкодування зазначеного виду витрат була обумовлена непропорційністю та необґрунтованістю відповідних послуг, виходячи зі складності справи, обсягу касаційного перегляду, критеріїв розумності, справедливості та реальності відповідних судових витрат.
При цьому, в кожному із зазначених судових рішень касаційний суд, надаючи оцінку наведеному виду витрат сторони у зв'язку з розглядом кожної із зазначених справ в суді касаційної інстанції, зазначав, що підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (що є заявою з процесуальних питань) залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом; крім того, це не вимагає значного часу і є радше технічною дією.
17. Між тим, в жодному із зазначених судових рішень у справах №№ 914/2182/24, 910/5810/24, 922/1290/24 касаційний суд не здійснював та не надавав кваліфікацію таким витратам (за послуги з підготовки та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції), зокрема, не виключав ці послуги зі складу послуг з надання правової допомоги, а, відповідно, не формулював, у розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України, відповідний правовий висновок щодо застосування тієї чи іншої норми права, зокрема статей 123, 126, 129, 197 ГПК України, якими визначені види судових витрат, склад витрат на професійну правничу допомогу, розподіл судових витрат та порядок участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У цьому висновку Суд враховує, що правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, ухваленої за наслідками такого розгляду, який є обов'язковим для суду та інших суб'єктів (висновки у постановах Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 910/11961/24, від 24.05.2025 у справі №910/16586/18, від 20.03.2025 у справі № 917/2139/23, від 21.01.2025 у справі № 906/1167/23 тощо).
18. Поряд з викладеним Суд зазначає, що:
- у додатковій постанові від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24 та в постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 і від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24 Верховний Суд здійснював (самостійно) розподіл судових витрат за наслідками касаційного розгляду у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, керуючись поданими доказами;
- тоді як у цій справі № 914/1493/24 предметом розгляду та оцінки касаційним судом є правильність розподілу судом першої інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, та відповідні оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів; тому Верховний Суд переглядає додаткове рішення та постанову судів попередніх інстанцій, тобто не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
У справі № 910/19650/20 згідно з постановою від 25.10.2022 предметом розгляду та оцінки касаційним судом була правильність розподілу апеляційним судом судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом справи в апеляційному суді, та відповідна додаткова постанова апеляційного суду. Тоді як відповідні висновки в постанові від 25.10.2022 у справі № 910/19650/20 визначені судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 08.09.2025 як висновки у подібних правовідносинах, однак на противагу висновкам як у додатковій постанові від 22.08.2025 у справі № 914/2182/24, так і в постановах від 28.01.2025 у справі № 910/5810/24 та від 04.03.2025 у справі № 922/1290/24.
19. Згідно з частиною другою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
20. Отже, виходячи з викладеного та ураховуючи диспозицію статті 302 ГПК України, приписи якої визначають підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду згідно з ухвалою від 08.09.2025 передав цю справу на розгляд ОП КГС ВС за відсутності підстави, передбаченої законом (частиною другою статті 302 ГПК України), а саме за відсутності викладеного касаційним судом у складі колегії суддів з іншої палати у справі № 914/2182/24 згідно додатковою постановою від 22.08.2025 висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, про необхідність відступу/уточнення якого зазначено в ухвалі від 08.09.2025 у цій справі.
21. Тож на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу за відсутності для цього підстав, передбачених процесуальним законом, а саме статтею 302 ГПК України, а тому відсутні підстави для її прийняття до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
22. Дійшовши цього висновку, передане на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у цій справі питання має бути завершене судовою палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, на розгляд якої було передано та у провадженні якої перебувала ця справа, зважаючи на що справа № 914/1493/24 підлягає поверненню судовій палаті для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 ГПК України, Суд
Справу № 914/1493/24 Господарського суду Львівської області повернути судовій палаті для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді І. М. Бенедисюк
Г. О. Вронська
Т. Б. Дроботова
О. Р. Кібенко
(з окремою думкою)
Т. М. Малашенкова
Ю. Я. Чумак