12.11.2025 Єдиний унікальний № 371/1669/25
провадження № 3/371/660/25
12 листопада 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/1669/25
Провадження № 3/371/660/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_2 , не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за частиною другою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 04 жовтня 2025 року о 00 годині 07 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом мопедом марки «Kanuni», без реєстраційного номера, вулицею Миру в селі Зеленьки Обухівського району Київської області, поблизу будинку під номером 51.
Огляд порушника на стан алкогольного сп'яніння проводився в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810». Показник алкоголю становить 0, 73 проміле.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.9 а, 2.1 а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, у якій підтвердив факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та без права керування транспортними засобами, вказав, що вину у вчиненні правопорушень визнає, у вчиненому щиро кається, просив розгляд справи проводити в його відсутності та розстрочити сплату штрафу, оскільки має складне матеріальне становище та не має постійного доходу.
Відповідно до правил статті 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтями 126 та 130 КУпАП не є обов'язковою, а тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.
Згідно з пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.9 А ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1.9. ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція частини першої статті 130 передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Встановлено, що ОСОБА_1 керував мопедом в стані алкогольного сп'яніння, транспортний засіб був зупинений працівниками поліції.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, показник алкоголю склав 0,73 проміле.
Відповідно до пункту 2.1 а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За правилами пункту 6 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), яким встановлено умови допуску до керування транспортними засобами, право на керування транспортними засобами категорії А1, А надається особам, які досягли шістнадцятирічного віку.
Відповідно до пункту 3 цього Положення транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення діляться на категорії.
До категорії А відносяться мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Транспортний засіб мопед «Kanuni», без реєстраційного номера, є мопедом з об'ємом двигуна 50 куб. сантиметрів. Вказаний факт підтверджується інформацією, яку містять пояснення ОСОБА_1 , надані ним 04 жовтня 2025 року.
Тобто керувати вказаним транспортним засобом має право особа, яка досягла шістнадцятирічного віку та отримала посвідчення водія категорії «А».
Згідно даних довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Мовламова С. від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував.
Таким чином, будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, 04 жовтня 2025 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом вулицею села Зеленьки Обухівського району Київської області.
Діями, що порушили вимоги пункту 2.1 а ПДР та полягали у керуванні транспортним засобом, не маючи права керування, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472777, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№472782, складених 04 жовтня 2025 року, письмових пояснень правопорушника від 04 жовтня 2025 року, результатів огляду технічним приладом газоаналізатором Drager «Alcotest 6810», довідки інспектора СРПП ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 09 жовтня 2025 року, відеозапису правопорушення.
За вчинені правопорушення ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за частиною першою статті 130 та частиною другою статті 126 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно правового висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У цій постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують транспортними засобами без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення.
Вказаний висновок Верховного Суду суд застосовує в розрізі можливості позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом за вчинення ним адміністративного правопорушення.
До ОСОБА_1 як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнення за частиною другою статті 126 КУпАП накладається в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно правил частини другої статті 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Розстрочка штрафу - надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну. Підставами для розстрочки є будь-які обставини, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду. Вичерпного переліку таких підстав закон не містить.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, постійного доходу не має, та розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, в порівнянні з встановленим в Україні розміром мінімальної заробітної плати, є підстави вважати, що розмір накладеного судом стягнення, з урахуванням матеріального становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є достатньо значним в грошовому еквіваленті для його одноразового погашення.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 грн одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, томузаява про розстрочку виконання постанови є обґрунтованою, на підставі частини другої статті 301 КУпАП суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити сплату штрафу із розстрочкою виплати певними частинами на строк п'ять місяців.
Згідно зі статті 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 23, 36, 40-1, 245, 266, 280, частиною другою статті 126, частиною першою статті 130, частиною першою статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП та частиною другою статті 126 КУпАП:
За частиною першою статті 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік;
За частиною другою статті 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за частиною першою статті 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Розстрочити виплату суми штрафу у розмірі 17000 гривень, встановивши сплату рівними щомісячними платежами в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень на строк п'ять календарних місяців щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу шляхом пред'явлення відповідного документа (квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.
У разі несплати штрафу у строк десять календарних місяців, починаючи з дня набрання постановою законної сили, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір несплаченої суми штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.О. Капшук