Справа № 752/25433/25
Провадження №: 3/752/8529/25
13 листопада 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код не відомий, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 22.07.2025 року о 19 год. 05 хв. в м. Києві по вул. Васильківській, 14, керуючи транспортним засобом «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , на не регульованому перехресті, здійснював поворот ліворуч, не надав переваги в русі транспортному засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався прямо та здійснив з ним зіткнення, в свою чергу транспортний засіб «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 в некерованому стані здійснив наїзд на бордюрний камінь, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками та тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 16.13 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні 13.11.2025 року о 9 год. захисник Богуцький І.О. заявив клопотання про направлення справи на доопрацювання. Свою позицію обґрунтував тим, що протокол було сладено без участі ОСОБА_1 і останній не надав свої зауваження щодо протоколу, наявна схема місця ДТП не дозволяє встановити всі обставини справи, оскільки цифрові позначки не містять деталізації та відповідності певному об'єкту. Захисник вказує, що протокол містить розбіжності, оскільки в протоколі вказано, що ДТП мало місце на регульованому перехресті, однак п. 16.13 ПДР України передбачає відповідальність за порушень проїзду нерегульованого перехрестя, а до протоколу огляду місця події не додано фіксації подій, хоча в протоколі вказано, що фіксація відбувалась за допомогою фотографування; у п. 13 протоколу огляду вказано, що на місці події, а саме на фасаді будівлі №14 по вул. Васильківській, була встановлена відеокамера, однак відеозаписів до матеріалів справи додано не було.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що клопотання захисника про направлення матеріалів справи на доопрацювання задоволенню не підлягає з наступних підстав. Так, твердження захисника про те, що протокол було складено без участі ОСОБА_1 є вірним, однак не є підставою для направлення справи на дооформлення, оскільки працівники поліції неодноразово викликали ОСОБА_1 для складання протоколу та надання пояснень, однак останній ігнорував працівників поліції. Вказівка захисника про те, що схема місця ДТП не містить деталізації цифрових позначок та відповідності певному об'єкту є помилковою, оскільки такі позначки містяться на зворотній стороні аркуша, де міститься схема ДТП. Вказівка захисника про те, що в протоколі вказано що ДТП мало місце на регульованому перехресті, однак п. 16.13 ПДР України передбачає відповідальність за порушень проїзду нерегульованого перехрестя, також не є підставою для направлення справи на доопрацювання, оскільки з доказів, доданих до матеріалів справи вбачається, що ДТП мало місце на нерегульованому перехресті, а на усунення такої механічної помилки при складанні протоколу, т.в.о. ст. інспектором ВРОМ ДТП УПП у м. Києві ДПП молодшим лейтенантом Іванкіним М. було складено довідку, з якої вбачається, що ДТП мало місце на нерегульованому перехресті. Твердження захисника про те, що фіксація відбувалась за допомогою фотографування, а у п. 13 протоколу огляду вказано, що на місці події, а саме на фасаді будівлі №14 по вул. Васильківській була встановлена відеокамера, однак відеозаписів чи фотографій до матеріалів справи додано не було, не є істотним порушенням, оскільки до матеріалів справи додано достатньо доказів для повного та об'єктивного розгляду справи.
В подальшому захисник заявив клопотання про відкладення розгляду справи для погодження позиції, яке було задоволено судом і розгляд справи відкладено на 13.11.2025 року на 13 год. 00 хв.
Однак у визначений час ОСОБА_1 та його захисник не з"явились, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471982, схемою місця ДТП, довідками, рапортами, протоколом огляду місця ДТП від 22.07.2025 року та поясненнями іншого учасника пригоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, строк початку обчислення строків накладення адміністративного стягнення починається з 14.08.2025 року, коли посадовою особою Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві не було встановлено складу злочину за вищевказаною ДТП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г.В. Бондаренко