вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа№ 910/11443/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Тищенко О.В.
Хрипуна О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 (повний текст складено 29.09.2025)
про повернення позовної заяви
у справі № 910/11443/25 (суддя - Демидов В.О.)
за позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ-ІНВЕСТ»
про стягнення 224 531,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з додатками повернуто позивачу з посиланням на положення ч. 4 ст. 174 ГПК України, згідно з якою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 суд ухвалив залишити позовну заяву Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без руху та запропонував позивачу усунути недоліки шляхом подання до суду, серед іншого, доказів надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі номеру поштового відправлення та кількості аркушів кожного найменування, які позивач надіслав на адресу відповідача та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку;
- 22.09.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про усунення недоліків;
- розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви суд дійшов висновку, що позивач не усунув в повній мірі недоліки позовної заяви встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025, а саме в частині надання суду доказів надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі номеру поштового відправлення та кількості аркушів кожного найменування, які позивач надіслав на адресу відповідача та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку;
- так, в ухвалі суду від 16.09.2025 було зазначено наступне: «У той же час представник позивача звернувся з позовної заявою та додатками, загальна кількість яких складає 28 аркушів. З описів вкладення до цінного листа, які долучені представником в якості доказів надіслання позовної заяви з додатками учасникам справи, позивач надіслав документів загальною кількістю 13 аркушів»;
- у клопотанні про усунення недоліків, представником позивача повторно долучено копії описів вкладення до цінного листа, які були подані при зверненні з позовною заявою до суду, що свідчить про те, що Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 16.09.2025, а саме в частині надання документів, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 та ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ-ІНВЕСТ» про стягнення грошової суми у виді штрафних санкцій у розмірі 224 531,58 грн.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що він не погоджується з оскаржуваною ухвалою у зв'язку із невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав та надав неправильну оцінку доказам, дійшов необґрунтованих висновків про заявлені вимоги.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- всі додатки до позовної зави були направлені всім сторонам судової справи, а оригінали описів вкладення, квитанцій зі штрих-кодом - надані до суду;
- згідно опису вкладення поштової кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 , ТОВ «СОВ-Інвест», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сторонам було направлено: позовну заяву на 3 аркушах, копію договору від 22.08.2024 № 325/1249 з додатками на 7 аркушах, копію претензії від 06.08.2025 № 056/5439 на 1 аркуші, копію листа ТОВ «СОВ-Інвест» від 26.08.2024 № 59 на 1 аркуші та копію платіжного доручення від 27.08.2024 № 792 на 1 аркуші, а всього на 13 аркушах;
- при цьому при підготовці додатків для сторін позивачем було застосовано двосторонній друк паперу з метою його економії, через дефіцит додаткових бюджетних асигнувань у органах місцевого самоврядування у період воєнного стану, що жодним чином не порушує права сторін на отримання повного обсягу інформації по додаткам які були скеровані безпосередньо і до самого суду на 28 аркушах;
- у свою чергу до суду було подано позовну заяву з додатками в тому числі і тими, які були скеровані виключно «для суду»: документи з самопредставництва представника позивача (для встановлення судом особи, що подає позов), докази направлення позову разом з додатками сторонам справи листами з описом вкладення (що не могло бути направлено сторонам справи, адже того не вимагає процес) та платіжна інструкція щодо сплати судового збору від 03.09.2025 № 636 ( для встановлення судом факту сплати судового збору). Саме з цих підстав кількість додатків, що подана до суду склала більшу кількість сторінок 28 ніж долучених як додатки, що були надіслані сторонам справи;
- у клопотанні від 22.09.2025 про усунення недоліків на виконання ухвали від 16.09.2025 позивач повторно надавав відповідну інформацію та докази направлення позову та всіх передбачених законом додатків до нього - сторонам судової справи.
- вказане свідчить про те, що апелянтом дотримано встановлені законом процесуальні норми щодо повідомлення сторін справи належним чином та надіслання їм позовної заяви з усіма необхідними додатками для розгляду справи по суті, а судом безпідставно повернуто позовну заяву позивачу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 справа № 910/11443/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Хрипун О.О., Тищенко О.В.
З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 витребувано матеріали справи № 910/11443/25 у Господарського суду міста Києва, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
16.10.2025 на виконання вимог вищезазначеної ухвали матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Водночас 13.10.2025 скаржник подав клопотання, в додатках до якого містяться: платіжна інструкція № 714 від 10.10.2025 про сплату 511,50 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір, за позовом ДБЗЖ м. Києва, на рішення від 29.09.2025 по справі 910/11443/25 справі № 591/1149/22, Північний апеляційний господарський суд», платіжна інструкція № 700 від 08.10.2025 про сплату 4 539,00 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір, за позовом ДБЗЖ м. Києва, на рішення від 29.09.2025 по справі 910/11443/25 справі № 591/1149/22, Північний апеляційний господарський суд».
Здійснивши перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, як це передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів зазначає, що у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» наявні дані про зарахування сплаченого Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 клопотання Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Станом на 13.11.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
У вересні 2025 року Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВ-ІНВЕСТ» у якому просив стягнути з відповідача пеню в сумі 224 531,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі №910/11443/25 позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання суду:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи;
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- надати суду докази надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі номеру поштового відправлення та кількості аркушів кожного найменування, які позивач надіслав на адресу відповідача та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку.
Постановляючи вказану ухвалу Господарський суд міста Києва, серед іншого, виходив з того, що:
- відповідно до положень п. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
- за змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку;
- пунктом 61 «Правил надання послуг поштового зв'язку» передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення;
- за змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення;
- тобто, належними доказами надсилання заявником копії позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу учасників справи;
- у той же час представник позивача звернувся з позовної заявою та додатками, загальна кількість яких складає 28 аркушів. З описів вкладення до цінного листа, які долучені представником в якості доказів надіслання позовної заяви з додатками учасникам справи, позивач надіслав документів загальною кількістю 13 аркушів.
22.09.2025 до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання у якому позивач, серед іншого, сказав, що ним до позовної заяви долучено оригінали опису вкладень поштової кореспонденції від 08.09.2025, як доказ направлення самого позову, а до вказаного листа додано копії відповідних описів вкладення поштової кореспонденції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 позовну заяву Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з додатками повернуто позивачу з посиланням на положення ч. 4 ст. 174 ГПК України, згідно з якою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказаних висновків суд першої інстанції дійшов виходячи з того, що:
- позивач не усунув в повній мірі недоліки позовної заяви встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025, а саме в частині надання суду доказів надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі номеру поштового відправлення та кількості аркушів кожного найменування, які позивач надіслав на адресу відповідача та розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку;
- так, в ухвалі суду від 16.09.2025 було зазначено наступне: «У той же час представник позивача звернувся з позовної заявою та додатками, загальна кількість яких складає 28 аркушів. З описів вкладення до цінного листа, які долучені представником в якості доказів надіслання позовної заяви з додатками учасникам справи, позивач надіслав документів загальною кількістю 13 аркушів»;
- у клопотанні про усунення недоліків, представником позивача повторно долучено копії описів вкладення до цінного листа, які були подані при зверненні з позовною заявою до суду, що свідчить про те, що Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 16.09.2025, а саме в частині надання документів, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду.
Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.
За змістом положень ст. 164 ГПК України до позовної заяви, серед іншого, додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України частини 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абз.1); якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи (абз. 2); суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абз. 3).
Приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Позивач є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, а відтак він мав обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) проте, як встановлено матеріалами справи, всупереч наведеним вище положенням ч. 6 ст. 6 ГПК України, не зареєстрував такий електронний кабінет, а відтак мав направити відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду подано позову заяву на 6 аркушах до якої додані:
1) Документи з самопредставництва представника позивача (для суду);
2) Копія договору від 15.08.2023 № 325/1249 з додатками на 14 аркушах;
3) Копія претензії від 06.08.2025 №056/5439 на 2 аркушах;
4) Копія листа ТОВ «СОВ-Інвест» від 26.08.2024 №59 на 1 аркуші;
5) Копія платіжного доручення ДБЖЗ від 27.08.2024 №792 на 1 аркуші;
6) Докази направлення позову разом з додатками сторонам справи листами з описом вкладення (для суду);
7) платіжна інструкція щодо сплати судового збору від 03.09.2025 № 636 (для суду).
З наданих позивачем описів вкладення з штрих кодовими ідентифікаторами №0100100597475, № 01001000597483, № 010010597505 та № 010010597491 вбачається, що відповідачам були направлені:
- позовна заява на 3 аркушах;
- копія договору від 22.08.2024 № 325/1249 з додатками на 7 аркушах;
- копія претензії від 06.08.2025 № 056/5439 на 1 аркуші;
- копія листа ТОВ «СОВ-Інвест» від 26.08.2024 № 59 на 1 аркуші;
- копію платіжного доручення від 27.08.2024 № 792 на 1 аркуші.
При цьому колегія суддів вважає підставними твердження апелянта про те, що при підготовці додатків для сторін ним було застосовано двосторонній друк паперу, що жодним чином не порушує права сторін, та, відповідно свідчить про фактичне направлення позивачем відповідачам копії позовної заяви та всіх документів доданих до позовної заяви, які стосуються заявлених позовних вимог.
Водночас позивачем відповідачам не було направлено документи з самопредставництва представника, докази направлення позову разом з додатками сторонам справи листами з описом вкладення та платіжну інструкція щодо сплати судового збору від 03.09.2025 № 636, що ним самим не заперечується.
Щодо необхідності направлення учасниками справи таких документів колегія суддів зазначає наступне.
Перелік документів, що додаються до позовної заяви визначений ч. 1 ст. 164 ГПК України, згідно з якою до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому частинами 2-6 вказаної статті також визначено, що:
- позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);
-у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо;
- до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування;
- до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача;
- у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Отже, за змістом положень ч. 2 ст. 164 ГПК України до позовної заяви позивач має додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що і направити іншим учасникам справи позивач має копію позовної заяви та всіх доданих до неї доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В свою чергу, як встановлено вище, вказаний обов'язок позивачем було виконано та надано суду належні докази на підтвердження зазначених обставин.
Колегія суддів зазначає про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі №9901/736/18.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого йому національним та європейським законодавством.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з посиланням на положення ч. 4 ст. 174 ГПК України, згідно з якою якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 174 ГПК України.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 підлягає скасуванню, а позов Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для прийняття його до розгляду.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, зокрема те, що апелянт, серед іншого, просить ухвалити нове рішення, яким прийняти до розгляду позовну заяву, права на що суду апеляційної інстанції не надано, апеляційної скарга Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає частковому задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11443/25 скасувати.
3. Справу № 910/11443/25 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2025.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Тищенко
О.О. Хрипун