вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
13.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4488/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОДІ», м. Кропивницький, Кіровоградська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод", м. Верхівцеве, Кам'янський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом № ВПАТ-089-ВОЕЗ від 17.10.2023 року у загальному розмірі 106 063,71 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- основний борг у розмірі 99 126,00 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 4 319,77 грн;
- 3% річних у розмірі 1 181,03 грн;
- пеня у розмірі 1 436,91 грн.
Рішенням від 27.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СТОДІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТОДІ» основний борг у розмірі 99126,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 4319,77 грн., 3 % річних у розмірі 1181,03 грн., пеню у розмірі 1436,91 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
31.10.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТОДІ» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Ухвалою від 04.11.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" про ухвалення додаткового рішення. Розглядати заяву без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Станом на час винесення додаткового рішення по справі відзив на відповідну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято додаткове рішення у справі.
ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.
У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" уклало договір про надання правової допомоги від 01.02.2024 та додаткову угоду №3 від 08.08.2025 з Адвокатом Антоновою Світланою Юріївною.
Сторони уклали акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.10.2025, згідно якого загальна вартість послуг становить 10 000,00 грн.
Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на дану заяву не надав.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" (клієнт) та Адвокатом Антоновою Світланою Юріївною (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги від 01.02.2024, відповідно до п. 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами в договорі.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, але в будь якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 3.1. договору).
Згідно п. 4.2. договору, за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмірі винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умов та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
Сторони також уклали додаткову угоду №3 до договору від 08.08.2025, в п. 1 якої визначили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати правової допомоги (гонорару) за надання клієнту правової допомоги щодо звернення до суду з позовом про стягнення боргу з боржника ТОВ "Верхівцевський олійноекстракційний завод" за договором на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ПАТ-089-ВОЕЗ від 17.10.2023.
Згідно п. 2 додаткової угоди №3, адвокат зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області): підготовка та подання до суду позову, розрахунку заборгованості та штрафних санкцій - 8 000,00 грн.; формування доказової бази, технічна робота з документами - 2000,00 грн.; представництво інтересів у суді першої інстанції за участь в 1 судовому засіданні - 2000,00 грн.
Порядок оплати гонорару: оплата послуг (гонорару) здійснюється в наступному порядку - протягом 5 календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданої правової допомоги. (п. 3. Додаткової угоди №3).
Відповідно до п. 7.1. додаткової угоди№3, правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами та скріплюється печатками (за наявності).
Сторони уклали акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.10.2025, згідно якого адвокатом надано клієнту наступні послуги: підготовка та подання до суду позову, розрахунку заборгованості та штрафних санкцій - 8 000,00 грн.; формування доказової бази, технічна робота з документами - 2000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн.
Позивач сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується платіжною інструкцією № 519 від 30.10.2025 та банківською випискою.
За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited» проти України» від 23.01.2014, “Горковлюк та Кагановський проти України» від 04.10.2018).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку позову як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на відсутність заперечень відповідача, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. відповідає принципу співмірності та розумності, є співрозмірною з часом, витраченим на їх надання.
Зважаючи на викладене, суд задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 11, 15,73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОДІ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50, літера А, код ЄДРПОУ: 36933660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СТОДІ» (25015, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Короленка, буд. 1а, офіс 1, код ЄДРПОУ 44834159) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне додаткове рішення складено та підписано 13.11.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко