79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.11.2025 Справа № 914/2598/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА-2»
про: стягнення 104 625,65 грн
без виклику сторін,
25.08.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА-2» про стягнення 104 625,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Дана ухвала суду була надіслана позивачу в його електронний кабінет, про отримання котрої матеріали справи містять відповідну довідку, підписану відповідальним працівником.
Відповідачу ухвала суду надіслана на адресу місцезнаходження, яку зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
24.09.2025р. на адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№25395/25), якою уточнено третій пункт прохальної частини позовної заяви.
Враховуючи перебування судді Король М.Р. у відпустці в період з 03.11.2025р. по 11.11.2025р., рішення у даній справі ухвалено судом 13.11.2025р.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не сплатив позивачу за отриману теплову енергію. Відтак, ТзОВ «Нафтогаз Тепло» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 104 625,65 грн., з яких: 100 872,56 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії; 1 115,54 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії;
Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) позивач нарахував - 1 904,15 грн інфляційних втрат за період 15.05.2025р.-10.08.2025р. та 733,40 грн 3% річних за це й же період.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.09.2025р.
За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА-2» (далі - відповідач/Споживач) є споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії, які надає ТзОВ «Нафтогаз Тепло». Нежитлове приміщення відповідача, площею 672,5 кв.м. знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, приєднаному до системи централізованого теплопостачання за адресою: м.Новояворівськ, вулиця Степана Бандери, буд.18. Приміщення належить відповідачу на праві власності, що підтверджується копією витягу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (копію долучено до позовної заяви). Приміщення відповідача відключене від системи централізованого опалення.
Впродовж опалювальних періодів 2022/2023 років, 2023/2024 років, 2024/2025 років позивачем забезпечено надання послуг з постачання теплової енергії споживачам м.Новояворівськ. Подання теплоносія до багатоквартирного житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача та споживання теплової енергії у будинку підтверджується актами про пуск теплоносія до житлового будинку по вул. Степана Бандери, буд.18 в м. Новояворівськ від 21 листопада 2022 року, від 27 жовтня 2023 року, від 31 жовтня 2024 року, а також актами про відпуск теплової енергії від 21.04.2023 року, від 30.04.2024 року, від 15 квітня 2025 року, які долучено до позовної заяви.
Позивач звертає увагу суду на те, що житловий будинок №18 по вулиці Степана Бандери у місті Новояворівськ, в якому знаходиться приміщення відповідача, під'єднано до системи централізованого теплопостачання з наявним споживанням теплової енергії та гарячої води. Нежитлове приміщення відповідача вбудоване та є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку.
Даний житловий будинок оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії марки Multical 402 заводський № 61768855, який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує кількість теплової енергії спожитої у будинку для потреб опалення. Даний прилад комерційного обліку теплової енергії опломбовано та прийнято на комерційний облік, що підтверджується Актом опломбування приладу комерційного обліку теплової енергії №237 від 10.08.2020р. та Актом опломбування приладу комерційного обліку теплової енергії №5977 від 27.09.2023р. після проходження чергової метрологічної повірки. Прилад є технічно справним, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №56/4840 від 19.09.2023 року. Копії актів та свідоцтва про повірку долучено до позовної заяви.
Відповідач, приміщення якого знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, є споживачем послуг з постачання теплової енергії. Нарахування відповідачу плати за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року проводилося відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018р. №315 та складається з нарахування за частину теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби на опалення та з обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремого приміщення з транзитними мережам и опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення.
Також, за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року відповідачу нараховано плату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії.
За період з листопада 2022р. по лютий 2025 р. за надані відповідачу комунальні послуги за адресою нежитлового приміщення по вул.Степана Бандери,18 в м.Новояворівськ ТзОВ «Нафтогаз Тепло» проводилися нарахування по кількох особових рахунках (на окремі приміщення). Нарахування за послуги з постачання теплової енергії (ТЕ) по даних приміщення долучено до позовної заяви.
У березні - квітні 2025 року ТзОВ «Нафтогаз Тепло» проведено нарахування за послугу з постачання теплової енергії на всю площу приміщення (672,50 кв.м.).
В березні 2025р. проведено коригування за листопад 2022р. - лютий 2025р. у зв'язку з уточненням площі нежитлового приміщення (672,50 кв.м.), яке перебуває у власності ТзОВ «ЗЛАГОДА-2». Коригування включають нарахування, які були проведені відповідачу на окремі приміщення та зняті внаслідок закриття окремих особових рахунків і нарахування на решту площі приміщення, на яку не здійснювалося нарахування через відсутність інформації. Коригування відображено в рахунку на оплату товарі в/послуг з постачання теплової енергії (ТЕ) №10000541 10701/03/2025/1 від 07.04.2025р., в акті приймання-передачі №10000541 10701/03/2025 від 31.03.2025р., надісланих відповідачу з супровідним листом від 16.04.2025р. №126/1.1 2/3-1-269.
Як ствердив позивач, плата за надані відповідачу послуги за вказаною адресою розрахована, виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
ТзОВ «Злагода-2» не сплачувало за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, надані ТзОВ «Нафтогаз Тепло», ні по окремих особових рахунках, ні по одному особовому рахунку з урахуванням всієї площі, внаслідок чого допустило заборгованість та порушило свої зобов'язання, визначені договором та законодавством.
Всього за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року за адресою м.Новояворівськ, вул.Степана Бандери, 18, позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії та проведено нарахування, включаючи коригування, на суму 100 872,56 грн. з ПДВ та абонентського обслуговування постачання теплової енергії на суму 1 115,54 грн з ПДВ.
Таким чином, за розрахунком позивача, розмір заборгованості відповідача перед ТзОВ «Нафтогаз Тепло» за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, за адресою м.Новояворівськ, вулиця Степана Бандери, 18 за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року включно становить 101 988,10 гривень з ПДВ.
Розрахунки заборгованості та довідка щодо здійснених коригувань нарахувань за послуги з постачання теплової енергії долучено до позовної заяви.
З супровідним листом від 23.08.2023р. №12611.12/49-742 відповідачу надіслано рахунки на оплату заборгованості за послуги постачання теплової енергії (на окремі приміщення) та рахунки на оплату за абонентське обслуговування постачання теплової енергії (на окремі приміщення) за липень 2023 року та акти приймання-передачі послуг абонентського обслуговування постачання теплової енергії за травень 2023р. - липень 2023р. Копії документів та підтвердження їх надіслання та отримання відповідачем долучено до позовної заяви.
Супровідним листом від 26.06.2024р. №126/1.12/3-1 - 586 відповідачу надіслано рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, акти приймання передачі послуг за травень 2024 (на окремі приміщення). Копії документів та підтвердження їх надіслання долучено до позовної заяви.
Супровідним листом від 26.11.2024р. №126/1.12/3-1-965 відповідачу надіслано рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, акти приймання передачі послуг за жовтень 2024р. (на окремі приміщення). Копії документів та підтвердження їх надіслання долучено до позовної заяви.
У листі від 16.04.2025р. №126/1.12/3-1 - 269 відповідачу повідомлено про те, що згідно даних про нежитлове приміщення, яке належить на праві власності ТзОВ «ЗЛАГОДА-2», отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про те, що за ТзОВ «ЗЛАГОДА-2» зареєстровано право власності на приміщення, площею 672,50 кв.м. за адресою м. Новояворівськ, вул. С.Бандери,18. У цьому листі відповідачу надано детальну інформацію про порядок розподілу та нарахування за послугу з постачання теплової енергії з відсиланням до норм чинного законодавства України, яким врегульовано відносини у сфері комунальних послуг. Також, відповідачу надіслано рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за березень 2025 року та акти приймання-передачі послуг за цей період з перерахунком відповідно до площі приміщення за період листопад 2022р. - лютий 2025р. Копії документі в та підтвердження їх надіслання долучено до позовної заяви. Також надано підтвердження отримання відповідачем цього листа, рахунку та актів приймання-передачі послуг.
На час подання цієї позовної заяви до суду відповідач не оплатив рахунки та не підписав акти приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування постачання теплової енергії.
ТзОВ «Нафтогаз Тепло» було вжито заходів досудового врегулювання спору, зокрема, шляхом надіслання вимоги про сплату заборгованості від 23.08.2023 року №126/1. 1 2/49-742/1 разом з супровідним листом від 23.08.2023р. №126/1.1 2/49-742. Копія вимоги, а також докази надіслання долучено до позову.
Отже, рахунок та акти наданих послуг надіслано відповідачу 02.05.2025р. з листом від 16.04.2025р. №126/1.12/3-1-269. Споживач отримав рахунок та акти 03.05.2025р., проте не здійснив оплату.
Позивач вважає, що в силу приписі в ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми заборгованості.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як встановлено судом, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», є виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на території Новояворівської міської ради Львівської області, відповідно до рішення Новояворівської міської ради Львівської області від 19.11.2019р. №1119.
Рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 26.01.2022 року № 26 затверджено тарифи на теплову енергію, які набули чинності з 01 січня 2022 року.
З 23.10.2023 року рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 06.12.2023 року №672 для ТзОВ «Нафтогаз Тепло» встановлено нові тарифи на послугу з постачання теплової енергії.
Рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 24.01.2024 року № 59 для ТзОВ «Нафтогаз Тепло» встановлено тарифи на послугу з постачання теплової, які введено в дію з 01.01.2024р.
З 01.01.2025р. набули чинності тарифи на послугу з постачання теплової енергії, затверджені рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради від 27.11.2024 року №852.
Копії рішень виконавчого комітету Новояворівської міської ради, якими встановлено тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води долучено до позовної заяви.
Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №830 (надалі Правила).
Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги (абз. п. 13 Правил ).
01.10.2021р. на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (https://www.naftogazteplo.com.ua/important-information/) опубліковано Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Договір набрав чинності через 30 днів з моменту розміщення.
Позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем немає укладеного договору в письмовій формі.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України Про електронну комерцію (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) (абз. 5 п. 13 Правил).
Верховний Суд у постановах від 18.03.2019р. у справі № 210/5796/16-ц, від 25.03.2020р. № 211/3347/18, від 31.10.2019р. № 754/14098/16-ц, виклав позицію, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
З матеріалів справи слідує, що позивач - ТзОВ «Нафтогаз Тепло» упродовж опалювальних періодів 2022-2025 років, забезпечив надання послуг з постачання теплової енергії до будинку, що знаходиться за адресою м.Новояворівськ, вулиця Степана Бандери, 18.
Вказане підтверджено актами про відпуск теплової енергії.
Відповідач фактично використав послуги з постачання теплової енергії за місцезнаходженням своєї господарської діяльності, однак так і не оплатив в повному обсязі.
Нарахування за постачання теплової енергії здійснено з врахуванням показів загальнобудинкового та індивідуального приладів обліку теплової енергії.
Обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до пункту 10 частини 1 і частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором про надання комунальної послуги визначається відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (частина 3 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017р. №2119-УІІІ зі змінами та доповненнями, споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) (п.38 Правил № 830).
Позивач зазначає, що виставляв відповідачу рахунки на оплату, низку рахунків на оплату послуг та актів приймання-передачі, які були надіслані поштовими відправленнями на юридичну адресу відповідача.
За обставинами цієї справи, відповідач про дійсність отримання теплової енергії не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
У порядку досудового врегулювання спору ТзОВ «Нафтогаз Тепло» надіслало відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Слід зазначити, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020р. у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату, оскільки такий обов'язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.
За розрахунком позивача, розмір заборгованості відповідача перед ТзОВ «Нафтогаз Тепло» за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, за адресою м.Новояворівськ, вулиця Степана Бандери, 18 за період з листопада 2022 року по квітень 2025 року включно становить 101 988,10 гривень з ПДВ.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Беручи до уваги, що строк виконання обов'язку сплати за теплову енергію є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги про стягнення 100 872,56 грн., в тому числі ПДВ - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 1 115,54 грн., в тому числі ПДВ - заборгованість за абонентське обслуговування постачання теплової енергії є підставними та підлягають задоволенню.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1 904,15 грн інфляційних втрат за період 15.05.2025р.-10.08.2025р. та 733,40 грн 3% річних за це й же період.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Факт надання послуг з постачання теплової енергії позивачем та факт споживання теплової енергії в будинку підтверджується актами про пуск теплоносія до будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, та актами про відпуск теплової енергії, як встановлено судом. Обов'язок відповідача оплачувати за послугу з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових витрат на опалення будинку та обсягу теплової енергії, що надходить до приміщення від транзитних трубопроводів визначено нормами чинного законодавства та умовами Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Отже, відповідач зобов'язаний здійснити оплату за послуги з постачання теплової енергії.
В силу приписі в ч.2 ст.625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми заборгованості.
Щодо розподілу судових витрат.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1000167824 від 25.07.2025р. на суму 3 028, 00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись 13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАГОДА-2» (адреса: Україна, 81053, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Новояворівськ, вул. Степана Бандери, будинок 22; ідентифікаційний код: 31876472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (адреса: Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код: 42399765) заборгованість на загальну суму 104 625,65 грн., з яких: 100 872,56 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії; 1 115,54 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за абонентське обслуговування; 1 904,15 грн. - інфляційне збільшення; 733,40 грн. - 3% річних та 3 028,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.