16.10.2025 м. Дніпро Справа № 912/739/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 (суддя Тимошевська В.В.) у справі № 912/739/25
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,-
1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 07.04.2025 заяву про визнання неплатоспроможним ОСОБА_1 у справі № 912/739/25 повернув заявникові.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована порушенням заявником вимог пункту 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів доданих до заяви в копіях, що не було виправлено у встановлений ухвалою про залишення заяви без руху строк.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 і передати матеріали у справи № 912/739/25 до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.
Скаржник вважає помилковим висновок місцевого господарського суду, що заява про неплатоспроможність порушує положення пункту 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена норма права не містить вимоги обов'язково зазначати, у кого саме перебувають оригінали доказів у разі подання їх копій, оскільки законодавець передбачає виконання такої вимоги, якщо відповідна інформація відома заявнику.
На думку скаржника, висновок місцевого господарського суду щодо недоліків оформлення заяви ґрунтується виключно на формальному підході застосування процесуальних норм, без урахування положень спеціального законодавства, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства, який визначає порядок проведення процедури банкрутства, не містить такої підстави для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, як необґрунтованість такої заяви, або її невідповідність вимогам до позовної заяви у господарському процесі, встановленим положеннями статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зауважив, що на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, оскільки оцінка заяви на предмет її відповідності за формою та змістом вимогам статей 115,116 Кодексу України з процедур банкрутства суд надає на стадії підготовчого засідання.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.05.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі № 912/739/25.
У судовому засіданні 16.10.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області через підсистему «Електронний суд» із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 26.03.2025 заяву ОСОБА_1 у справі № 912/739/25 залишив без руху, оскільки заява не містить інформації, встановленої положеннями пунктів 8-9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо зазначення про наявність у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також суд зазначив, що до заяви не додано доказів неможливості отримання боржником інформації із офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
ОСОБА_1 01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» подав Господарському суду Кіровоградської області заяву про усунення недоліків.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків, Господарський суд Кіровоградської області встановив, що заявник не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів доданих до заяви в копіях, що є порушенням вимог пункту 8 частини третьої 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу Україні, тому ухвалою від 07.04.2025 заяву у справі № 912/739/25 повернув заявникові через невиконання ним вимог ухвали від 26.03.2025 про залишення заяви без руху.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені у статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, частина третя якої визначає перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частина перша статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Своєю чергою стаття 174 Господарського процесуального кодексу України визначає порядок і підстави залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви. Відповідно до частини першої названої статті суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишаючи без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд надав заявнику строк для усунення недоліків заяви, зокрема щодо необхідності зазначення про наявність у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одними із засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, є письмові докази.
Відповідно до частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною п'ятою статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Пунктом 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Таким чином, необхідність у зазначенні особою, яка подає копію документу (доказу) про те, у кого знаходиться його оригінал, обумовлена вимогами процесуального законодавства, чим спростовуються доводи скаржника щодо відсутності обов'язку заявника (позивача) зазначати, у кого саме перебувають оригінали доказів у разі подання їх копій.
Заявник не усунув недоліки заяви про визнання його неплатоспроможним, оскільки не надав господарському суду інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів наданих ним письмових доказів, у зв'язку з чим місцевий господарський суд на підставі положень частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернув заяву заявникові.
Доводи скаржника, що положення статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містять вимоги про зазначення заявником місцезнаходження оригіналів документів, тому передбачена в пункті 8 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України така вимога не застосовується до заяв про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, апеляційний господарський суд відхиляє з огляду на вищенаведені положення частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України та частини першої статті 2 і частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, Кодекс України з процедур банкрутства не містить положень щодо порядку оформлення та подання доказів, у зв'язку з чим у цій частині підлягають застосуванню відповідні норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема вищезгадана стаття 91, що обґрунтовано враховано місцевим господарським судом.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 30.08.2024 у справі № 912/2436/23.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі № 912/739/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі № 912/739/25 залишити без зміні.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 12.11.2025
Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ