13.11.2025 Справа № 914/2642/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши без виклику представників сторін заяву представника Лісничого Костянтина Миколайовича про відвід судді у справі № 914/2642/25
позивача-1 Лісничого Костянтина Миколайовича,
позивача-2 ОСОБА_1 ,
позивача-3 Бичника Володимира Володимировича,
позивача-4 ОСОБА_2 ,
позивача-5 ОСОБА_3 ,
позивача-6 Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аванпост»,
до відповідача-1 Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»,
до відповідача-2 ОСОБА_4 ,
про стягнення збитків,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аванпост» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», ОСОБА_4 про стягнення збитків.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
11.11.2025 до суду надійшла заява про відвід судді Зоряни Горецької від розгляду справи № 914/2642/25.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування підстав заявленого відводу заявник зазначив про сумніви, які виникли в ході судового засідання у справі № 914/2642/25, яке відбулось 10.11.2025, щодо неупередженості головуючої судді, її спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства.
Розглянувши заяву про відвід суд вказує про необґрунтованість поданої заяви та зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Так, у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до заяви про відвід судді заявник вважає, що обставинами, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді є порушення при відкритті провадження у справі вимог ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а також позиція судді у подібній справі.
Покладені в основу обґрунтування заяви про відвід обставини зводяться до незгоди представника позивача 1 з процесуальною поведінкою суду, тобто до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що саме собою не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарсько-процесуального кодексу України, оскільки згідно вимог чинного законодавства, відвід повинен бути вмотивованим.
Будь-яких інших обставин та доказів заінтересованості судді у вирішенні спору з метою порушення прав позивача на справедливий судовий розгляд у продовж розумного строку заявником не наведено.
Для відводу судді заявник повинен зазначити реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов'язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді. Однак, викладені представником позивача 1 підстави для відводу судді у цій справі не відповідають ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, твердження позивача 1 про трактування параграфу 2 глави 5 ГПК України в інтересах відповідача 1 є лише припущеннями та не можуть бути підставою для відводу у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, суд зазначає про необґрунтованість підстав заявленого відповідачем відводу судді Зоряні Горецькій у справі № 914/2642/25.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання у справі, суд вважає за необхідне передати заяву про відвід судді від розгляду справи № 914/2642/25 на вирішення судді, визначеному в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд,
1. Визнати відвід судді Зоряні Горецькій, заявлений представником Лісничого Костянтина Миколайовича від 11.11.2025 необґрунтованим.
2. Заяву Лісничого Костянтина Миколайовича вх. №30149/25 від 11.11.2025 про відвід судді Зоряни Горецької передати для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя Горецька З.В.