вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/1933/25
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Якубовської Лариси Володимирівни від 12.10.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Якубовської Лариси Володимирівни, м. Бершадь Бершадського району Вінницької області,
до відповідача Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області, м. Ірпінь
про визнання протиправними дій,
без виклику представників,
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2025 позов ФОП Якубовської Л.В. у справі №911/1933/25 задоволено повністю.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подала заяву від 12.10.2025 про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з КП «Управління благоустрою міста» на користь ФОП Якубовської Л.В. 31 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви додано копії
свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7086/10 від 19.10.2018;
посвідчення адвоката №7086/10 від 19.10.2018;
прибуткового касового ордеру №03 від 08.10.2025; №01 від 10.10.2025; №01 від 11.10.2025;
договору від 09.05.2025 про надання правової допомоги;
акту прийому-передачі виконаних робіт від 08.10.2025 на суму 31 000,00 грн.
Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в сумі 40 000,00 грн.
Також, у судовому засіданні 07.10.2025 позивач до судових дебатів вказала, що докази понесених судових витрат буде подано суду в порядку та у строк, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Суд враховує, що Акт прийому-передачі виконаних робіт, який є підставою для оплати, був підписаний 08.10.2025, у зв'язку з чим не міг бути поданий до завершення судових дебатів.
14.10.2025 через систему «Електронний суд» КП «Управління благоустрою міста» двічі подало додаткові пояснення по справі, в яких заперечує щодо заявленого розміру судових витрат.
Відповідач вважає заявлену позивачем суму судових витрат неспівмірною. На думку відповідача, співмірною сумою понесених судових витрат є сума 5000 - 8000 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 прийнято до розгляду заяву ФОП Якубовської Л.В. про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання пояснень, заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення до 12.11.2025.
Станом на 13.11.2025 додаткових пояснень та/або заперечень щодо заяви позивача від відповідача не надходило.
Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
09.05.2025 між адвокатом Щербиною Лілією Анатоліївною та клієнтом ФОП Якубовською Ларисою Володимирівною був укладений договір про надання правової допомоги, за умовами якого:
- предметом даного договору є надання адвокатом законними методами та способами правової допомоги клієнту зокрема в судових органах в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1);
- адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги клієнту, що включає представництво клієнта в суді, підготовку та подання процесуальних документів за позовом до КП «Управління благоустрою міста» ІРМ (п.1.2);
- даний договір укладається терміном на один рік та набирає чинності з моменту його підписання стороною (п.4.1);
- на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару (п.6.1);
- вартість послуг погоджується сторонами додатково в усному порядку та підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (п.6.2);
- розрахунки здійснюються в готівковій або безготівковій формі, протягом 3 робочих днів з моменту складання акту прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підтвердженням оплати в готівковій формі є прибутковий касовий ордер (п.6.3, 6.4).
08.10.2025 сторони підписали Акт прийому-передачі виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги від 09.05.2025. За вказаним актом адвокат надав клієнту такі послуги:
консультація та вивчення матеріалів - 4000 грн.
збір доказів (адвокатський запит до ІРМ №26.05/2; адвокатський запит до ІМР №19.05/01; адвокатський запит до ВП №2 №26.05/03; адвокатський запит до Держпродспоживслужби №26.05/01) - 6000 грн.;
підготовка та подача заяви про забезпечення позову - 5000 грн.
підготовка та подача позовної заяви - 5000 грн.;
прибуття на судове засідання 07.07.2025 - 2000 грн.;
прибуття на судове засідання 10.04.2024 - 2000 грн.;
прибуття на судове засідання 15.05.2024 - 2000 грн.;
прибуття на судове засідання 19.06.2024 - 2000 грн.;
прибуття на судове засідання 07.08.2024 - 3000 грн.;
Загальна вартість наданих послуг становить 31 000,00 грн.
ФОП Якубовська Л.В. повністю оплатила надані адвокатом послуги, що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів №3 від 08.10.2025 на суму 10 000,00 грн.; №1 від 10.10.2025 на суму 10 000,00 грн.; №1 від 11.10.2025 на суму 11 000,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично несені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у співвідношенні із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, суд встановив, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію розумної необхідності.
Суд також звертає увагу, що надані представником позивача послуги не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності), з огляду на таке.
В акті від 08.10.2025 зазначено, що адвокат надав клієнту послуги зі збору доказів: адвокатський запит до ІРМ №26.05/2; адвокатський запит до ІМР №19.05/01; адвокатський запит до ВП №2 №26.05/03; адвокатський запит до Держпродспоживслужби №26.05/01.
Суд встановив, що матеріали справи не містить адвокатського запиту до ІРМ №26.05/2, а також не містять адвокатського запиту до ВП №2 №26.05/03.
Щодо адвокатського запиту до Держпродспоживслужби №26.05/01, то копія такого запиту в матеріалах справи відсутня, однак, в матеріалах справи є відповідь Держпродспоживслужби від 30.05.2025 за вих.№447 на вказаний адвокатський запит №26.05/01.
Поряд з цим, із наданої відповіді суд встановив, що поставлені в адвокатському запиті питання, зокрема щодо дотримання ФОП Якубовською Л.В. санітарних норм при організації торгівельної діяльності та наявності або відсутності скарг щодо порушення законодавства України у сфері реалізації харчової продукції ФОП Якубовською Л.В, не стосуються предмету спору про зобов'язання виконати договір №4-т від 29.01.2025.
Щодо послуги з підготовки та подачі заяви про забезпечення позову, то суд звертає увагу, що вказана заява була розглянута та залишена судом без задоволення, у зв'язку з чим судові витрати із сплати судового збору та на професійну правову домопогу у зв'язку із поданням такої заяви мають бути залишені за позивачем.
Щодо прибуття адвоката в судове засідання 07.07.2025, суд зазначає, що хоча таке судове засідання не відбулось у зв'язку з відсутністю можливості фіксування судового процесу, про що зазначено в ухвалі від 07.07.2025, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (додаткова постанова ОП КГС ВС від 03 листопада 2023 року у справі №914/2355/21).
Щодо послуг з прибуття в судові засідання 10.04.2024, 15.05.2024, 19.06.2024, 07.08.2024, то суд звертає увагу, що такі судові засідання у справі №911/1933/25 не призначались. При цьому провадження у справі відкрито ухвалою від 13.06.2025.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що судом визначено коефіцієнт складності справи 0,2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2025 коефіцієнт складності справи визначено 1.000.
Коефіцієнт складності 0,2, про який твердить відповідач, присвоювався матеріалам, які в межах провадження у справі передавалися раніше визначеному складу суду, зокрема заявам про зміну предмету позову та заяві про прийняття додаткового рішення.
Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу 12 000,00 грн. розумно необхідною, доведеною, домірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву представника Фізичної особи-підприємця Якубовської Лариси Володимирівни від 12.10.2025 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 5, ідентифікаційний код 22201696) на користь Фізичної особи-підприємця Якубовської Лариси Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх