ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.10.2025Справа № 910/5250/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Крутиголови В.О. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ КОМ»
до Товариства з обмеженої відповідальністю «БГМ-АГРО»
про стягнення 336435,64 грн
за участі представників:
від позивача - Симбірцев Е.В.
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженої відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ КОМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «БГМ-АГРО» про стягнення 336435,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №1007/1, оскільки відповідачем товар згідно Специфікації №26590785 від 22.01.2025 до Договору не поставлено позивачу, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку у розмірі 336435,64 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що долучена до позовної заяви Специфікація №26590785 не містить підпис директора ТОВ «Закупівлі Ком», а з боку відповідача на підпис накладено відбиток печатки і підпису, що не свідчить про власноручний підпис директором ТОВ «БГМ-АГРО» цієї специфікації. Також відповідач вказав, що під час подання своєї пропозиції на тендері відповідач зазначив період відтермінування оплати 15 календарних днів і ця пропозиція була прийнята позивачем, а також відповідач надав Специфікацію №26590785 від 03.06.2025 до Договору з іншими строками поставки. Крім того, відповідач просить суд вважати недопустимим доказ, поданий позивачем, а саме специфікацію від 22 січня 2025 року №26590785 до Договору. Також відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 призначено розгляд справи №910/5250/25 за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ КОМ» до Товариства з обмеженої відповідальністю «БГМ-АГРО» про стягнення 336435,64 грн за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовчі засідання. Викликано в судове засідання уповноважених представників позивача та відповідача, та визнано їх явку обов'язковою. Зобов'язано Товариство з обмеженої відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ КОМ» надати для огляду в судовому засіданні оригінал специфікації №26590785 до Договору поставки №0107/1 від 10.07.2024.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.07.2024 між позивачем (далі - покупець) та відповідачем (далі - постачальник) укладено Договір поставки №1007/1 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - Мед натуральний, квітковий, жовтого кольору різних відтінків, текучий, однорідної консистенції 1г. ДСТУ 4497:2005 (далі - товар) на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями, що узгоджені сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору (далі - Специфікації). (п.1. Договору)
В кожній Специфікації Сторони повинні погодити наступні умов: повна назва товару, асортимент товару, ціна за одиницю товару, місце поставки товару, строк (термін) поставки товару, місце поставки, вимоги до якості та безпечності товару, поставку якого зобов'язується здійснити Постачальник та інші умови за погодженням сторін. (п.1.2. Договору)
Відповідно до п.2.3. Договору обов'язки з постачання товару виникають у Постачальника з моменту отримання погодженої Специфікації. Постачальник зобов'язаний поставити товар відповідно до умов Договору та погодженої Специфікації, а також надавати на кожну партію товару належним чином оформлені супровідні документи.
Згідно з п.3.1. Договору загальна ціна цього Договору складається з вартості товару, який постачається згідно Специфікації до цього Договору протягом його дії.
Сторонами до вказаного Договору оформлено Специфікацію №26590785 від 22.01.2025, якою визначено, зокрема, найменування товарів, склад, загальну кількість товару, кількість відвантаження, дату поставки, ціну за одиницю без ПДВ та загальну вартість товару, а саме:
- 1000 кг товару у строк до 04.02.2025 на суму 139900 грн без ПДВ;
- 1000 кг товару у строк до 04.03.2025 на суму 139900 грн без ПДВ;
- 200 кг товару у строк до 24.01.2025 на суму 13990 грн без ПДВ.
Загальна вартість товару становить 184668 грн з ПДВ.
Умови поставки - склад Покупця. (п.5 Специфікації №26590785 від 22.01.2025)
Вказана Специфікація підписана представника позивача та відповідача, а також містить печатки підприємств.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором та Специфікацією до вказаного Договору в частині поставки обумовленого товару.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у разі несвоєчасної поставки погодженого у Специфікації сторонами товару, Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 10 календарних днів, Постачальник зобов'язується починаючи з 11 календарного дня прострочення сплатити Покупцю неустойку у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару. У разі несвоєчасної поставки погодженого у Специфікації сторонами товару, Покупець має право відмовитись від прийняття товару та/або від цього Договору в односторонньому порядку.
Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки у розмірі 336435,64 грн, судом встановлено, що наданий розрахунок містить арифметичні неточності.
Здійснивши власний розрахунок, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі 336424,62 грн.
Судом враховано, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив щодо здійснених позивачем розрахунків неустойки, контр-розрахунок суду не надав.
Твердження та доводи відповідача, зокрема про те, що долучена до позовної заяви Специфікація №26590785 не містить підпису директора ТОВ «Закупівлі Ком», а з боку відповідача на підпис накладено відбиток печатки і підпису, що не свідчить про власноручний підпис директором ТОВ «БГМ-АГРО» цієї специфікації; про те, що під час подання своєї пропозиції на тендері відповідач зазначив період відтермінування оплати 15 календарних днів і ця пропозиція була прийнята позивачем, а також надана відповідачем Специфікація №26590785 від 03.06.2025 до Договору з іншими строками поставки, судом відхиляються, оскільки в судовому засіданні 18.09.2025 позивачем на вимогу суду було надано для огляду оригінал Специфікації №26590785 від 22.01.2025, з якого вбачається наявність на вказаному документі підписів представників позивача та відповідача та печаток підприємства позивача та відповідача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач (явку якого ухвалою суду від 07.08.2025 було визнано обов'язковою) уповноваженого представника у судове засідання не направив, пояснень щодо наданого позивачем у судовому засіданні оригіналу Специфікації №26590785 від 22.01.2025 не надав, клопотань щодо проведення почеркознавчої експертизи не заявляв.
Надана відповідачем скан-копія Специфікації №26590785 від 03.06.2025 не підписана ані зі сторони позивача, ані зі сторони відповідача, та не містить печаток підприємств.
Належних та допустимих доказів на підтвердження погодження сторонами інших строків поставки, ані ж ті, що встановлені Специфікації №26590785 від 22.01.2025 матеріали справи не містять.
Інші доводи сторін судом розглянуто та відхилено, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини та результат вирішення спору.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.
За приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов й на розсуд суду.
Зі змісту зазначених правових норм також вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи: з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; терміну прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання та невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. За відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінка доказів у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої неустойки, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується з обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.
При цьому винятковими є такі обставини, які дозволяють суду, а не зобов'язують його зменшити нараховані в силу закону чи договору штрафні санкції. Інакше нівелюється юридичне значення винятковості обставин та право суду на зменшення таких штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю правовою природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий. Тому, передбачені законодавством санкції повинні застосовуватися у разі порушення зобов'язання, а їх зменшення допустиме лише за наявності виняткових обставин.
Відповідач є так само господарюючим суб'єктом, як і позивач, та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача, суд зазначає, що неустойка підлягає стягненню за сам факт допущення порушень зобов'язань, визначених договором, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитки.
Судом враховано, що станом на дату прийняття рішення у даній справі, в матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачем обумовленого Договором та Специфікацією товару.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку, а відтак підстави для зменшення розміру неустойки відсутні.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «БГМ-АГРО» (04107, м. Київ, вул. Печенізька, 8; ідентифікаційний код 41763426) на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «ЗАКУПІВЛІ КОМ» (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 43702365) неустойку у розмірі 336424 (триста тридцять шість тисяч чотириста двадцять чотири) грн 62 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4037 (чотири тисячі тридцять сім) грн 23 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 12.11.2025.
Суддя Я.В. Маринченко