29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"06" листопада 2025 р. Справа № 924/546/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, с. Берездів, Шепетівський район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Агро Плюс" м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область
до Берездівської сільської ради, с. Берездів, Шепетівський район, Хмельницька область
про визнання недійсною додаткової угоди, зобов'язання повернути земельну ділянку
Представники сторін:
від прокуратури - Юхимчук М.О.;
від позивача - Присяжний В.В.;
від відповідача 1 - Ярош В.Ю.;
від відповідача 2 - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився.
Рішення ухвалюється після оголошеної в судовому засіданні 06.11.2025 перерви.
У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
У підготовчому засіданні 02.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 18.09.2025. Ухвалою від 18.09.2025 судове засідання відкладено на 30.09.2025. У судових засіданнях 30.09.2025 та 13.10.2025 оголошено перерву до 24.10.2025. Ухвалою суду від 23.10.2025 судове засідання призначено на 06.11.2025.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Агро Плюс" та Берездівської сільської ради у якій просить суд: 1. визнати недійсною додаткову угоду від 17.06.2024 до договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022, укладену між Товариством з обмеженою діяльність "Таурус Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 41589110) та Берездівською сільською радою (код ЄДРПОУ 04405171); 2. зобов'язати Товариство з обмеженою діяльність "Таурус Агро Плюс" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089га.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що не зважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 відносилась до земель закладу освіти та використовувалась Берездівською спеціальною школою Хмельницької обласної ради на підставі Акту на право постійного користування з 1964 року, Берездівською сільською радою без погодження з постійним користувачем передано об'єкт нерухомого майна закладу освіти в оренду Товариству з обмеженою діяльність "Таурус Агро Плюс".
Вказує, що попри те, що строк дії Договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022 закінчувався 20.06.2023, 17.06.2023 між Берездівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області та ТОВ "Таурус Агро Плюс" укладено додаткову угоду про продовження терміну дії договору на 12 місяців з можливістю його пролонгації.
Зауважує, що оскільки за приписами статтей 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України презюмовано, що договір оренди землі, укладений відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022, не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено, тому Берездівська сільська рада та ТОВ "Таурус Агро Плюс" не мали права на укладення та підписання додаткових угод від 17.06.2023, 17.06.2024 до Договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022.
З урахуванням наведеного, додаткова угода від 17.06.2024 до договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022 підлягає визнанню недійсною, а земельна ділянка за приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" - поверненню.
Прокурор вказав, що у зазначеному випадку наявний, як державний так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави. Разом з тим, Хмельницька обласна рада, як власник Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, не вжила заходів щодо захисту інтересів закладу освіти та не звернулася до суду, а така бездіяльність, вважає прокурор, зумовлює використання земельної ділянки закладу освіти в цілях, не пов'язаних із освітнім процесом.
17.06.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому представник ТОВ "Таурус Агро Плюс" зазначив, що обґрунтовуючи право на звернення в інтересах органу, який уповноважений здійснювати функції обласної громади у спірних правовідносинах, прокурор не вказав, які права Хмельницької обласної ради, як позивача, порушені передачею в оренду земельної ділянки, яка на його переконання належить на праві постійного користування третій особі і підлягає поверненню останній.
Зауважив, що вказуючи у позовній заяві, що Хмельницька обласна рада, як власник Берездівської спеціальної школи, не вжила заходів щодо захисту інтересів цього закладу у спосіб звернення до суду із таким позовом про визнання недійсними правочинів та повернення закладу земельної ділянки, прокурор не вказує яка норма передбачає наявність у Хмельницької обласної ради права на звернення до суду в інтересах іншої особи поза відносинами представництва. Відтак, оскільки Хмельницька обласна рада не наділена правом звертатися на захист прав своєї юридичної особи, то і прокурор не має права на відповідне звернення в її інтересах, якщо вона цього не здійснює.
Щодо обставини накладання спірної земельної ділянки 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089 на визначену державним актом, яка належить третій особі, представник відповідача зазначає, що цей факт не підтверджується допустимими доказами.
З огляду на викладене, просить позов прокурора залишити без розгляду, у будь-якому разі у задоволенні позовних вимог відмовити, як, з огляду на відсутність порушеного права позивача, так і зважаючи на його не доведення допустимими доказами.
20.06.2025 представником Берездівської сільської ради подано до суду заяву, згідно з якою відповідач 2 визнає позов в повному обсязі.
20.06.2025 представником позивача - Хмельницької обласної ради подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній зазначив, що майно спеціальної школи перебуває у комунальній власності і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і закріплено за ним на правах оперативного управління. Спеціальна школа відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони. Отже, зауважує представник позивача, Хмельницька обласна рада у вказаних правовідносинах є органом, який наділений повноваженнями здійснювати функції у спірних земельних відносинах. З огляду на викладене, Хмельницька обласна рада позов підтримує повністю.
Також, 20.06.2025 відповідь на відзив до суду подано прокуратурою, де зазначено, що земельна ділянка з кадастром номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089 га, яка передана навчальному закладу у постійне користування, належать до об'єктів освіти комунальної власності та відповідно до вимог Закону України "Про освіту" не може використовуватись не за призначенням та передаватись для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом.
З огляду на викладене, недодержання порядку набуття прав та використання земельних ділянок навчальних закладів призводить до порушення не конкретного закладу освіти, а державних інтересів загалом у цій галузі, не забезпечує додержання конституційних принципів законного та ефективного використання земельних ресурсів, негативно впливає на права учасників освітнього процесу.
Враховуючи те, що земельна ділянка з кадастром номером 6823980600:01:010:0009 використовувалась закладом освіти з 1964 року для освітніх потреб учнів Хмельницької області, тому у даному випадку наявний суспільний інтерес держави в особі Хмельницької обласної ради, який полягає у відновленні порушених прав у сфері освіти.
Отже, Хмельницька обласна рада, в першу чергу як представник інтересів громад області, а також як власник Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, уповноважена на вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на збереження майна закладів освіти області, а тому є належним позивачем у цій справі. Зазначає, що відповідно до листа Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради № 3 від 14.02.2025 заклад освіти на підставі акту на право користування землею від 15.12.1964 користувався земельними ділянками, координати яких накладаються на межі земельних ділянок, визначених актом, у тому числі, - ділянкою з кадастром номером 6823980600:01:010:0009. Згідно з інформацією, викладеною у листах Берездівської сільської ради № 882/06-30 від 28.11.2024 та Хмельницької обласної ради № 1757/-1-11 від 29.11.2024, рішення про припинення права постійного користування землею та/або вилучення у Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради земельних ділянок, наданих у постійне користування, не приймались. З клопотаннями про припинення права постійного користування землею Берездівська спеціальна школа Хмельницької обласної ради не зверталась. Відповідно до збірного кадастрового плану, виготовленого ТОВ "Гео Дата Провайдер", координати земельної ділянки з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 накладаються на координати земельної ділянки, яка належить Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради на підставі акта на право користування землею від 15.12.1964. Факт накладення спірної земельної ділянки на межі земельної ділянки, яка належить Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради на підставі акта на право користування землею від 15.12.1964, підтверджується також листом Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради № 3 від 14.02.2025. З урахуванням зазначеного, вважає прокурор, ним обґрунтовано зазначений факт належними та допустимими доказами.
26.06.2025 відповідачем 1 подано до суду заперечення та клопотання про залишення без руху, де останній зазначає, що доказів закріплення Хмельницькою обласною радою права користування земельною ділянкою не надано, як і відсутні докази передачі земельної ділянки Хмельницькою обласною радою школі, що вказує про те, що якщо земельна ділянка і надавалася в користування, то така не перебувала в оперативному управлінні, оскільки розпорядником її Хмельницька обласна рада не була. Щодо надання земельної ділянки в користування, загалом, представник відповідача 1 вказує, що з копії державного акту 1964 року, останнім встановлено, що у цій копії відсутні усі його реквізити, оскільки не зазначено відомостей про запис в державну книгу реєстрації землекористування (відсутні відповідний номер і дата). Вважає, що зазначене вказує про не завершення процедури оформлення відповідного землекористування, як і про те, що воно не виникало.
01.07.2025 прокуратурою подано пояснення по справі, у яких прокурором вказано, що Берездівська спеціальна школа інтернат Хмельницької обласної ради, на підставі акту на право користування землею від 15.12.1964 користувалася земельними ділянками, межі яких входять в межі земельних ділянок, визначених державним актом, у тому числі - ділянкою з кадастром номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089 га. Рішення про припинення права постійного користування землею та/або вилучення у Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради земельних ділянок, наданих у постійне користування, не приймались. З клопотаннями про припинення права постійного користування землею Берездівеька спеціальна школа Хмельницької обласної ради не зверталась. Факт входження меж спірної земельної ділянки на межі земельної ділянки, яка належить Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради на підставі акта на право користування землею від 15.12.1964, підтверджується також листом Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради № 3 від 14.02.2025.
Крім того, звертає увагу на те, що земельні правовідносини станом 15.12.1964 регулювались Земельним кодексом УСРР від 22.11.1922. Так, державний акт на право користування землею видано Берездівській школі-інтернат Шенетівського району на підставі рішення виконкому Шепетівської районної ради депутатів трудящих № 358 від 15.12.1964, у державному акті зазначений план земель наданих у постійне користування, та опис меж земельних ділянок. За таких обставин, державний акт на право користування землею виданий відповідно до вимог чинного на той час Земельного кодексу УСРР від 22,11.1922, а отже є належним та допустимим доказом.
Також, звертає увагу на те, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089 га внесено до Державного земельного кадастру 23.08.2022 на виконання листа Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради №ЗВ-9704187542022 від 15.08.2022.
Натомість, зауважує прокурор, твердження представника відповідача, викладені у відзиві, про відсутність доказів належності спірної земельної ділянки до земель освіти, спростовуються і відомостями внесеними до Поземельної книги. Зокрема, відповідно до розділу І (запис № 001 від 23.08.2022) Поземельної книги, отриманої у Відділі № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код виду цільового призначення земельної ділянки площею 3,1651 га визначено "03.02. Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти".
Надалі, до Поземельної книги внесено запис № 004 від 14.05.2024, відповідно до якого цільове призначення спірної земельної ділянки площею 3,1651 га змінено на землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказані докази в сукупності, вважає прокурор, підтверджують факт належності земельної ділянки до земель освіти та подальше незаконне її виведення з такої категорії.
11.07.2025 до суду надійшов лист від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, у якому голова ліквідаційної комісії повідомила, що земельна ділянка з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089 га відносилась до земель закладу освіти та використовувалась Берездівською спеціальною школою Хмельницької обласної ради на підставі акту на право постійного користування з 1964 року. Вказує, що ні Берездівською спеціальною школою Хмельницької обласної ради, ні Хмельницькою обласною радою не приймалось рішення про припинення права користування землею. Однак, у зв'язку із неправомірними діями Берездівської сільської ради та ТОВ "Таурус Агро Плюс" порушені суспільні відносини у сфері збереження об'єктів закладів освіти. Отже, у зв'язку із зазначеним вище, а також, твердженнями, наведеними у позові, просить позов прокурора задовольнити.
Окрім того, у листі від 08.08.2025 голова ліквідаційної комісії школи повідомила, що у зв'язку з тим, що ТОВ "Таурус Агро Плюс" не повертає земельну ділянку, не можуть завершити ліквідаційну процедуру закладу.
Також, керуючись ст.191 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за належне відмовити у прийнятті заяви Берездійської сільської ради про визнання позову, з підстав заперечення проти задоволення позову відповідачем 1.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 06.11.2025 підтримали позовні вимоги.
Представник третьої особи в судове засідання 06.11.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 23.10.2025.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 06.11.2025 проти задоволення позовних вимог заперечив.
Представник відповідача 2 в судове засідання 06.11.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 23.10.2025.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, справа розглядається на наявними у ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до Рішення виконкому Шепетівської районної Ради депутатів трудящих №358 від 15.12.1964 затверджено проект зовнішніх границь земель Берездівської школи-інтернат та вказано видати їй Акт на право користування землею на земельні ділянки, що розташовані серед землекористування с/г артілі "Авангард" с. Берездів в 5 участках загальною площею 18,70 га, яка складається з таких угідь: ріллі 15,31га, садів 0,86га, дворів господарських 2,10га, в т.ч під будовами житловими 0,28га та будовами господарськими 0,15га.
Згідно з Актом на право користування землею від 15.12.1964 Берездівській школі-інтернат Шепетівського району надано в постійне користування 18,70га землі, згідно з доданими планом та описом меж. Із загальної площі відведених земель станом на 01.12.1964 було: орних земель (рілля, городи та залежі) 15,31га, садів 0,86га, дворів та будівель 2,53га.
Відповідно до Рішення четвертої сесії Хмельницької обласної ради №4 від 27.04.1996 внесено зміни до "Переліку об'єктів комунальної власності, для яких суб'єктом права власності є обласна Рада народних депутатів"/додаток № 1 до рішення дванадцятої сесії обласної Ради народних депутатів від 14.07.92р. № 3/, доповнивши розділ П "Народ-освіта" об'єктами згідно з додатку, в тому числі - Берездівська допоміжна школа-інтернат /Славутський район/.
15.09.2021 Рішенням Хмельницької обласної ради восьмого скликання №32-6/2021, вирішено припинити шляхом ліквідації Берездівську спеціальну школу Хмельницької обласної ради, що розташована за адресою: вулиця Островського, 47, село Берездів Славутського району Хмельницької області (код за ЄДРПОУ 23564343).
Рішенням Чотирнадцятої сесії сільської ради VIII скликання Берездівської сільської ради від 09.06.2022 №19 про надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Таурус Агро Плюс", затверджено виготовлену ФОП Бережним Д.А. технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та надано ТОВ "Таурус Агро Плюс" в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 3,1089 га, терміном на 1 (один) рік, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована с. Берездів на території Берездівської сільської ради. Встановлено орендну плату у розмірі 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, що становить 2435,76грн, а саме 7572,53грн. Рекомендовано ТОВ "Таурус Агро Плюс" укласти договір оренди земельної ділянки та забезпечити реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства.
17.06.2022 Берездівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області укладено договір з ТОВ "Таурус Агро Плюс" про передачу органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,1089га, яка розташована с. Берездів, Шепетівського району Хмельницької області.
Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Після закінчення строку дії договору орендар не має права на поновлення договору оренди землі; а також на укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря (пункт 8 договору).
Також 17.06.2022 сторонами, до договору від 17.06.2022, підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, площею 3,1089га.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5100694762022 від 23.08.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1651га, розташована за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, село Берездів, зареєстрована в реєстрі - 23.08.2022, відноситься до земель житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, інформація про право власності відсутня.
17.06.2023 Берездівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області та ТОВ "Таурус Агро Плюс" підписано Додаткову угоду до договору про передачу органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану, відповідно до п.1 якої сторони погодили викласти пункт 8 договору у новій редакції, а саме: "Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення договору оренди землі, а також на укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.".
17.06.2024 Берездівською сільською радою Шепетівського району Хмельницької області та ТОВ "Таурус Агро Плюс" підписано Додаткову угоду до договору про передачу органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану, відповідно до п.1 якої сторони погодили викласти пункт 8 договору у новій редакції, а саме: "Договір укладено на 12 (дванадцять) місяців. Після закінчення строку дії договору орендар має право на поновлення договору оренди землі, а також на укладення договору оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.".
23.10.2024 Хмельницька обласна рада листом №1469/01-11 звернулася до Хмельницької обласної прокуратури з проханням перевірити законність використання Берездівською сільською радою земельної ділянки площею 3,1651 га, кадастровий номер 6823980600:01:010:0009га, без її передачі у користування будь-яким суб'єктам господарської діяльності, а також законність відмови Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради в затвердженні матеріалів з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Окрім того обласна рада зауважила, що не затвердження проектів землеустрою відведення земельних ділянок унеможливлює завершення ліквідаційної процедури Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради.
11.11.2024 Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до Хмельницької обласної ради з листом №54-8806вих-24, у якому просить надати таку інформацію: чи приймались Хмельницькою обласною радою, Берездівською спеціальною школою Хмельницької обласної ради рішення про припинення права постійного користування землею та/або вилучення у Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради земельних ділянок, наданих у постійне користування; до яких форм власності належало майно, у тому числі, земельні ділянки Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради з часу утворення закладу освіти і на даний час, надавши належно завірені копії рішень, розпоряджень та інших підтверджуючих документів; якій юридичній особі та на підставі яких розпорядчих документів буде передано майно Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради після ліквідації закладу освіти; чи вживала Хмельницька обласна рада заходи щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009.
Згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №402677822 від 07.11.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009, площею 3,1651 перебуває у власності Берездівської сільської ради, дата реєстрації права власності - 30.11.2023, підстава реєстрації права власності - Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", серія та номер: 1423-ІХ, виданий 28.04.2021. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.
11.11.2024 керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся з листом №54-8802вих-24 до Берездівської сільської ради, у якому просить: надати інформацію про підстави оформлення за Берездівською сільською радого земельних ділянок з кадастровими номерами 6823980600:01:010:0009, 6823980600:01:010:0010; вказати чи приймалось рішення сільською радою про припинення права постійного користування землею та/або вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування; зазначити причини відмови Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради здійснити реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 та вказати ким саме здійснюється обробіток зазначених земельних ділянок, на підставі яких документів.
У відповідь, 28.11.2024 листом №882/06-30 Берездівська сільська рада повідомила Шепетівську окружну прокуратуру про таке. Земельні ділянки з кадастровими номерами 6823980600:01:010:0009, 6823980600:01:010:0010, зареєстровані за Берездівською сільською радою відповідно до Закон України від 28.04.2021 № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", Рішення двадцять четвертої сесії Берездівської сільської ради VIII скликання від 17.04.2024р №12,13. Під час здійснення Державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі відсутня інформація про право постійного користування на земельні ділянки. Берездівською сільською радою не приймались рішення щодо припинення права постійного користування землею відносно Берездівської спеціалізованої школи Хмельницької області. На засіданні двадцять сьомій сесії Берездівської сільської ради VIII скликання 25.09.2024 було розглянуто заяву від 22.07.2024 № 14 про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передача в постійне користування: Проект рішення щодо затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та передачу в постійне користування, земельні ділянки кадастровий номер: 6823980600:01:010:0010, 6823980600:01:010:0009, 6823980600:06:016:0024; депутати Берездівської сільської ради не підтримали. На чотирнадцятій сесії Берездівської сільської ради VIII скликання відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 року № 2145-ІХ. Земельні ділянки площею 8,9667га. 9,5267га. 3,1089га надано в оренду ТОВ "Таурус Агро Плюс".
29.11.2024 листом №1757/01-11 Хмельницька обласна рада, у відповідь на лист від 11.11.2024 №54-8806вих-24 повідомила прокуратуру, що Хмельницькою обласною радою та Берездівською спеціальною школою Хмельницької обласної ради рішень про припинення права постійного користування землею та/або вилучення у Берездівської спеціальної школи ХОР земельних ділянок, наданих у постійне користування, не приймалось. Станом на даний час згідно із Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 перебуває у власності Берездівської сільської ради, відтак є комунальною. Берездівській спеціальній школі ХОР (колишні назви - Берездівська школа-інтернат, Берездівська допоміжна школа-інтернат) виконавчим комітетом Шепетівської районної ради депутатів трудящих було надано в постійне користування земельні ділянки площею 18,7 га (Акт на право користування землею від 15.12.1964). Майно Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради перебуває у комунальній спільній власності територіальних громад сіл, селиш, міст Хмельницької області, управління якою здійснює Хмельницька обласна рада, згідно із розмежуванням проведеним рішенням четвертої сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів від 27 квітня 1995 року №4. Майно Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, яка перебуває в стані припинення, було передано Славутському ліцею ІІ-ІІІ ступенів Хмельницької обласної ради (перейменований у Хмельницький ліцей Хмельницької обласної ради) на підставі розпорядження голови обласної ради від 2 червня 2022 року №87/2022-о. Хмельницька обласна рада заходів щодо реєстрації за нею права комунальної власності на земельну ділянку 6823980600:01:010:0009 не здійснювала.
Листом №959/06-30 від 25.12.2024 Берездівська сільська рада направила прокуратурі лист Шепетівської військової адміністрації Хмельницької області, де остання повідомила сільську раду про реєстрацію договорів оренди землі в тому числі договору оренди земельної ділянки від 17.06.2022 року, загальною площею 3,1089га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між Берездівською сільською радою та ТОВ "Таурус Агро Плюс". Реєстраційний номер укладеного договору оренди землі: І-UA68060010222256690-00066-БН від 20.06.2022.
30.12.2024 листом №54-9390вих-24 прокуратура звернулася до Берездівської сільської ради з вимогою надати копії договору оренди 6823980600:01:010:0009 та додаткових угод до нього, а також вказати про причини відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про речові права (право оренди) на вказані землі.
12.02.2025 листом №54-1311вих-25 прокуратура звернулася до Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради з проханням надати інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009.
У відповідь Берездівська спеціальна школа Хмельницької обласної ради листом №03 від 14.02.2025 повідомила таке. Берездівська спеціальна школа Хмельницької обласної рад використовувала земельні ділянки, виділені їй на підставі акту на право користування землею від 15.12.1964 та рішення виконавчого комітету Берездівської сільської ради №18 від 24.04.1996, з 1964 року до 2021 року. Координати земельної ділянки з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 накладаються на земельну ділянку, яка була виділена на підставі акту на право користування землею від 15.12.1964. Рішення Берездівською сільською радою про припинення права постійного користування землею або вилучення у Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради земельних ділянок, наданих у постійне користування, не приймалось. Відповідні документи закладу не надавались.
08.05.2025 листом №54-3869вих-25 прокуратура звернулася до Хмельницької обласної ради з вимогою повідомити чи вживала Хмельницька обласна рада, як власник титульного володільця об'єкту нерухомого майна - Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради заходи представницького характеру, спрямовані на визнання недійсною додаткової угоди від 17.06.2024 до Договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022, зобов'язання ТОВ "Таурус Агро Плюс" повернути земельну ділянку, якщо ні - чи буде обласна рада самостійно заявляти позов за вказаним фактом.
Листом №705/01-11 від 13.05.2025 Хмельницька обласна рада повідомила прокуратуру, що зважаючи на відсутність видатків на звернення до суду, обласна рада самостійно не вживатиме заходів представницького характеру, спрямованих на визнання недійсною додаткової угоди від 17.06.2024, щодо представництва законних інтересів держави в особі обласної ради шляхом пред'явлення відповідного позову до суду прокуратурою не заперечує.
15.05.2025 листом №54-4063вих-25 прокуратура звернулася до Хмельницької обласної ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
В подальшому прокурор звернувся з даною позовною заявою до суду.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзацом 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
При цьому у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
У даній справі перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурус Агро Плюс" та Берездівської сільської ради у якій просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 17.06.2024 до договору передачі органами влади в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в умовах воєнного стану від 17.06.2022, укладену між Товариством з обмеженою діяльність "Таурус Агро Плюс" та Берездівською сільською радою, та зобов'язати Товариство з обмеженою діяльність "Таурус Агро Плюс" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 площею 3,1089га.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки закладу освіти комунальної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, а також недопущення незаконного відчуження майна закладу освіти і використання його всупереч освітнім цілям та порядку, визначеному законом.
Вказує, що укладення додаткових угод до вказаного договору суперечить вимогам цивільного та земельного законодавства, що, як наслідок порушує інтереси держави загалом.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру (№ НВ-7401119892022 від 23.12.2022), вид цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 визначено - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.
Прокурор стверджує, що відповідно до збірного кадастрового плану, виготовленого ТОВ "Гео Дата Провайдер", координати земельної ділянки з кадастровим номером 6823980600:01:010:0009 накладаються на координати земельної ділянки, яка належить Берездівсьій спеціальній школі Хмельницької обласної ради на підставі Акта на право користування землею від 15.12.1964.
Згідно зі ст. 80 Закону України "Про освіту" об'єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.
Однак, Берездівською сільською радою зареєстровано за собою право власності на спірну земельну ділянку, передано її в оренду та в порушення вимог ст. 92, пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України "Про освіту", поновлено ТОВ "Таурус Агро Плюс" строк дії договору оренди спірної земельної ділянки.
Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
З огляду на викладене вище, органом, уповноваженим державою у спірних правовідносинах, є Хмельницька обласна рада.
Разом з тим, Хмельницька обласна рада, як власник Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, не вжила заходів щодо захисту інтересів закладу освіти та не звернулася до суду з позовом про відновлення її порушених прав.
Як стверджує прокурор, така бездіяльність зумовлює використання земельної ділянки закладу освіти в цілях, не пов'язаних із освітнім процесом.
Шепетівською окружною прокуратурою листом №54-3866 вих-25 від 08.05.2025 проінформовано Хмельницьку обласну раду про порушення вимог законодавства.
Не зважаючи на наведене, Хмельницькою обласною радою заходів до захисту інтересів держави у спірних правовідносинах не вжито і не заплановано вчиняти дії, спрямовані на усунення порушень під час використання земельної ділянки закладу освіти у судовому порядку, що підтверджується листом №707/01-11 від 13.05.2025.
Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", підставами для подачі даного позову прокурором та представництва інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Хмельницької обласної ради є нездійснення повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері охорони земель закладів освіти.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, в якій констатовано, що сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Матеріали справи свідчать, що позивачем протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів територіальної громади та держави загалом, зокрема, останній самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Також позивач не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Хмельницької обласної ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаної особи.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради.
Стосовно тверджень відповідача 1 про відсутність у Хмельницької обласної ради права на звернення до суду з даною позовною заявою на захист прав Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, судом враховується, що відповідно до пунктів 44-45, 47-52, 54 постанови Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1283/21, визначено, що завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати законність та ефективність використання майна, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням майна закладів освіти, а тому є належним позивачем у цій справі.
Отже, суд погоджується з позицією прокуратури у справі, що Хмельницька обласна рада, в першу чергу як представник інтересів громад області, а також як власник Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, уповноважена на вжиття заходів представницького характеру, спрямованих на збереження майна закладів освіти області, а тому є належним позивачем у цій справі.
З огляду на викладене вище зазначені заперечення відповідача 1 судом відхиляються.
Щодо суті спору.
Так, згідно зі ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до положень ч.ч. 1 - 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно зі ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
В частині 2 ст. 84 ЗК України зазначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає про належність спірної земельної ділянки, що відносяться до земель освіти, Берездівській спеціальній школі Хмельницької обласної ради на праві постійного користування, згідно з Актом від 15.12.1964, у зв'язку з чим стверджує, що Берездівська сільська рада не мала повноважень для здійснення реєстрації права власності на неї, передачу її в оренду ТОВ "Таурус Агро Плюс" та подальшу пролонгацію цього договору.
Зважаючи на держану реєстрацію за Берездівською сільською радою речового права власності на земельну з цільовим призначенням - 03.02 Для будівництва та обслуговування закладів освіти, із кадастровим номером 6823980600:01:010:0009, прокурор в інтересах держави в особі Хмельницької ОВА звернувся за захистом порушеного на його думку права до суду із позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 17.06.2024 до договору оренди від 17.06.2022, укладеної між ТОВ "Таурус Агро Плюс" та Берездівською сільською радою, та зобов'язання ТОВ "Таурус Агро Плюс" повернути земельну ділянку.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування закладів освіти з комунальної власності в розрізі предмету та правових підстав, зокрема ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, суд зауважує таке.
Так, захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника (такі висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 19.05.2020 року у справі №922/4206/19, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 та постановах Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №914/1688/21, від 18.10.2022 у справі №912/4031/20, від 13.09.2022 у справі №910/9727/21).
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у Законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року в справі "Афанасьєв проти України").
У рішенні ЄСПЛ від 17 липня 2008 року в справі "Каіч та інші проти Хорватії" зазначено, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
Відповідно до частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року в справі №916/1415/19).
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Водночас, особа, яка звертається до суду із позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права .
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Так, способом захисту порушеного права прокурор обрав негаторний позов, а сутність такого захисту, на думку прокурора, має полягати у необхідності усунути перешкоди у здійсненні Хмельницькою ОВА в особі Берездівської спеціальної школи Хмельницької обласної ради права користування та розпорядження земельною ділянкою з цільовим призначенням - 03.02 Для будівництва та обслуговування закладів освіти.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2023 на земельну ділянку категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.02 Для будівництва та обслуговування закладів освіти, кадастровий номер 6823980600:01:010:0009, Берездівською сільською радою було зареєстровано право власності.
Судом враховується, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц Верховний Суд відступив від своїх попередніх висновків, та зазначив, що на відміну від земель водного фонду захист прав власника на які має здійснюватися у спосіб подання негаторного позову, захист прав власника на землі лісогосподарського призначення має здійснюватися у спосіб подання віндикаційного позову, в порядку передбаченому статтею 387 Цивільного кодексу України, за умови, що за відповідачем зареєстроване право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав, що є підтвердженням здійснення відповідачем володіння такою земельною ділянкою.
Зокрема, у пункті 72 постанови від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі право можності власника, включаючи право володіння.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Тобто, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
У вищенаведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) (п. 70 постанови від 23.11.2021 в справі №359/3373/16-ц).
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння.
Як вже зазначалося, право власності за відповідачем 2 на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно, що з огляду на викладене вище дає підстави для висновку, що на момент подачі позову прокурором до господарського суду відповідач 2 є володільцем спірної земельної ділянки.
Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18 (провадження №12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункти 63, 74) .
Отже, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Наведене вище узгоджується з правовими висновками Великої Палата Верховного Суду викладеними у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц. (пункти 146, 147 постанови).
Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року в справі №488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року в справі №183/1617/16, від 19 травня 2020 року в справі №916/1608/18, від 30 червня 2020 року в справі №19/028-10/13, від 22 червня 2021 року в справі №200/606/18, від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 Цивільного кодексу України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 Цивільного кодексу України), чи в порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Подібні висновки містить і постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2022 року в справі №914/2618/16).
Окрім того, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна (правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18).
Верховним Судом сформовано висновки, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження №12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі №910/1809/18 (провадження №12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 74).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово формулювала висновки про те, що функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Аналогічні висновки викладені, зокрема, в постановах від 7 листопада 2018 року в справі №488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року в справі №359/3373/16-ц, від 6 липня 2022 року в справі №914/2618/16. Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані.
З огляду на вказане суд доходить висновку, що вимога визнання недійсною додаткової угоди від 17.06.2024 про пролонгацію договору оренди землі від 17.06.2022 та зобов'язання відповідача 1 повернути спірну земельну ділянку не відповідає належному способу захисту.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурор, здійснюючи захист інтересів держави в особі позивача, усвідомлюючи, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за відповідачем 2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вказуючи на володіння відповідачем 2 спірною земельною ділянкою, стверджуючи про її приналежність до земель закладу освіти комунальної власності, які не підлягають вилученню, мав звернутися до суду не з негаторним позовом та просити визнати недійсним останній правочин про передачу спірної земельної ділянки в оренду та повернути орендарем земельну ділянку, тобто усунути перешкоди у користуванні майном, а мав би звернутися із віндикаційним позовом за правилами статтей 387, 388 Цивільного кодексу України Натомість, прокурор звернувся з негаторним позовом у зв'язку з чим, обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не є належним до правовідносин, що розглядаються.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб.
Вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Тож обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не лише не сприяє, а й потребує від нього надалі вжиття додаткових заходів (в тому числі ініціювання спорів) та дій для відновлення прав позивача та третьої особи на таке майно, що в цілому не відповідає завданням господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених прав особи.
Визначення способу захисту порушеного права є невід'ємним процесуальним правом позивача, яким він користується на власний розсуд, тоді як оцінка його відповідності та наявності підстав для захисту такого права є обов'язком суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 921/346/18 та від 30 вересня 2021 року в справі № 922/3928/20).
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року справа №916/1415/19, від 02.02.2021 справа №925/642/19, від 06.04.2021 справа №910/10011/19, від 22.06.2021 справа №200/606/18, від 02.11.2021 справа №925/1351/19, від 25.01.2022 справа №143/591/20, від 23.11.2021 справа № 359/3373/16-ц, постанова КГС у складі Верховного Суду від 06.04.2021 в справі № 915/1890/19, від 08.07. 2021 в справі № 918/56/20(918/1185/20).
Зазначене вище свідчить про неможливість задоволення цього позову з огляду на неналежний спосіб захисту та, як наслідок, на відсутність процесуальної можливості дослідження доказів справи та встановлення існування обставин для задоволення чи відмови в задоволенні позову з точки зору його обґрунтованості. Водночас наведене не позбавляє права позивача/прокурора на звернення з позовом до суду щодо захисту стверджуваного ним порушеного права у спосіб, який забезпечує ефективне відновлення порушеного права.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та положення законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на неналежно обраний прокурором спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Таких же висновків дійшов Північно-західний апеляційний господарський суду у постанові від 17.09.2025 у справі №924/3/25.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 13.11.2025.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 2 примірники:
1 - до матеріалів справи;
2 - третій особі - вул. Б. Хмельницького, 47, с. Берездів, Шепетівського р-н., Хмельницької обл., 30053, код ЄДРПОУ 23564343.
Сторонам та Шепетівській окружній прокуратурі направлено до електронних кабінетів Електронного суду.