Справа № 366/2602/25
Провадження № 2-а/366/90/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судових засідань - Морозової Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в селищі Іванків Київської області, справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Петронюк Романа Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі Позивач) в особі свого представника адвоката Петронюк Романа Вікторовисча (далі представник Позивача) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою № 084805 від 07.07.2025 року, винесеною начальником першої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП, за якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді 2 040,00 грн. штрафу.
Дана постанова мотивована тим, що позивача об 8 год. 10 хв. 06 липня 2025 року виявлено на південно східній околиці півострова Домантове (контрольований прикордонний район) прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», що здійснив вихід на воду р. Дніпро поза встановленим пунктом базування та без відповідного інформування підрозділу Держприкордонслужби України. Своїми діями позивач порушив вимоги п. 33 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Позивач та його представник вказують на ряд порушень, які припустився старший лейтенант ОСОБА_2 , заперечив обставини, що викладені в постанові, а тому просив скасувати постанову від 07.07.2025 року за №084805, складену начальником прикордонної застави старшим лейтенантом ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати за сплату судового збору.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін /а.с. 26-27/.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1, 2 статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року та є обов'язковою.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 22 Закону України «Про державний кордон України», контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.
Відповідно до ст. 23 зазначеного закону, у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України. Порядок обліку і тримання самохідних та несамохідних суден на пристанях, причалах і в пунктах базування, їх плавання і пересування в територіальному морі і внутрішніх водах України поширюється і на територію району, міста, селища, сільради, що прилягає до державного кордону України або до узбережжя моря, яке охороняється органами Державної прикордонної служби України, де прикордонну смугу та контрольований прикордонний район не встановлено. Забороняється тримати самохідні та несамохідні судна поза встановленими пристанями, причалами і пунктами базування або на них, але з порушенням правил тримання, а також відходити від берега або причалювати до берега поза пристанями, причалами і пунктами базування.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 2 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 1147 від 27.07.1998 року, пункт базування - місце (смуга) на урізі води або гідротехнічна споруда, розташовані у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі, визначені місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування за погодженням з органами охорони державного кордону, у зоні відповідальності яких вони перебувають, для постійного і тимчасового тримання поза пристанями, причалами, базами для стоянок маломірних суден, інших плавзасобів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2025 року інспектором прикордонної служби вищої категорії начальником відділення малих прикордонних катерів НОМЕР_1 прикордонної застави головним сержантом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 043013 від 06.07.2025 року відносно ОСОБА_1 . Із зазначеного протоколу вбачається, що 06 липня 2025 року о 08 год. 10 хв. на південно східній околиці півострова Домантове (контрольований прикордонний район) прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» виявлено громадянина України ОСОБА_1 , що здійснив вихід човном «Crestliner» на воду р. Дніпро поза встановленим пунктом базування та без відповідного інформування підрозділу Держприкордонслужби України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 33 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року тобто вчинив правопорушення, за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 202 КУпАП /а.с. 9-10/.
На підставі зазначеного протоколу, 07.07.2025 року начальником першої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було винесено Постанову № 084805 від 07.07.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 040 грн. (дві тисячі сорок гривень) /а.с. 11-12/.
Стаття 202 КУпАП передбачає відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).
З наданої копії оскаржуваної постанови слідує, що 08.08.2025 копію оскаржуваної постанови надіслано поштою на адресу ОСОБА_1 /а.с. 12/.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення № 084805 від 07.07.2025 року, суд зазначає наступне.
Позивач в позовній заяві зазначав, що йому не було вручено копії протоколу про адміністративне правопорушення, справа була розглянута у його відсутність, у зв'язку із чим, він був позбавлений можливості скористатись процесуальними правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, просив перенести розгляд протоколу на 21.07.2025 року /а.с. 10/.
Зазначені твердження позивача спростовуються наявними доказами у справі.
Так, з копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач отримав копію протоколу та був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 07.07.2025 року об 12.00 годин у приміщенні 1 прикордонної застави, за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать відповідний підпис позивача в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім цього, в протоколі містяться відомості, що позивач не виявив бажання скористатись послугами перекладача або захисника, про що в протоколі також мається відповідний підпис.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП його присутність при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 202 КУпАП, не є обов'язковою.
Зазначені норми закону свідчать про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, процесуальні права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, порушені не були.
Щодо посилання позивача на відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 043013 від 06.07.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 здійснив вихід човном «Crestliner» на воду р. Дніпро поза встановленим пунктом базування та без відповідного інформування підрозділу Держприкордонслужби України.
Зазначені обставини позивачем не спростовувались, а ні у письмових поясненнях, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в позовній заяві, в якій позивач та його представник зазначають, що оспорювана постанова є незаконною.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши зібрані в матеріалах справи докази в їх сукупності та норми чинного законодавства, суд приходить до переконання про наявністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 202 КУпАП. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, суду не надано, а ті обставини, з яких позивач просить скасувати постанову, на думку суду, наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення № 084805 від 07.07.2025 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки істотних порушень закону під час її винесення судом не встановлено, а тому скасуванню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, то судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ч. 1 ст. 202, 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 77, 78, 159, 242-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня складання судового рішення в повному тексті (03 жовтня 2025).
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3
Представник позивача: Петронюк Роман Вікторович, адреса: АДРЕСА_4
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_5
Суддя : Юрій ТКАЧЕНКО