ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
12 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5248/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу
за результатом розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025
по справі №916/5248/24
за позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА»
про стягнення 302988,89 грн.
суддя суду першої інстанції - Малярчук І.А.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 16 травня 2025 року.
У листопаді 2024 року Акціонерне товариство «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» про стягнення 302988,89 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 відмовлено повністю у задоволенні позову Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» про стягнення 302988,89 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - задоволено частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/5248/24 - скасовано частково та ухвалено нове рішення.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 169 708, 17 грн. заборгованості та 2036,49 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 3054,74 грн. витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
29.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу.
Акціонерне товариство «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» просить ухвалити у справі № 916/5248/24 додаткову постанову, якою стягнути на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 визначено розгляд заяви Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5248/24 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» строк для подання відзиву на заяву Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 29.10.2025 (вх.№4337/25 від 29.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/5248/24 до 04.11.2025.
04.11.2025 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення судових витрат, колегія суддів вважає, що вказана заяви підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
В апеляційній скарзі АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, поряд з іншими - витрати на правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №7074- ООЕ від 22.01.2024 року, правова допомога АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надається АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ПЕРШИЙ РАДНИК», що згідно додаткової угоди діяв станом на дату звернення відповідача з апеляційною скаргою та до 31 грудня 2025 року.
Відповідно до наказу № 4-к від 20.01.2021 представника позивача Калініченка С.М. було прийнято на роботу в АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» на посаду адвоката за сумісництвом.
До апеляційної скарги було додано копії довіреності на представника позивача та його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
На підтвердження витрат на правничу допомогу у справі № 916/5248/24 надану адвокатом у суді апеляційної інстанції АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надано Акт надання послуг № 70-ОЕМ від 28.10.2025 з додатком 1, що містять детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість, яка складає 12000,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Акціонерне товариство «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 щодо питання застосування приписів частини третьої статті 126 ГПК України стосовно змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, викладено такі висновки:
«Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, про те, що подання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, який був врахований судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали.
Таким чином, у даному випадку, позивачем та Адвокатським об'єднанням визначено фіксований розмір гонорару в розмірі 12 000,00 грн.
Відповідно до Додатку №1 до Акту наданих послуг № 70-ОЕМ від 28.10.2025 р. до Договору про надання правової допомоги №7074-ОЕМ від 22.01.2024 р. та на замовлення Клієнта Виконавцем у період з 03.06.2025 року по 27.10.2025 року надано наступні послуги:
- вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів;
- розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази;
- підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (апеляційна скарга, інші заяви, клопотання), загальний моніторинг справи на сайтах, в реєстрі, в підсистемі «Електронний Суд», участь в судових засіданнях.
З урахуванням викладеного апеляційна колегія наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Тому судова колегія наголошує, що визначені позивачем послуги вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів та розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів Клієнта, підготовка та систематизація доказової бази поглинаються послугою зі складання апеляційної скарги у даної справі.
Окремо у цьому контексті судова колегія звертає увагу на те, що з інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що АО «Перший радник» представляє інтереси різних частин групи ДТЕК (зокрема, АТ «ДТЕК Одеські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», АТ «ДТЕК Західенерго», АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі») у господарських судах України в однотипних спорах, в яких відбувається стягнення заборгованості за постачання електроенергії або за порушення споживачами ПРРЕЕ. Тобто, позивач фактично при кожному розгляді відповідної справи не змінює ні обставини, ні матеріально-правове обґрунтування своєї позиції, ні обсяг наданих його адвокатами послуг (наприклад, справа №916/2287/24, №911/1562/24, №911/1705/24, №916/1803/24, №911/3456/23, №904/134/24, №905/273/21 та ін). За кожним спором, в подальшому, заявляється клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка, як вже зазначалось вище, є шаблонною та відпрацьованою протягом декількох років, що додатково спростовує необхідність врахування у даному випадку наведених адвокатом таких послуг як: «вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин», «аналіз судової практики з подібних спорів», «розробка загальної стратеги дій щодо захисту інтересів Клієнта» тощо.
Апеляційний суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, у додатковій постанові від 29.04.2025 у справі №910/2697/24).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
Апеляційний суд вважає за необхідне додатково зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.
Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги виконаний у даній справі Адвокатом обсяг робіт у розрізі дійсної їх необхідності та наданих суду документів; враховуючи, що справа не є складною, з огляду на нявність заперечення відповідача, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальній сумі 12 000 грн не відповідає критеріям розумності їх розміру та обґрунтованості, виходячи зі змісту наданих адвокатом послуг (за складення 1 відзиву на апеляційну скаргу, основні аргументи якого є тотожними, з тими, що були викладені у позовній заяві). З урахуванням викладеного та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи результати апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 6 000,00 грн.
Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами), а відтак, підлягає відшкодуванню на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за рахунок Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає про часткове задоволення заяви представника Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/5248/24 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС - МІНДОБРИВА» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК «ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви - відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир