вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"31" жовтня 2025 р. Cправа № 902/1219/24(152/726/25)
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.
за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.
за відсутності учасників справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до: Фермерського господарства "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642)
про розірвання договору оренди землі
в межах справи № 902/1219/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕАРФІЛД" (вул. Гавела Вацлава, буд. 8, м. Київ, 03124, код 43296758)
до: Фермерського господарства "КАРАТ" (вул. Святомиколаївська, буд. 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн., Вінницька обл., 24100, код 32067642)
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1219/24 за заявою ТОВ "КЕАРФІЛД" про банкрутство ФГ "Карат".
Ухвалою суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ФГ "КАРАТ", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
Ухвалою суду від 02.04.2025 затверджено план санації ФГ "Карат", введено процедуру санації та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Болховітіна В.М.
16.06.2025 до Господарського суду Вінницької області від Шаргородського районного суду Вінницької області надійшла справа № 152/726/25 за позовом ОСОБА_1 до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі.
Так, ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.05.2025 постановлено справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кугутюк Олександр Васильович до ФГ "Карат" про розірвання договору оренди землі передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2025, справу № 152/726/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/1219/24(152/726/25).
Ухвалою суду від 19.06.2025 матеріали справи № 152/726/25 прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/1219/24 про банкрутство ФГ "Карат". Вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/1219/24(152/726/25) по суті призначено на 12.09.2025.
12.09.2025 до суду від керуючого санацією ФГ "Карат", арбітражного керуючого Болховітіна В.М. надійшли пояснення № 02-05/134 від 11.09.2025 щодо позову, в яких зазначено, що позивачем не пред'являлися кредиторські вимоги до відповідача у розмірі суми систематично несплаченої орендної плати, на яку посилається позивач у поданому позові, ані в процедурі розпорядження майном боржника, ані в процедурі санації, а відразу пред'явлено позов про розірвання договору оренди без заявлення вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.
Арбітражний керуючий вважає, що підстави для задоволення вимог пред'явленого позову позивача відсутні, оскільки відповідна вимога позову позивача, не узгоджується із цілями та завданнями провадження у справі про банкрутство та плану санації щодо максимального задоволення сукупності вимог кредиторів за рахунок, в тому числі, реалізації сільськогосподарської продукції, за якнайвищою ціною майна неплатоспроможного боржника та неможливості задоволення вимог окремого кредитора поза межами конкретної конкурсної процедури.
Ухвалою суду від 12.09.2025 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 902/1219/24(152/726/25) по суті на 13.10.2025.
Проте, 13.10.2025 судове засідання у справі не відбулося з об'єктивних причин.
Ухвалою суду від 14.10.2025 судове засідання з розгляду справи № 902/1219/24(152/726/25) по суті призначено на 31.10.2025.
31.10.2025 учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Разом з тим, судом встановлено, що 31.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з хворобою. Доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.
Розглянувши вказану заяву, суд враховує наступне.
Відсутність представника позивача, відповідно до ст. 216 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість розгляду справи у відповідному судовому засіданні і, у даному випадку, таких обставин судом не встановлено.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
В судовому засіданні 31.10.2025 судом розглянуто пояснення ФГ "Карат" щодо позову ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Враховуючи наведене, з метою повного і всебічного з'ясування обставин справи суд, з урахуванням ст. 42 ГПК України, дійшов висновку про долучення вказаних пояснень до матеріалів справи.
У судовому засіданні 31.10.2025 ухвалено рішення. З огляду на відсутність учасників справи, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.
Позов мотивовано тим, що 29 березня 2022 між ОСОБА_1 (позивачем) та ФГ "КАРАТ" (відповідачем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,1141га, кадастровий номер 0525387800:01:003:0365, розташовану за межами с. Стрільники Тульчинського (в минулому Шаргородського) району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На підставі даного договору проведено 13.07.2022 державну реєстрацію іншого речового права, номер: 4739584.
Строк дії договору становить 10 років. Орендна плата встановлена у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно з витягом становить 83791 грн. Відповідно щорічна орендна плата дорівнює 8379,10 грн. Згідно з умовам: договору, орендна плата має бути сплачена щороку до 31 грудня.
Станом на день подання позову відповідач не виконав обов'язки щодо внесення орендної плати за 2023 та 2024 роки.
Також відповідно до Акту від 19.05.2025 складеного комісією Шпиківської селищної ради встановлено неналежне виконання умов договору оренди орендарем, а саме не здійснення обробітку відповідно до цільового призначення, що складає самостійний факт істотного порушення умов договору.
Відтак відбулося істотне порушення умов Договору, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання та підставою звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ВН № 227469, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 00525387800:01:003:0379, площею 3,11411 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Стрільницької сільської ради, Тульчинського району Вінницької області.
29 березня 2022 між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ФГ "КАРАТ" (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0525387800:01:003:0365, яка знаходиться на території Шпиківської селищної ради.
Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 3,1141 га ріллі.
Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 83 791 грн.
Пунктом 6 Договору передбачено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Відповідно до пункту 8 Договору, договір укладено на 10 (Десять) років.
Згідно пункту 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 83 791 грн. в рік.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10 Договору).
Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: до 31 грудня поточного року.
Відповідно до підпункту "б" пункту 31 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату у порядку, у строки та у формі, які передбачені цим Договором.
Пунктом 38 Договору визначено, що дія Договору припиняється шляхом його і розірвання у тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору (пункт 41 Договору).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18.07.2022, індексний номер витягу: 305164533 на підставі договору оренди землі б/н від 29.03.2022 за ФГ "КАРАТ" 13.07.2022 зареєстроване інше речове (право оренди) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером: 0525387800:01:003:0365, номер запису про інше речове право: 47349584.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується зі ст. 93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Абз. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Відповідно до 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі", орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Суд враховує, що Відповідачем будь-яких доказів на підтвердження сплати орендної плати за землю до суду не подано.
Ч. 3 та 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" встановлені підстави для розірвання договору оренди землі: за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України встановлено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, як систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт "д").
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору.
Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Таким чином, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, у тому числі розірвання договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 сформувала висновок, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тлумачення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо (аналогічна правова позиція викладена у Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц).
У постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині другій статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі; якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини другої статті 651 ЦК України, а не припис пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватно-правових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року справі №183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23).
Отже достатньою правовою підставою для розірвання як договору оренди є саме систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 у справі № 542/51/22.
Згідно п. 38 Договору визначено, що дія Договору припиняється шляхом його і розірвання у тому числі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Зазначене дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Судом встановлено, що у ФГ "Карат" наявна заборгованість перед позивачем за 2023 та 2024 рр. в сумі 16 758,20 грн.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором.
Відтак, заборгованість є систематичною, оскільки повинна була вноситися щорічно, а згідно наявної інформації не вносилася протягом 2 років.
Таким чином, судом встановлено, що орендар - ФГ "Карат" всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства тривалий час належним чином не виконує свої зобов'язання зі сплати орендної плати, що є наслідком систематичної несплати орендної плати.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме Акту від 19.05.2025 складеного комісією Шпиківської селищної ради встановлено, що земельна ділянка довгий час не оброблялася та знаходиться в занедбаному стані.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ФГ "Карат", систематично несплачуючи орендну плату, допустило істотне порушення його умов, чим позбавило позивача матеріальної вигоди, на яку той розраховував за фактом передачі землі в оренду, а тому така обставина є підставою для дострокового розірвання договору.
За вказаних вище обставин, зважаючи на наведені вище приписи законодавства та наявні в справі докази, систематична несплата відповідачем орендної плати за договором від 29.03.2022 є підставою для задоволення позову, розірвання договору оренди землі б/н від 29.03.2022.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,1141 га, кадастровий номер 052538780001:003:0365 від 29 березня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "КАРАТ", номер державної реєстрації іншого речового права: 47349584.
3. Стягнути з фермерського господарства "КАРАТ" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24100, код 32067642) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ОСОБА_1 , адвокату Кугутюк О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому - Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ФГ "КАРАТ" - karatfg@ukr.net.
У зв'язку із тривалими відключеннями електропостачання повний текст судового рішення складено 12 листопада 2025 р.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
3- ФГ "Карат" (вул. Святомиколаївська, 2Г, смт. Чернівці, Могилів-Подільський рн, Вінницька обл., 24100)