08.10.2025 м. Дніпро Справа № 904/2616/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» і Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 (суддя Юзіков С.Г.; повне рішення складено 13.12.2024) у справі № 904/2616/24
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», м. Дніпро
про стягнення боргу за договором,-
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» 754459433,12 грн основної суми боргу, 7696045,09 грн трьох процентів річних, 7115366,03 грн інфляційних втрат і 847840,00 грн судового збору.
Позов мотивований неналежним виконанням умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії в частині повної і своєчасної оплати вартості отриманої електроенергії.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 03.12.2024 позов у справі № 904/2616/24 задовольнив, закривши провадження у справі в частині стягнення 754459433,12 грн основної суми боргу та стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 7696045,09 грн трьох процентів річних, 7115366,03 грн втрат від інфляції і 16324,17 грн судового збору.
Господарський суд Дніпропетровської області частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про розстрочення виконання рішення у справі, розстрочивши виконання рішення від 03.12.2024 у справі №904/2616/24 на один рік, шляхом внесення платежів рівними частинами у період з 03.01.2025 по 03.12.2025.
Закриття провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу місцевий господарський суд мотивував її погашенням під час розгляду справи в суді.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця (до надання інформації про фактичний обсяг), та до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим сплатити фактичний обсяг послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць, тому оплата планової вартості послуги і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання.
Місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача про звільнення його від відповідальності за неналежне виконання грошового зобов'язання через форс-мажорні обставини, спричинені введенням на території країни воєнного стану, оскільки наданий відповідачем лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційних скарг.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення трьох процентів річних й інфляційних втрат.
Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 5.1 договору для розрахунків використовується плановий і фактичний обсяги послуг, водночас місцевий господарський суд не дослідив питання виконання позивачем своїх зобов'язань щодо розрахунку обґрунтування та підтвердження планового обсягу з передачі електричної енергії у відповідності до вимог договору та Кодексу системи передачі. Також позивач не спростував доводи про невиконанням ним вимог договору в частині розрахунку, обґрунтування та підтвердження планового обсягу послуги з передачі електричної енергії.
Відповідач вважає, що місцевий господарський суд безпідставно задовольнив вимоги про стягнення з нього трьох процентів річних і інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов'язанням, оскільки вказане порушення сталося через введення на території країни воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, наявність якої звільняє від відповідальності за порушення господарських зобов'язань.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 в частині розстрочення виконання рішення на один рік від мовити.
Позивач вважає, що відповідач не надав доказів існування обставин, за наявності яких суд може розстрочити виконання свого рішення, як-от скрутного матеріального становища, наявності загрози банкрутства, наявності якихось надзвичайних подій, що заважають вчасному виконанню рішення суду, тощо.
Своєю чергою, незадовільний фінансовий стан боржника відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки обов'язковість рішення не залежить від наявності чи відсутності у боржника грошових коштів. Крім того, вирішуючи питання про відстрочення судового рішення, суд має враховувати матеріальні інтереси обох сторін, водночас позивач забезпечує роботу об'єктів критичної інфраструктури, тому тривале виконання рішення суду з повернення заборгованості може несприятливим чином відобразитися на функціюванні магістральних електромереж, відновленням яких займається позивач.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», просило залишити її без задоволення.
Відповідач посилається на своє скрутне матеріальне становище, спричинене введенням на території країни воєнного стану, внаслідок чого НКРЕКП 25.02.2022 прийнято постанову № 332, відповідно до якого відповідач позбавлений механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкцій до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію. Крім того, постановами НКРЕКП № 1469 від 27.12.2017, № 4 від 10.01.2024 відповідач позбавлений можливості використовувати власні ресурси на свій розсуд, наприклад, з метою виконання зобов'язань за рішеннями судів.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги».
Позивач зазначив, що надані ним на підтвердження позовних вимог щодо розрахунку оплати планового обсягу періоду - календарному місяцю, відповідають умовам договору, водночас відповідач на підтвердження своїх заперечень проти розрахунків позивача ніяких доказів не надав.
На думку позивача у відповідача відсутнє право вибору, або платити за плановий обсяг, або за фактичний обсяг отриманої електроенергії, оскільки при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно. Оскільки договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язанням з оплати планового обсягу, так і зобов'язанням з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язанням, тому передбачає застосування правових наслідків згідно з положеннями статей 611, 625 Цивільного кодексу.
Позивач зазначив, що договір укладений під час дії воєнного стану в Україні, тому відповідач усвідомлював свою спроможність виконувати зобов'язанням за договором під час воєнного стану, що спростовує його твердження про неможливість виконання обумовлених договором обов'язків. Крім того, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, водночас відповідач не довів суду зв'язку між введенням воєнного стану і неможливістю своєчасної оплати вартості отриманої електроенергії.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалами від 03.02.2024 відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» і Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24.
У судовому засіданні 08.10.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заявою-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір), розміщеного на офіційному сайті оператора системи передачі (ОСП), на окремих умовах чинного договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0145-02024, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів.
Повідомленням № 01/56876 від 28.10.2023 про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії ПАТ «НЕК «Укренерго» повідомило ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Ідентифікатор договору № 0145-02024-ПП, дата акцептування 01.01.2024.
Відповідно до підп. 2.1 договору ПАТ «НЕК «Укренерго» безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу та/або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до затвердженої ним методики (порядку), та оприлюднюється на офіційному вебсайті.
Відповідно до пункту 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КСП.
Згідно з пунктом 6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до пункту 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:
1-й платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2-й платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3-й платіж - до 08 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП (позивачем), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Відповідно до пункту 6.6 договору у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно) (пункт 6.4 договору).
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно) (пункт 6.4 договору).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4 договору).
Згідно з пунктом 10.3 договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
ПАТ «НЕК «Укренерго» на виконання умов договору протягом січня-квітня 2024 року надавав ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» послуги на загальну суму 1402190257,08 грн, що підтверджується наступними актами приймання-передачі послуги:
- акт приймання-передачі послуги від 31.01.2024 на суму 414780232,26 грн;
- акт приймання-передачі послуги від 29.02.2024 на суму 363345664,45 грн;
- акт приймання-передачі послуги від 31.03.2024 на суму 374917810,68 грн;
- акт приймання-передачі послуги від 30.04.2024 на суму 249146549,69 грн.
За даними ПАТ «НЕК «Укренерго», ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» за надані відповідно до умов договору послуги розрахувався не в повному обсязі, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 754459 433,12 грн, на яку нараховано 7115366,03 грн інфляційних втрат за період з лютого по квітень 2024 року і 7696045,09 грн трьох процентів річних за період з 19.01.2024 по 06.07.2024.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повної і своєчасної оплати вартості отриманої електроенергії в останнього виникла заборгованість у розмірі 754459433,12 грн, яку відповідач сплатив впродовж розгляду справи в місцевому господарському суді, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями і не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язанням нарахував 7115366,03 грн інфляційних втрат за період з лютого по квітень 2024 року і 7696045,09 грн трьох процентів річних за період з 19.01.2024 по 06.07.2024.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо бази обрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, в разі порушення грошового зобов'язанням боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язанням і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язанням.
За змістом статей 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язанням, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язанням, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язанням, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
З умов договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу вбачається, що для розрахунку за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги (пункт 5.1 договору).
Пунктом 6.2 договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду, а саме:
1-й платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2-й платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3-й платіж - до 08 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до пункту 6.4 договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП (позивачем), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Своєю чергою, позивач здійснив нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних виходячи із планових обсягів послуги. Водночас апеляційний господарський суд, з огляду на наведені умови договору, доходить висновку, що обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі актів приймання-передачі (пункт 6.4 договору).
Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми грошових коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки за змістом статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов'язанням.
Апеляційний господарський суд встановив, що вартість отриманих відповідачем послуг з надання електричної енергії становить:
- відповідно до акту приймання-передачі № ПРА-0001749 від 31.01.2024 вартість послуг з передачі електричної енергії у січні 2024 становила 414780232,26 грн;
- відповідно до акту приймання-передачі № ПРА-0002267 від 29.02.2024 вартість послуг з передачі електричної енергії у лютому 2024 становила 363345664,45 грн;
- відповідно до акту приймання-передачі № ПРА-0002821 від 31.03.2024 вартість послуг з передачі електричної енергії у березні 2024 року становила 374917810,68 грн;
- відповідно до акту приймання-передачі № ПРА-0003339 від 30.04.2024 вартість послуг з передачі електричної енергії у квітні 2024 року становила 249146549,69 грн
На момент пред'явлення позову у даній справі, позивач сплатив 647730823,96 грн, про що зазначив позивач, а саме:
- 29.03.2024 сплачено 85349384,45 грн;
- 24.04.2024 сплачено 164150000,00 грн;
- 30.04.2024 сплачено 103950000,00 грн;
- 13.05.2024 сплачено 61330847,81 грн;
- 13.05.2024 сплачено 232950591,70 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, із врахуванням встановлених в мотивувальній частині цієї постанови обставин справи, апеляційний господарський суд доходить висновку що розмір трьох процентів річних за період прострочення грошового зобов'язання з 16.02.2024 по 07.06.2024 становить 6319162,26 грн, а розмір інфляційних втрат становить 3032707,26 грн.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на наявність підстав для звільнення від відповідальності через форс-мажорні обставини, які ґрунтуються на введенні на території країни воєнного стану, з огляду на такі обставини.
Апеляційний господарський суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Верховний Суд в постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Таким чином, нарахування у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних, що передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 Цивільного кодексу України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 Цивільного кодексу України та статтею 218 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, щодо сплати сум боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що посилання скаржника на форс-мажорні обставини, як на підставу від звільнення відповідальності, встановленої положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання, є необґрунтованими.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача щодо розстрочення виконання рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд зважає на такі обставини.
Стаття 331 Господарського процесуального кодексу України передбачає порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, з огляду на положення частин четвертої та п'ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Апеляційний господарський суд зазначає, що вказана норма права визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Апеляційний господарський суд вважає введення воєнного стану в Україні саме тією обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, оскільки збройна агресія, зокрема масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури країни, негативно впливають на виробничу діяльність відповідача, розрахунки споживачі за послуги теплопостачання внаслідок падіння платоспроможності населення зменшились.
Таким чином, наведені обставини, за висновком апеляційного господарського суду ускладнюють своєчасне виконання грошових зобов'язань відповідача за рішенням суду, своєю чергою розстрочення виконання рішення суду сприятиме його реальному виконанню у складних економічних умовах. Крім того, відповідач належить до об'єкту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектора, тому надання розстрочення виконання рішення суду сприятиме здійсненню ним своїх грошових зобов'язань з найменшим ризиком до виконання поточної діяльності забезпечення населення електричною енергією, не заблокує роботу підприємства та дозволить йому отримати дохід, який може бути спрямований на погашення заборгованості, що забезпечить баланс інтересів сторін у справі.
У зв'язку з вищевикладеним, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно розстрочення виконання рішення суду строком на один рік шляхом виплати боргу рівними частинами, водночас змінює рішення суду в цій частині щодо розміру щомісячної суми виплати, зважаючи на розмір задоволених позовних вимог.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для часткової зміни рішення.
За таких обставин апеляційна скарга Приватного підприємства «НЕК «Укренерго» не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 задовольнити частково.
Змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 в частині розміру сум стягнених трьох процентів річних та індексу інфляції і розстрочення виконання рішення суду, виклавши його в цій частині у редакції такого змісту:
«Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (пр. Слобожанський, 127-Б, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 42082379) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 6319162,26 грн (шість мільйонів триста дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят дві гривні 26 копійок) трьох процентів річних, 3032707,26 грн (три мільйони тридцять дві тисячі сімсот сім гривень 26 копійок) інфляційних втрат.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 щодо стягнення річних та індексу інфляції на один рік, шляхом внесення платежів у таких розмірах і такі строки:
779322,46 грн - до 03.01.2025;
779322,46 грн - до 03.02.2025;
779322,46 грн - до 03.03.2025;
779322,46 грн - до 03.04.2025;
779322,46 грн - до 03.05.2025;
779322,46 грн - до 03.06.2025;
779322,46 грн - до 03.07.2025;
779322,46 грн - до 03.08.2025;
779322,46 грн - до 03.09.2025;
779322,46 грн - до 03.10.2025;
779322,46 грн - до 03.11.2025;
779322,46 грн - до 03.12.2025».
В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі № 904/2616/24 залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (пр. Слобожанський, 127-Б, м. Дніпро, 49074; код ЄДРПОУ 42082379) 122839,69 грн (сто двадцять дві тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень 69 копійок) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 12.11.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ