вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа № 911/2606/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Панченко К. О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровський проектно-вишукувальний інститут “ДПВІ» (49000, вул. Троїцька, буд. 15/1, м. Дніпро, Дніпропетровська область)
до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ (07301, вул. Київська, буд. 10-В, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська область)
за участю у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-дослідний та проєктно-технологічний центр “Довкілля-Дніпро» (49068, площа Новокодацьк, буд. 7, кв. 91, м. Дніпро)
про визнання протиправним та скасування рішення
ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут «ДПВІ» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ про визнання протиправним та скасування рішення замовника щодо визначення переможцем процедури закупівлі UA-2025-05-27-005027-а ТОВ «Довкілля-Дніпро».
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що Протокол визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2025-05-27-005027-а від 03.07.2025 р. винесений відповідачем помилково і є таким, що порушує норми чинного законодавства та обмежує права позивача як учасника процедури.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/2606/25 за позовом ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут «ДПВІ» до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації змін, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 24.09.2025 р. Крім того, даною ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відовідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний та проєктно-технологічний центр «Довкілля-Дніпро».
08.09.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду від третьої особи надійшла заява № 567 від 07.09.2025 р. про вступ у справу як представника, у якій він повідомив суд про вірне найменування третьої особи.
23.09.2025 р. через систему “Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 22.09.2025 р. про відкладення (перенесення) розгляду справи.
24.09.2025 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 08.10.2025 р.
06.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від третьої особи надійшли пояснення третьої особи № 820 від 06.10.2025 р., що були долучені судом до матеріалів справи.
06.10.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від третьої особи надійшло клопотання № 874 від 06.10.2025 р. про розгляд справи без участі третьої особи.
08.10.2025 р. перед підготовчим засіданням через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 08.10.2025 р. про проведення підготовчого засідання без участі позивача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.10.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 22.10.2025 р.
22.10.2025 р. перед судовим засіданням через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла заява б/н від 22.10.2025 р. про відкладення судового засідання .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.10.2025 р. у справі № 911/2606/25 відкладено проведення судового засідання на 12.11.2025 р. Крім того, даною ухвалою суду визнано явку учасників справи у судове засідання обов'язковою та викликано у судове засідання повноважних представників учасників справи, повноваження яких мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку, або іншим документом, визначеним Господарським процесуальним кодексом України, а також попереджено позивача про те, що відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з?явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
12.11.2025 р. у встановлений час відповідно до ухвали суду від 22.10.2025 р. позивач (представник позивача), відповідач (представник відповідача) та представник третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав.
Згідно з ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
4. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
5. Наслідки, визначені частинами третьою та четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
6. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
7. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Пунктом 4) ч. 1 ст. 226 цього ж кодексу встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з?явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив, що:
8.2. Щодо права учасника справи на участь у судовому засіданні.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
8.3. Наслідки неявки позивача в судове засідання. Загальний аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі N 910/16978/19.
8.4. Характеристика положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм.
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
За таких обставин, що, позивач (представник позивача), явка якого у судове засідання була визнана судом обов'язковою, у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином (в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету), про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та нез'явлення позивача (представника позивача) у судове засідання перешкоджають вирішенню спору, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут «ДПВІ» до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ про визнання протиправним та скасування рішення без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 226, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити позовну заяву б/н від 14.08.2025 р. (вх. № 6955 від 14.08.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут «ДПВІ» до Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ про визнання протиправним та скасування рішення без розгляду.
2. Роз'яснити учасникам справи, що після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца