11 листопада 2025 р. Справа № 902/1371/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОУ СІДС" (вул. Богуна І., буд. 2, офіс 304, м. Вінниця, 21010; код ЄДРПОУ 40884934)
та Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСПЕРТ" (вул. Каштанова, буд. 54, м. Кагарлик, Київська область, 09200; код ЄДРПОУ 32010004)
до: Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул.Наукова, буд. 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226; код ЄДРПОУ 00496573)
про банкрутство
за участю представників:
арбітражний керуючий Панченко Р.М.
боржника: Туйчев В.Г.
кредитора: Сташко П.М.
Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: Глінчук К.О.
В провадженні суду перебуває справа № 902/1371/24 за заявою ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" до ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" про банкрутство.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі № 902/1371/24 про банкрутство ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України. Введено процедуру розпорядження майном боржника у справі № 902/1371/24 на 170 календарних днів, до 20.08.2025 року. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панченка Р.М..
07.03.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
19.09.2025 року до суду від ТОВ "Агро Віз" надійшла заява б/н від 19.09.2025 року (вх. № 01-36/1170/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 727 231,94 грн у справі № 902/1371/24.
Ухвалою від 23.09.2025 року вказану заяву призначено до розгляду на 11.11.2025 року.
10.11.2025 року до суду від арбітражного керуючого Панченка Р.М. надійшло повідомлення № 02-01/860 від 09.11.2025 року про розгляд заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники боржника, кредитора та Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Арбітражний керуючий та представник боржника заявлені кредиторські вимоги визнали.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, що грошові вимоги ТОВ "Агро Віз" до ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" складають 727 231,94 грн., із яких: 393 863,86 грн. - основного боргу; 202 150,52 грн. - пені; 105 706,74 грн - 25 % річних та 10 525,82 грн. - витрат на сплату судового збору у справі №902/1393/23, 14 985,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу у справі №902/1393/23; а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство № 902/1371/24№ 902/1371/24.
Зазначена заборгованість підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у справі № 902/1393/23, наказом про виконання рішення господарського суду від 01.04.2024 р., додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 21 березня 2024 року у справі № 902/1393/23, наказом про виконання рішення господарського суду від 22.04.2024 р., довідкою Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 17.09.2025 р. №209/22.1-34/03 та інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Так, рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.02.2024 року у справі № 902/1393/23, яке набрало законної сили, було встановлено наступне.
"08.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" (Постачальник, позивач) та Державним підприємством "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №39-З-ЗЗР засобів захисту рослин (Договір), відповідно до п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві засоби захисту рослин та іншу продукцію (надалі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Загальна кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення, упаковка та маркування, строк поставки та інші умови, визначаються специфікаціями (додатками до цього Договору), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору).
Згідно із п. 4.1. ціна товару та загальна вартість вказується в специфікаціях.
Покупець оплачує товар у строки, зазначені у специфікаціях (п. 4.2. Договору).
Оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів у національній валюті платіжним дорученням на зазначений в кінці тексту Договору розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата товару здійснюється з урахуванням положень п. 4.4. даного Договору (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.4. Договору сторони домовились визначити еквівалент ціни та загальної вартості товару в іноземній валюті (в євро-долар). Еквівалент ціни товару в євро-долар визначається шляхом ділення ціни товару згідно специфікацій в гривнях на курс продажу євро-долар на Міжбанківському валютному ринку України до української гривні на дату, що передує даті укладання (підписання) сторонами відповідної специфікації.
Ціна товару, що постачається на умовах попередньої оплати визначається шляхом множення еквівалента ціни товару в євро-долар на курс продажу євро-долар на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує даті фактичної оплати. Ціна товару, що постачається па умовах товарного кредиту, визначається шляхом множення еквівалента ціни товару на курс продажу євро-долар на міжбанківському валютному ринку на дату, що передує дані фактичного відвантаження.
Сторони погодились, що сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, що поставлений на умовах товарного кредиту, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в євро-долар на курс продажу євро-долар на міжбанківському валютному ринку до української гривні, на дату, що передує даті здійснення такої оплати.
Підпунктом 6.4.1. п. 6.4. Договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 25 річних.
Сторони домовились, що стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за даним Договором не припиняється строком, визначеним п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, і здійснюється до моменту повного розрахунку, а строк позовної давності щодо стягнення таких санкцій, відповідно до положень ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до трьох років (п. 6.5. Договору).
Згідно із п. 8.5. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 31 грудня 2022 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.
Додатками до Договору сторони підписали ряд специфікацій: №2 від 29.04.2022; №3 від 05.05.2022; №4 від 10.05.2022; №5 від 19.05.2022; №6 від 06.06.2022; №7 від 28.07.2022; №00УТ-000820 від 24.10.2022, якими визначили найменування, кількість, вартість (з визначенням еквіваленту вартості у доларах), строк поставки та умови оплати товару.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу обумовлений у Специфікаціях товар на загальну суму 356 643,18 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками видатковими накладними:
- №УТ-280 від 26.05.2022 на суму 13046,4 грн з ПДВ (специфікація № 2 від 29.04.2022, вартість товару 432,00 дол. США з ПДВ);
- №УТ-281 від 26.05.2022 на суму 3624 грн з ПДВ (специфікація № 3 від 05.05.2022, вартість товару 120,00 дол. США з ПДВ);
- №УТ-282 від 26.05.2022 на суму 144860,16 грн з ПДВ (специфікація № 4 від 10.05.2022, вартість товару 4796,69 дол. США з ПДВ);
- №УТ-283 від 26.05.2022 на суму 5315,1 грн з ПДВ (специфікація № 5 від 19.05.2022, вартість товару 165,58 дол. США з ПДВ);
- №УТ-436 від 15.07.2022 на суму 55247,76 грн з ПДВ (специфікація № 6 від 06.06.2022, вартість товару 1684,90 дол. США з ПДВ);
- №УТ-513 від 22.08.2022 на суму 132764,04 грн з ПДВ (специфікація № 7 від 28.07.2022, вартість товару 3595,02 дол. США з ПДВ);
- №УТ-733 від 11.11.2022 на суму 1785,72 грн з ПДВ (специфікація № 00УТ-000820 від
24.10.2022, вартість товару 48,36 дол. США з ПДВ).
Умовами специфікацій №№ 2-7 визначено остаточний розрахунок до 01.09.2022, у специфікації № 00УТ-000820 обумовлено остаточний розрахунок до 24.10.2022.
За результатами звірки взаєморозрахунків між сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період 2022 р., у якому зафіксовано наявність заборгованості Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" станом на 31.12.2022 в сумі 356 643,18 грн.
Факт поставки відповідачу обумовленого Специфікаціями до Договору товару підтверджено належними первинними документами - видатковими накладними. Поряд з цим матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем повної вартості поставленого товару згідно з видатковими накладними: №УТ-280 від 26.05.2022; №УТ-281 від 26.05.2022; УТ-282 від 26.05.2022; №УТ-283 від 26.05.2022; №УТ-436 від 15.07.2022; №УТ-513 від 22.08.2022 - до 01.09.2022 та за видатковою накладною №УТ-733 від 11.11.2022 - до 24.10.2022.
Отже, зобов'язання Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" щодо оплати вартості поставленого товару з 02.09.2022 та з 25.10.2022 відповідно є простроченим.
Поряд з цим позивачем заявлено до стягнення з відповідача основний борг в сумі 393 863,86 грн з урахуванням курсової різниці згідно з умовами п. 4.4. Договору. При цьому погоджених сторонами Специфікаціях до Договору сторони визначили еквівалент вартості товару в доларах США.
Арифметичною перевіркою правильності нарахування курсової різниці згідно умов п. 4.4. Договору та Специфікацій помилок не виявлено.
Нарахування здійснено таким чином:
- по специфікаціях № 2-6: вартість неоплаченого товару в доларах США згідно специфікацій (дорівнює вартості товару в гривнях поділену на курс долара на МВРУ на дату підписання специфікацій) помножено на курс продажу долара США на МВРУ на дату підготовки позову (08.11.2023) - 36,02 грн.
- по специфікаціях № 7 та № 00УТ-000820: вартість неоплаченого товару в доларах США згідно специфікацій (дорівнює вартості товару в гривнях поділену на курс долара на МВРУ на дату підписання специфікацій) помножено на курс продажу долара США на МВРУ на дату підписання специфікації без урахування курсової різниці, (оскільки збільшення курсу продажу євро на МВРУ до гривні на 1 і більше % не відбулося).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення позивачем основного боргу в сумі 393 863,86 грн з урахуванням курсової різниці та про задоволення позову в цій частині.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені та 25 % річних, судом встановлено неправильне визначення початку прострочення виконання відповідного зобов'язання.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, зобов'язання Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" щодо оплати вартості поставленого товару на суму 354857,18 грн є простроченим з 02.09.2022 та на суму 356 643,18 грн - з 25.10.2022.
Таким чином, суд, здійснивши власний перерахунок пені та 25 % річних (за період прострочення з 02.09.2022 по 24.10.2022 на суму основного боргу 354 857,18 грн та з 25.10.2022 по 08.11.2023 на суму основного боргу 356 643,18 грн), дійшов висновку про обґрунтованість нарахування пені в сумі 202 150,52 грн (що на 488,56 грн менше, аніж заявлено позивачем) та 25 % річних в сумі 105 706,74 грн (що на 244,28 грн менше, аніж заявлено позивачем).
Отже, з відповідача підлягають стягненню, окрім суми основного боргу, 202 150,52 грн - пені та 105 706,74 грн - 25 % річних. Водночас у стягненні 488,56 грн - пені та 244,28 грн - 25 % річних слід відмовити як заявлених безпідставно.
Оскільки позов задоволено частково, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 10 525,82 грн, решта - в сумі 10,99 грн (за ставкою судового збору відповідно до ціни позову) підлягає віднесенню на позивача."
З огляду на викладене, у зв'язку із неналежним виконанням Боржником взятих на себе зобов'язань згідно з укладеним договором поставки № 39-З-ЗЗР від 08.04.2022 року, відповідно до рішення суду від 27.02.2024 року у справі № 902/1393/23 за Боржником станом на день подання даної заяви рахується заборгованість перед ТОВ "Агро Віз" в розмірі 712 246 грн. 94 коп., в тому числі 393 863,86 грн
- основного боргу; 202 150,52 грн - пені; 105 706,74 грн - 25 % річних та 10 525,82 грн
- витрат на сплату судового збору.
ТОВ "Агро Віз" було отримано наказ про виконання рішення господарського суду від 01.04.2024 року та пред'явлено його на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.
Постановою заступника начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 23.04.2024 р. було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області № 902/1393/23 від 01.04.2024 р.
Постановою заступника начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 08.04.2025 р. було зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 (у зв'язку із відкриттям провадження про банкрутство Боржника).
Відповідно до довідки Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 17.09.2025 р. №209/22.1-34/03, наданої щодо виконавчого провадження НОМЕР_1, "В процесі примусового виконання вищевказаного провадження з боржника ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" кошти на користь стягувача ТОВ "Агро Віз" не стягувалися".
Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.03.2024 року у справі № 902/1393/23 з Боржника на користь ТОВ "Агро Віз" було стягнуто 14 985,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В подальшому господарським судом Вінницької області було видано наказ про виконання рішення господарського суду від 22.04.2024 року. Однак вказаний наказ на примусове виконання до органів примусового виконання рішень НЕ подавався, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
До даної заяви додано витяг з АСВП по критерію пошуку: стягувач - код ЄДРПОУ 43386280 (ТОВ "Агро Віз), з якого вбачається наявність лише одного виконавчого провадження (НОМЕР_1,) де стягувачем являється ТОВ "Агро Віз", а боржником - ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України".
Таким чином, загальна сума заборгованості Боржника перед ТОВ "Агро Віз" станом на дату подачі даної заяви (підтверджена рішенням суду від 27.02.2024 року у справі № 902/1393/23 та додатковим рішенням від 21.03.2024 року у справі № 902/1393/23), складає 727 231,94 грн. (сімсот двадцять сім тисяч двісті тридцять одна гривня 94 копійки).
В добровільному порядку погашення вказаних сум заборгованості Боржником на користь ТОВ "Агро Віз" не здійснювалося.
Посилаючись на наведені вище обставини, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 727 231,94 грн., з яких: 393 863,86 грн. - основного боргу; 202 150,52 грн. - пені; 105 706,74 грн - 25 % річних та 10 525,82 грн. - витрат на сплату судового збору у справі №902/1393/23, 14 985,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу у справі №902/1393/23; а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство № 902/1371/24.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.
При цьому, у повідомленні арбітражного керуючого Панченка Р.М. про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 902/1371/24, зазначено про визнання заявлених кредиторських вимог в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як вказувалось вище, 07.03.2025 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Агро Віз" б/н від 19.09.2025 року (вх. № 01-36/1170/25) про визнання грошових вимог до боржника надійшла до суду 19.09.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" - 19.09.2025 року), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2024 року у справі № 910/6555/21, визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку (відповідний висновок наведений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2021 у справі №916/4181/14).
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1393/23 за позовом ТОВ "Агро Віз" до ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" про стягнення 702 453,96 грн заборгованості.
Рішенням від 27.02.2024 року позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агро Віз" 393 863,86 грн - основного боргу; 202 150,52 грн - пені; 105 706,74 грн - 25 % річних та 10 525,82 грн - витрат на сплату судового збору. У стягненні з відповідача 488,56 грн - пені та 244,28 грн - 25 % річних відмовлено.
Додатковим рішенням від 21.03.2024 року стягнуто з ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" на користь ТОВ "Агро Віз" 14 985 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Вказані рішення у встановленому законом порядку ніким не оскаржені, не скасовані, набрали законної сили та є чинними на даний час.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
В добровільному порядку погашення вказаних сум заборгованості боржником на користь ТОВ "Агро Віз" не здійснювалося.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.
При цьому, у повідомленні арбітражного керуючого Панченка Р.М. про результати розгляду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника у справі № 902/1371/24, зазначено про визнання заявлених кредиторських вимог в повному обсязі.
Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про визнання заявлених вимог ТОВ "Агро Віз" до ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" у розмірі 727 231,94 грн.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Агро Віз" б/н від 19.09.2025 року (вх. № 01-36/1170/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1371/24 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 727 231,94 грн, з віднесенням їх до відповідних черг задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Агро Віз" б/н від 19.09.2025 року (вх. № 01-36/1170/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1371/24, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Віз" до Державного підприємства "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Наукова, буд. 1, с. Медвеже Вушко, Вінницький район, Вінницька область, 23226; код ЄДРПОУ 00496573) в розмірі 727 231,94 грн, з яких: 525 081,42 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів), 202 150,52 грн. (шоста черга задоволення вимог кредиторів); а також 6 056,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі № 902/1371/24 (перша черга задоволення вимог кредиторів).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Панченку Р.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" по справі № 902/1371/24.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: представнику ТОВ "ГРОУ СІДС" та ТОВ "АГРО ЕКСПЕРТ" Нагірняк Я.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ДП "Дослідне господарство Подільської дослідної станції садівництва інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" - dpdg496573@gmail.com; Національній академії аграрних наук України - prezid@naas.gov.ua, secretar@naas.gov.ua; арбітражному керуючому Панченку Р.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ) - info@kv.minjust.gov.ua; Туйчеву В.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; представнику ТОВ "Агро Віз" адвокату Сташку П.М. - ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.