ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.10.2025Справа №910/5484/25
За позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс"
простягнення неустойки у загальному розмірі 3 877 114,86 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Пічугіна С.С.
від відповідача:не з'явився
У травні 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" про стягнення неустойки у загальному розмірі 3 822 507,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" не було виконано свого зобов'язання за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024, а саме: відповідачем не було поставлено еклектронагрівачі ВВЕН 500/KV на суму 18 202 416,00 грн, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих згідно п. 9.3.1 Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024 пені у розмірі 1 092 145,00 грн та штрафу у сумі 2 730 362,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 відкрито провадження у справі №910/5484/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 05.06.2025.
21.05.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що, перебуваючи в умовах невизначеності та повної не прогнозованості через системні обстріли критичної та енергетичної інфраструктури України, які у тому числі мали місце протягом жовтня-листопада 2024 року, проявивши високий рівень обачності та з метою вжиття завчасних заходів реагування, він звернуся до Акціонерного товариства "Українська залізниця" з пропозицією узгодити графік постачання товар, однак позивачем дана пропозиція була проігнорована, а в подальшому позивачем було складено рознарядку №ПК-07/2679 від 03.12.2024 на весь обсяг продукції за Договором, тобто на 4 000 шт. електронагрівачів ВВЕН 500/KV. При цьому відповідач вважає рознарядку №ПК-07/2679 від 03.12.2024 нікчемною, оскільки матеріали справи не містять доказів, що Андрій Уманець має повноваження на підписання рознарядок за Договором, а сама рознарядка не містить підписів вказаних у п.п. 5.4, 5.7 Положення про Філію "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" осіб. Також відповідач вказує, що 31.03.2025 здійснив постачання партій продукції у загальній кількості 2 000 штук, однак позивач в односторонньому порядку відмовився від отримання партії товару в іншій частині - на 2 000 штук електронагрівачів ВВЕН 500/KV. Відповідач вказує, що неможливість виконання зобов'язання у визначений Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024 строк обумовлена настанням для нього форс-мажорних обставин, якими є аварія електрообладнання комплектної трансформаторної підстанції №3559, що сталося 26.11.2024 у ТОВ "Спільне виробниче підприємство "Квазар", яке є виробником електронагрівачів ВВЕН 500/KV. 26.04.2025 виробник повідомив відповідача по повну заміну комплектної трансформаторної підстанції відновлення виробництва з 03.03.2025. В подальшому за 28 календарних днів товар, визначений Договором, був виготовлений та поставлений позивачу. У змісті відзиву відповідач зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" очікує понести підчас розгляду справи в Господарському суді міста Києва складає 114 675,23 грн.
23.05.2025 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, в якій відповідач вказує, що у п. 1.5 Договору №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024 зазначено, що постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, що надає йому право розпоряджатися товаром. При наданні відповідачем вказаної гарантії мається на увазі, що товар вже знаходиться у володінні постачальника, а отже перешкоди для одночасної поставки 4 000 шт. електронагрівачів ВВЕН 500/KV в такому випадку відсутні. Також позивач вказує, що повноваження Андрія Уманця на підписання документів від імені філії "ПК" АТ "Укрзалізниця" підтверджуються довіреністю від 26.02.2024, зареєстрованою в реєстрі за №134, що діяла на момент підписання рознарядки. Крім того, позивач звертає увагу суду, що рознарядка №ПК-07/2679 від 03.12.2024 підписана електронними підписами, що означає, що документ має накладені електронні підписи (КЕП), які підтверджують його автентичність та цілісність, про що свідчить QR-код, розташований у лівому нижньому куті рознарядки. Щодо посилань відповідача на сертифікати №3200-24-0426 (вих. №671/03.23 від 23.12.2024), та №3200-25-0002 (вих. №003/03.23 від 03.01.2025), то позивач вказує, що в них не вказані ні подія, ні причинно-наслідковий зв'язок між подією та неможливістю виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" зобов'язання зі своєчасної поставки товару.
28.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що процес надання рознарядок перебуває поза волею відповідача, через що останній завжди перебуває у стані невизначеності щодо реальних обсягів замовлення, оскільки Договір №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024 наділяє Акціонерне товариство "Українська залізниця" правом зменшити обсяг закупівлі. Щодо повноважень Андрія Уманця, то відповідач вказує, що довіреність від 26.02.2024, зареєстрована в реєстрі за №134, не містить повноважень щодо складання та підписання рознарядок за договорами. Також відповідач вважає, що позивачем не дотримано вимог Договору №ПК/МТЗ/24485/Ю від 23.09.2024, власного Положення про філію "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині скріплення документу двома підписами. При цьому, відповідач вказує, що ані Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс", ані виробник не могли перебачити аварію на КТП, оскільки дане обладнання введено в роботу у 2008 році, системно обслуговувалось, не потребувало ремонту та перебувало у належному стані. На думку відповідача, аварія на КТП виробника товару є істотною обставиною, що унеможливлює виконання зобов'язання.
28.05.2025 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" заяву про уточнення позовних вимог (яка за своєю правовою природою є завою про збільшення розміру позовних вимог), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" нараховану за період з 18.01.2025 по 30.03.2025 пеню у розмірі 1 146 752,46 грн та штраф у розмірі 2 730 362,40 грн, що разом складає суму коштів у розмірі 3 877 114,86 грн.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову; встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог - 10 днів; відкладено підготовче засідання на 26.06.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/5484/25; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; зобов'язано відповідача надати суду в наступне засідання для огляду оригінали доказів, долучених ним до відзиву на позов; попереджено відповідача, що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; розгляд справи №910/5484/25 по суті призначено на 10.07.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 9 084,00 грн; повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" надати суду для огляду оригінали доказів, долучених ним до відзиву на позов - у наступне судове засідання; відкладено судове засідання на 19.08.2025; визнано явку представника відповідача в наступне судове засідання обов'язковою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн; втретє зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" надати суду для огляду оригінали доказів, долучених ним до відзиву на позов - у наступне судове засідання; відкладено судове засідання на 11.09.2025; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" належним чином засвідчену копію Договору №01-3726-24 від 05.02.2024 (та оригінал для огляду в судовому засіданні), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс"; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" строк для надання доказів - до початку судового засідання, призначеного на 11.09.2025; визнано явку представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" в наступне судове засідання обов'язковою.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 відкладено судове засідання на 30.09.2025; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" строк для виконання вимог ухвали суду від 19.08.2025 - 5 днів з моменту отримання ухвали суду; повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" виконати вимоги ухвали суду від 19.08.2025; визнано явку представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" в наступне судове засідання обов'язковою.
26.09.2025 засобами електронного зв'язку та 30.09.2025 засобами поштового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" надійшла засвідчена копія Договору №01-3726-24 від 05.02.2024.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 відмовлено ТОВ "СВП "Квазар" у задоволені клопотань про доступ його представника до справи в системі "Електронний суд" та про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки ТОВ "СВП "Квазар" не є учасником справи та з урахуванням того, що у нього ухвалою суду було витребувано оригінал Договору №01-3726-24 від 05.02.2024 для огляду в судовому засіданні; зобов'язано ТОВ "СВП "Квазар" надати суду оригінал Договору №01-3726-24 від 05.02.2024 для огляду в судовому засіданні, а також Специфікацію №23 без зафарбовуваних в ній цін; попереджено ТОВ "СВП "Квазар", що при ухиленні від виконання вимог суду до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у виді штрафу, передбаченого статтею 135 Господарського процесуального кодексу України; роз'яснено ТОВ "СВП "Квазар" про неможливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції; визнано явку представника ТОВ "СВП "Квазар" в наступне засідання обов'язковою; відкладено судове засідання на 16.10.2025.
16.10.2025 Акціонерним товариством "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, в яких позивач вказує, що 15.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" (код 36177373) подано до Господарського суду міста Києва заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВП "Вагон Сервіс", якій присвоєно №910/11588/25. Позивач стверджує, що ТОВ "СВП "Квазар" та ТОВ "НВП "Вагон Сервіс" є пов'язаними особами, з огляду, зокрема на те, що були зареєстровані за однією юридичною адресою по вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136 Л у м. Києві та мали протягом 2019-2022 років одного керівника - Бокова Дмитра (громадянина Російської Федерації). Також про пов'язаність ТОВ "СВП "Квазар" та ТОВ "НВП "Вагон Сервіс", на думку позивача, свідчать судові рішення Подільського районного суду міста Києва по справах №758/3087/25, №758/7861/25. Відтак Акціонерне товариство "Українська залізниця" вважає, що звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "НВП "Вагон Сервіс" має на меті фіктивне банкрутство та умисел на уникнення виконання зобов'язань боржника перед іншими кредиторами, зокрема АТ "Укрзалізниця", які лише перед філією "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" на сьогодні становлять майже 7 млн грн (справи №910/15218/24, №910/13946/24, №910/13977/24, №910/5484/25). У зв'язку з наведеним позивач просив суд пришвидшити розгляд справи №910/5484/25.
В судове засідання 16.10.2025 з'явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" явку своїх представників в судове засідання 16.10.2025 не забезпечили, відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наступним.
Згідно повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи ухвала суду від 02.10.2025 про повідомлення і виклики була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" 02.10.2025 о 21 год. 24 хв., про що судом було отримано інформацію 03.10.2025 о 09 год. 43 хв.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" ухвала суду від 02.10.2025 про повідомлення і виклики (поштове відправлення №R067012270477) була вручена 15.10.2025, що підтверджується інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень на веб-сайті АТ "Укрпошта". При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" звернулось до суду із клопотанням про відкладення судового засідання.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" про відкладення розгляду справи, оскільки відсутні поважні причини та невиконання вимог ухвал суду. Зокрема суд виходив із того, що судові засідання по справі №910/5484/25 неодноразово відкладались, в тому числі через неявку представника заявка (в той час як його явка визнавалась обов'язковою) та ненаданням ним оригіналів доказів для огляду в засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача повідомлень щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, в той час як в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" про відкладення судового засідання відмовлено, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 витребувано з Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відскановану копію Договору №01-3726-24 від 05.02.2024 та відповідні накладні, які містяться у справі №910/11588/25, та долучено їх до матеріалів справи, як спосіб виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.
В судовому засіданні 16.10.2025 судом завершено розгляд справи №910/5484/25 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За результатами проведеної процедури публічної закупівлі №UA-2024-07-05-009048-a 23.09.2024 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (постачальник) укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/24485/Ю (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.
У пункті 1.2 Договору вказано найменування товару: (ПК-24Т_0269_ВО) ДК 021:2015 34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (нагрівальний елемент котла 500в, 2 000 Вт).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього Договору (п. 1.3 Договору).
У пункті 1.5 Договору постачальник гарантував, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (поставка з оплатою мита) відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.
Згідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: виробничий підрозділ Філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" у місті Бахмач, місті Синельникове, місті Києві, місті Гребінка, місті Львові, або інший виробничий підрозділ Філії "Пасажирська компанія" на території України, вказаний у рознарядці замовника. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
За умовами п. 4.3 Договору зі сторони покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше двома уповноваженими особами покупця з числа таких: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 або інші уповноважені особи покупця. Покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, посади яких визначені у цьому пункті Договору.
У пункті 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів (на розсуд покупця):
- па поштову адресу постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальнику під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому Договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем па електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (п. 4.6 Договору).
Відповідно п. 4.7 Договору Акт прийому-передачі товару або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього договору та приймання товару, підписуються зі сторони покупця щонайменше двома уповноваженими особами з числа таких: - начальник виробничого підрозділу покупця, що приймає товар; - заступник начальника виробничого підрозділу покупця, що приймає товар; - головний інженер виробничого підрозділу покупця, що приймає товар. У видатковій накладній або Акті приймання-передачі товару обов'язково зазначається: найменування, маркування товару, назва виробника, фасування, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки товару.
Ціна Договору становить 15 168 680,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 3 033 736.00 грн, усього з ПДВ 18 202 416,00 грн (п. 6.3 Договору).
Пунктом 9.3.1 Договору передбачено, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
За умовами п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання нього Договору (або існували на момент укладання, але не впливали на можливість виконання цього Договору) та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Згідно пп. 10.2 Договору сторона, що не може виконати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 календарних днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір (п. 10.4 Договору).
Відповідно до п. 10.5 Договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього Договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього Договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором.
Строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024. На період дії воєнного стану строк дії Договору визначається з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (п. 16.1 Договору).
У Специфікації (Додатку №1 до Договору) сторонами було погоджено постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" Акціонерному товариству "Українська залізниця" електронагрівачів ВВЕН 500/KV, 2024 року виробництва, виробником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар", Україна, у кількості 4 000 шт. на суму 18 202 416,00 грн з ПДВ.
03.12.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" було направлено електронною поштою Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" рознарядку на поставку товару вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 на поставку електронагрівачів ВВЕН 500/KV, 2024 року виробництва, виробником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар", Україна, у кількості 4 000 шт. на суму 18 202 416,00 грн з ПДВ.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем не було виконано належним чином свої зобов'язання за Договором з поставки товару за рознарядкою на поставку товару вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024, у зв'язку з чим Акціонерне товариство "Укрпошта" вказує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" пені у розмірі 1 146 752,46 грн та штрафу у розмірі 2 730 362,40 грн (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки товару: виробничий підрозділ Філії "Пасажирська компанія" АТ "Українська залізниця" у місті Бахмач, місті Синельникове, місті Києві, місті Гребінка, місті Львові, або інший виробничий підрозділ Філії "Пасажирська компанія" на території України, вказаний у рознарядці замовника. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
03.12.2024 Акціонерним товариством "Українська залізниця" із електронної пошти tkachenko.s.m@uz.gov.ua було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на електронну пошту vagoncervice@gmail.com (вказана як електронна адреса відповідача у п. 19 Договору) рознарядку на поставку товару вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 на поставку електронагрівачів ВВЕН 500/KV, 2024 року виробництва, виробником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар", Україна, у кількості 4 000 шт. на суму 18 202 416,00 грн з ПДВ. Дана рознарядка була підписана від імені позивача електронними цифровими підписами Литвинова В.О. (уповноважена особа, вказана у п. 4.3 Договору) та Уманця А.М.
Щодо тверджень відповідача про нікчемність рознарядки вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 з підстав відсутності доказів наявності повноважень у Уманця А.М. підписувати від імені позивача даний документ, то суд вважає їх надуманими та такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності за порушення обов'язку з своєчасної поставки товару, з огляду на наступне.
По-перше, Уманець Андрій Миколайович був уповноважений на підписання рознарядки вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" довіреністю від 26.02.2024, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравчуком О.П. та зареєстрованою за №134.
По-друге, відповідачем не надано доказів висловлення будь-яких питань з приводу повноважень Уманця Андрія Миколайовича на підписання спірної рознарядки ні після її отримання у грудні 2024 року, ні на момент поставки частини товару у березні 2025 року. Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що твердження щодо відсутності / не підтвердження повноважень у Уманця Андрія Миколайовича були висловлені відповідачем лише у відзиві на позов, тобто після звернення позивача до суду із даним позовом.
По-третє, у березні 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на підставі рознарядки вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 (яка нікчемна, за твердженнями відповідача) було поставлено частину товару за Договором. Доказів надання позивачем іншої рознарядки (на підставі якої могла бути здійснення поставка частини товару) матеріали справи не містять. Тобто, виконуючи постачання частини товару 31.03.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" не ставило під сумнів даний документ і повноваження осіб, які його підписали, а через 49 календарних днів, після звернення Акціонерного товариства "Українська залізниця" до суду із даним позовом, відповідач заявив про нікчемність цього документу, що є суперечливою поведінкою.
По-четверте, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" було отримано рознарядку Акціонерного товариства "Українська залізниця" з електронної пошти tkachenko.s.m@uz.gov.ua.
Gov.ua - спеціальний домен верхнього рівня, який використовується виключно для офіційних сайтів органів державної влади, місцевого самоврядування та державних підприємств України. Відтак отримання із електронної адреси, частиною доменного імені якої є @uz.gov.ua, яке використовується для офіційних сервісів Акціонерного товариства "Українська залізниця" є офіційним направленням позивачем рознарядки вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024, яке виключало будь-які сумніви щодо статусу такої рознарядки.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" зобов'язане було поставити товар за рознарядкою на поставку товару вих. №ПК-07/2679 від 03.12.2024 до 02.01.2025 включно.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як вбачається із наданих відповідачем видаткових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" було частково та з простроченням виконано зобов'язання із поставки товару за Договором, а саме:
- згідно видаткової накладної №53 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 35 шт. на суму 159 271,14 грн;
- згідно видаткової накладної №54 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 35 шт. на суму 159 271,14 грн;
- згідно видаткової накладної №55 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 25 шт. на суму 113 765,10 грн;
- згідно видаткової накладної №56 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 35 шт. на суму 159 271,14 грн;
- згідно видаткової накладної №57 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 35 шт. на суму 159 271,14 грн;
- згідно видаткової накладної №59 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 50 шт. на суму 227 530,20 грн;
- згідно видаткової накладної №61 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №62 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 172 шт. на суму 782 703,89 грн;
- згідно видаткової накладної №63 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 110 шт. на суму 500 566,44 грн;
- згідно видаткової накладної №65 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №66 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №67 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 532 шт. на суму 2 420 921,33 грн;
- згідно видаткової накладної №68 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №69 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №70 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн;
- згідно видаткової накладної №71 від 31.03.2025 було поставлено електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 100 шт. на суму 455 060,40 грн.
Також відповідач стверджує, а позивачем не заперечувалось, що ним також було поставлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" згідно видаткової накладної №58 від 31.03.2025 електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 35 шт. на суму 159 271,14 грн, згідно видаткової накладної №60 від 31.03.2025 електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 175 шт. на суму 796 355,70 грн. та згідно видаткової накладної №64 від 31.03.2025 електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 61 шт. на суму 277 586,84 грн, проте ці видаткові накладні не можуть бути надані суду, оскільки кінцевий отримувач не повернув другий примірник видаткової накладної Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс".
Зважаючи на те, що відповідачем не заперечується факт поставки, обсяги та вартість товару за видатковими накладними №58 від 31.03.2025, №60 від 31.03.2025, №64 від 31.03.2025, а навпроти - збільшено розмір нарахованої пені із урахуванням часткової поставки товару, в тому числі за спірними видатковими накладними, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" на виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" загалом електронагрівачі ВВЕН 500/KV у кількості 2 000 шт. на загальну суму 9 101 208,00 грн.
В іншій частині доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" своїх зобов'язань за Договором з поставки Акціонерному товариству "Українська залізниця" електронагрівачів ВВЕН 500/KV у кількості 2 000 шт. на загальну суму 9 101 208,00 грн матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Щодо тверджень відповідача про настання для нього форс-мажорних обставин з 26.11.2024, на підтвердження чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" було надано суду сертифікати №3200-24-2401 і №3200-25-0002, то, по-перше, сертифікати №3200-24-2401 і №3200-25-0002 не містять зазначення які саме обставини настали для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" і які відповідач та Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата вважають форс-мажорними.
Відповідач стверджує, що такими обставинами є аварія електрообладнання комплектної трансформаторної підстанції №3559, що сталося 26.11.2024 у ТОВ "Спільне виробниче підприємство "Квазар", яке є виробником електронагрівачів ВВЕН 500/KV.
Так, листом вих. №01/3726/147 від 09.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс", що 26.11.2024 на території виробничих потужностей ТОВ "Спільне виробниче підприємство "Квазар" виникла аварія на КТП, у зв'язку з чим виробництво продукції повністю зупинено.
В подальшому листом вих. №01/3726/14 від 26.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс", що планує відновити роботу всіх потужностей з 03.03.2025, а повну заміну обладнання, випробування обладнання та пусконалагоджувальні роботи було здійснено станом на 26.04.2025.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Неузгодженість викладених у листі вих. №01/3726/14 від 26.04.2025 дат та обставин (наприклад, у квітні 2025 року відповідач планує відновити роботу у березні 2025 року, проте ще до направлення цього листа вже відбулась поставка половини товару за Договором) ставлять під сумнів достовірність наданих відповідачем доказів.
По-друге, п. 1.5 Договору постачальник гарантував, що товар (який фактично навіть ще не існував у природі) належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, обтяженням.
Окрім того процедура публічної закупівлі UA-2024-07-05-009048-a була оголошена 05.07.2024, 22.07.2024 відповідач був визнаний переможцем у закупівлі та 23.09.2024 уклав Договір, в якому гарантував, що спірний товар наявний у нього у власності.
Тобто у відповідача було більш ніж достатньо часу для закупівлі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне виробниче підприємство "Квазар" спірного товару, ще до настання аварії на КТП (26.11.2024).
Тим більше постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" Акціонерному товариству "Українська залізниця" обладнання є систематичним та триває протягом багатьох років (що вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень), відповідно практика надання позивачем рознарядок за тими чи іншими договорами на поставку всієї обумовленої правочином партії товару відповідачу була відомою, проте та останній підписанням договорів із позивачем її схвалював. Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" могло та повинне було передбачити, що рознарядка позивача на поставку всієї партії товару буде направлена відповідачу не пізніше закінчення бюджетного року (2024 року), оскільки кошти, неосвоєні Акціонерним товариством "Українська залізниця" в рамках спірного Договору, не могли бути перенесені на наступний бюджетний рік.
По-третє, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" та Київська обласна (регіональна) торгово-промислова палата вважають форс-мажорними обставинами неможливість контрагента виробити товар через аварію на КТП виробника.
Натомість приписи ст. 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України чітко визначають, що порушення зобов'язань контрагентами боржника та відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами.
Крім того, понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасною поставкою та непоставкою поставкою Акціонерному товариству "Українська залізниця" товару за Договором через порушення контрагентами відповідача своїх зобов'язань є збитками, за відшкодуванням яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" не позбавлене можливості звернутись в тому числі в судовому порядку.
По-четверте, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Тобто в незалежності від надання стороною сертифікату ТПП про дію форс-мажорних обставин, саме суд встановлює їх наявність в незалежності від висновку ТПП (тим більше з огляду на практику, що склалась в Україні із видачею та оформленням таких сертифікатів, зокрема викладенням ними лише загальних висновків без деталізації причин та без зазначення причинно-наслідкового зв'язку між певними обставинами та наслідками для особи).
З огляду на наведене, вирішуючи даний спір, суд не керується висновками, вказаними у сертифікатах Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-24-2401 і №3200-25-0002, оскільки в них було визнано форс-мажорними обставинами ті, які в силу ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами.
Більш того, судом взято до уваги те, що хоч відповідач і стверджує, що для нього існували форс-мажорні обставини з 26.11.2024, проте у сертифікаті Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-25-0002 вказано, що дія форс-мажорних обставин припинилась для Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" 03.01.2025 і це ніяким чином не пояснює не здійснення ним поставки товару після припинення дії таких обставин - половина товару була поставлена лише 31.03.2025, що перевищує 30 календарних днів, навіть якщо відраховувати цей строк від дати закінчення дії форс-мажорних обставин, а інша половина товару станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду взагалі не була поставлена, оскільки позивач листом від 13.03.2025 відмовився від постачання товару в цій частині (за поясненнями самого Акціонерного товариства "Українська залізниця", викладеними у заяві про збільшення розміру позовних вимог).
Отже, оскільки жодних інших обставин, які унеможливлювали своєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором не наведено, в той час як наведені відповідачем обставини суд не вважає форс-мажорними, то відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" є таким, що прострочило виконання своїх зобов'язань за Договором із своєчасної поставки товару.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" у встановлений Договором строк свого обов'язку з поставки товару не виконало, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що не виконав (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (який був чинним протягом періоду нарахування неустойки) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України унормовано, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Пунктом 9.3.1 Договору передбачено, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору).
Із викладеного позивачем у заяві про уточнення позовних вимог розрахунку пені вбачається, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" нараховує Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" пеню на вартість непоставленого товару на суму 18 202 416,00 грн за період з 18.01.2025 по 12.03.2025 та на вартість непоставленого товару на суму 9 101 208,00 грн (в частині щодо поставленої партії товару) за період 13.03.2025 по 30.03.2025.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки за відсутності будь-яких заперечень відповідача щодо правильності такого розрахунку, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" пені у розмірі 1 146 752,46 грн та штрафу у розмірі 2 730 362,40 грн.
Також відповідач у відзиві стверджує, що встановлення однобічних прав визначати термін поставки, нерівномірний розподіл прав та обов'язків, встановлення непропорційно великих штрафів за порушення прямо і негативно вплинули на можливості відповідача своєчасно виконати свої зобов'язання.
Однак у п. 4.2 Договору сторонами було погоджено строк поставки товару - 30 календарних днів з дати направлення рознарядки, відтак твердження відповідача про однобічне право позивача визначати термін поставки суд вважає маніпулятивним.
Крім того, суд не вбачає, причинно-наслідкового зв'язку між погодженими сторонами умовами щодо строку поставки товару та нарахування неустойки за порушення такого строку і неможливістю / утрудненням своєчасного виконання відповідачем поставки товару.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/13407/17.
З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню повністю, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" підлягає стягненню пеня у розмірі 1 146 752,46 грн та штраф у розмірі 2 730 362,40 грн
У відповідності до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача на оплату судового збору покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" з огляду на задоволення позову повністю.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Вагон Сервіс" (04082, м. Київ, вул. Пріорська, буд. 21; ідентифікаційний код 37269467) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) пеню у розмірі 1 092 145 (один мільйон дев'яносто дві тисячі сто сорок п'ять) грн 20 коп., штраф у розмірі 2 730 362 (два мільйони сімсот тридцять тисяч триста шістдесят дві) грн 40 коп. та судовий збір у розмірі 45 870 (сорок п'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн 09 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 12.11.2025.
Суддя Р.В. Бойко