Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1033/25
Провадження № 2/935/329/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., за участю: представника позивача - адвокат Бацюк О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням(викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами договорами № 1954429 від 22.03.2021, та № 2109531624103 від 05.04.2021 у загальному розмірі 49894,90 грн. та судові витрати у тому числі на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.03.2021 між ТОВ "МАНІФОЮ" (та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1954429. Відповідно до умов якого кредитор надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 2200 грн., терміном на 1 рік, а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти.
Вказує, що кредитор виконав свій обов'язок щодо перерахування коштів. Однак позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за зазначеним вище кредитним договором, тому виникла заборгованість у розмірі 38 780,50 грн., з яких: 2200 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 36 580,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Також 05.04.2021 між ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2109531624103. Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу позику в розмірі 4000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування позикою за акційною ставкою у розмірі 0,01% від суми позики за кожний день користування та за базовою ставкою у розмірі 1, 99% від суми позики.
Зазначає, що позикодавець виконав свій обов'язок щодо перерахування коштів. Однак позичальник належним чином не виконував свої зобов'язання за зазначеним вище договором, тому виникла заборгованість у розмірі 7 114,40 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням, 7114,40 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Позивач вказує, що відповідно до укладених договорів факторингу отримав право вимоги до відповідача за вказаним вище договором позики № 1954429 від 22.03.2021, та кредитним договором № 2109531624103 від 05.04.2021. Тому з метою захисту свої прав звернулися до суду.
Відповідач ОСОБА_1 у відзиві заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що протягом 2020-2021 років здійснював платежі за кредитним договором. Позивачем не доведено належними і допустимим доказами перехід прав вимоги за спірними кредитними договорами. Не погоджується із розміром заборгованості, вважає її меншою. Вказує про наявність підстав для відмови у позові через пропуск трирічного строку звернення до суду.
У відповіді на відзив позивач вказує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з відповідачем. Матеріали справи містять докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до договору факторингу, а також акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників, де зазначений відповідач, а також надано витяги з даного реєстру. Щодо застосування строків позовної давності, вказує, що їх перебіг було зупинено у зв'язку з введенням карантину, а в подальшому - воєнного стану.
Представник позивача - адвокат Бацюк О.М. у судовому засіданні підтримала позов обґрунтувавши викладеними у позові та відповіді на відзив доводами та просила його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві заперечує щодо позову. Надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а тому суд розглянув справу без участі відповідача.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідив надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2109531624103 у електронній формі шляхом його підпису одноразовим електронним ідентифікатором(а.с. 26)
За умовами договору товариство зобов'язувалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму яка зазначається і погоджується сторонами у анкеті-заяві та становить 2 200 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
В п. 1.3. договору визначено, що орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту отримання кредиту.
Граничний строк кредитування вказано у п.1.9. договору, який становить 1 рік.
На підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів надано довідку ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 06.01.2025 року зі змісту якої вбачається, що 05.04.2021 року на картку № НОМЕР_1 перераховано кошти у розмірі 2200 грн (а.с. 52).
Відповідно до розрахунку складеного ТОВ «Служба миттєвого кредитування» слідує,що заборгованість відповідача за кредитним договором №№2109531624103 за період з 05.04.2021 року до 30.11.2024 року становить 17 688 грн., з яких: тіло 2 200 грн, відсотки 15 488 грн.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №1-12 за змістом якого фактор з дати відступлення прав вимоги має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за договорами фінансових послуг та право вимагати від боржників належного виконання усіх грошових зобов'язань за договором про надання фінансових послуг.
У реєстрі боржників до договору факторингу№1-12 відповідач зазначений у списку боржників розмір заборгованості якого становить 17 688 грн. (ас. 62-66)
Згідно розрахунку складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість відповідача за період з 01.12.2021 року до 10.01.2023 року становить 38 780,50 грн. (а.с. 58).
10 січня 2023 року між ТОВ ВЕРДКИТ КАПІТАЛ» та ТОВ « КОЛЛЕК ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-01/2023 за змістом якого фактор набуває права вимоги до первісного кредитора до боржників зазначених у додатках 1-3 цього договору (а.с. 46-52).
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 відповідач зазначений у списку боржників розмір заборгованості становить 38 58,50 грн (а.с 15).
18 квітня 2025 року між ТОВ «Коллект центр» та позивачем «ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №18-02/25 за змістом якого фактор набуває права вимоги до первісного кредитора до боржників зазначених у додатках 1-3 цього договору (ас. 7).
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №18-02/25 відповідач зазначений у списку боржників розмір заборгованості становить 38 780,50 грн. (ас 17).
Таким чином належними і допустимими доказами підтверджується перехід прав вимоги до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором про надання фінансових послуг №2109531624103.
Також 22 березня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №1954429 у електронній формі шляхом його підпису одноразовим електронним ідентифікатором. (а.с. 33).
Відповідно до п 2.1 договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у позичальник зобов'язаний повернути таку суму коштів та сплатити проценти від суми позики
Сума позики - 4000 грн., строк позики 11.04.2021 року (20 днів), базова процентна ставка 1.99 %від суми позики за кожен день користування.
До вказаного договору позики між сторонами укладено дві додаткові угоди (додаток №1,2) (ас. 36, 37), за змістом яких строк позики визначено(збільшено) до 25.04.2021 року, та визначено графік нарахування відсотків за користування позикою за зазначений період, які становлять 1114,40 грн.
На підтвердження перерахування коштів у розмірі 4 000 грн. надано квитанцію від 23.12.2024 (а.с. 55) згідно якої за допомогою сервісу «Liqpay» ТОВ «МАНІФОЮ» перерахувало кошти відповідачу у розмірі 4 000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до складеного ТОВ «МАНІФОЮ» (первісний кредитор) розрахунку (ас. 57) заборгованість відповідача станом на 14.06.2021 року становить 11 114,40 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом у розмірі 4 000 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 7 111,4 грн.
11 серпня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу №11-08/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. (а.с. 67,69)
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 11.08.2021 року до договору факторингу №11-08/2021, слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №1954429.(а.с. 70).
23 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №23/5/24 відповідно до умов якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як новий кредитор, набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. (а.с. 67,69)
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 11.08.2021 року до договору факторингу №11-08/2021, слідує, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №1954429.
Таким чином належними і допустимими доказами підтверджується перехід прав вимоги до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором позики №1954429.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 1 статті 626 ЦК України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Позивач звернуся до суду 29.04.2025 року, договір позики укладений 22 березня 2021 року №1954429, договір про надання фінансових послуг №2109531624103 укладений 05.04.2021 року. Тому з урахуванням того, що трирічний перебіг позовної давності, визначений ЦК України спочатку був продовжений на строк дії ткарантину та станом на дату звернення позивача до суду був зупинений на строк дії воєнного стану, тому позивачем не пропущено строк позовної давності у зв'язку з чим підстави для відмови у позові з цих підстав відсутні.
Щодо вимог по суті стягнення за договором №2109531624103 від 05.04.2021 року.
Зі змісту кредитного договору №2109531624103 від 05.04.2021 року вбачається, що позичальник, який отримав кредит знайомився із істотними умовами кредиту: строком, сумою, розміром відсотків та порядком повернення, які зазначені саме у додатку №1 до кредитного договору, що є заявою-анкетою (для отримання кредиту).
Зміст вказаної анкети дублює положення кредитного договору №2109531624103 і у заяві-анкеті підписаною позичальником електронним підписом вказано про те, що розмір кредиту становить 2 200 грн., орієнтовний строк повернення кредиту -16 днів з моменту отримання кредиту, нараховані проценти підлягають обов'язковій сплаті на 16 день отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов'язання повернути кредит у розмірі 2200 грн. та сплатити проценти у сумі 704 грн.
В свою чергу кредитний договір, містить окремий пункт щодо орієнтовного строку кредиту терміном 16 днів та строку кредитування в 1 рік.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 509 ЦК України за яким зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.Також принцип добросовісності визначений у п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, які учасники цивільних відносин повинні дотримуватися зокрема щодо укладання правочинів у сфері кредитних відносин. Крім того позичальник є слабшою стороною у кредитних правовідносинах, тому умови кредитних договорів не повинні допускати подвійного чи неоднозначного тлумачення зокрема в частині строку повернення кредиту.
У зв'язку з чим враховуючи те, що відповідач попередньо підписуючи анкету-заяву від 05.04.2021 року на укладення кредитного договору №2109531624103 правомірно очікував на погоджені із кредитором умови щодо зобов'язання повернути кредит у розмірі 2 200 грн. та сплатити проценти у сумі 704 грн., тобто 2904 грн. за 365 днів про що вказує конструктивна побудова такої умови у підписаній заяві-анкеті.
Крім того у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 вказано, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.
З огляду на викладене вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості решти розміру відсотків слід відмовити.
Відповідач заперечуючи щодо вимог про стягнення заборгованості вказував, що частково погасив заборгованість. Тобто наявність зобов'язання у відповідача перед первісним кредитором не оспорюються, відповідач не погоджується із розрахунком суми боргу. Втім відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження часткового погашення заборгованості. Не надано квитанцій чи відомостей з банківських сервісів про здійснення платежів на підтвердження доводів відповідача щодо часткового погашення боргу.
Відповідач доказів щодо неотримання кредитних коштів не надав, власного розрахунку не направив, будь-яких доказів здійснених погашень частково чи повністю не долучив, тому з відповідача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2109531624103 від 05.04.2021 у розмірі 2904 грн., що складається з:2200 грн. заборгованість за тілом кредиту та проценти у сумі 704 грн., тому позов слід задовольнити частково.
Щодо договору позики від 22 березня 2021 року №1954429 укладеного між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачем ОСОБА_1 .
Судом враховано, що на підставі укладеного договору позики від 22 березня 2021 року №1954429 відповідачем отриманий кредит шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок у розмірі 4 000 грн., що підтверджено належними та допустимими доказами.
Так на підтвердження здійснення переказу коштів відповідачу у розмірі 4000 грн., позивач надав інформацію про перерахування суми кредиту за допомогою платіжних систем "Ipay" на вказану у договорі банківську картку.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження часткового погашення заборгованості за вказаним договором.Квитанцій чи відомостей з платіжних банківських сервісів на підтвердження доводів відповідача щодо часткового погашення боргу не надано.
Разом із тим суд не погоджується у повній мірі за наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики від 22 березня 2021 року №1954429.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість відповідача за договором позики від 22 березня 2021 року становить 11 114,40 грн., яка складається з: 4 000 грн. заборгованість за кредитом, 7114,40 грн. заборгованість за процентами, які нараховані до 14.06.2021 року.
Тобто відсотки нараховані за поза межами узгодженого у договорі періоду, який з урахуванням додаткових угод до договору визначено до 25.04.2021 року.
Проценти за період з 26.04.2021 року до 14.06.2021 року нараховані поза межами строку кредитування визначеного договором, а тому стягненню не підлягають.
З урахуванням наведеного та умов договору позики від 22 березня 2021 року загальний розмір заборгованості за користування відповідачем позикою у межах погодженого з первісним кредитором ТОВ «МАНІФОЮ» строку кредитування з становить 5122,40 грн., що складається з: 4 000 грн. - тіло кредиту, 1122,40 грн - відсотки.У зв'язку з чим суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.
До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 року укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АСІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги №368, та акт про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, у якому вказано опис наданих послуг, їх вартість та кількість витраченого часу на загальну суму 16 000 грн. (Консультація 4 000 грн., складання позовної заяви 12 000 грн.) (а.с. 21-25).
В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на 16,08 %, а також враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності та кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, яка розглядалася у спрощеному провадженні, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 2 572,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Сплачений судовий збір відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 389,68 грн.
Врахововуючи викладене, на підставі ст.ст. 512, 526, 1049,1054, 1077 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 76-89, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄРДПОУ 42640371 заборгованість за кредитним договором № 2109531624103 від 05.04.2021 у розмірі 2904 грн. та заборгованість за договором позики №1954429 від 22.03.2021 року у розмірі 5122,40 грн., що загалом становить 8026,40 грн. та судовий збір у розмірі 389,68 грн. та 2572,80 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті розміру стягнення відсотків за кредитними договорами та витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄРДПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО