справа 278/4514/25
12 листопада 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа розгляд якої відбувається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15 жовтня 2025 року від представника позивача адвоката Могильницької І.М. до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. У обґрунтування заявленого адвокат Могильницька І.М. повідомила, що оскільки боржник ОСОБА_1 після відкриття провадження в цій справі добровільно задовольнив вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній», то у цьому випадку відсутній предмет спору.
Згодом, 03 листопада 2025 року від представника позивача адвоката Могильницької І.М. до суду надійшла письмова відмова від цього позову із підстав, викладених у клопотанні про закриття провадження у справі від 15 жовтня 2025 року.
Нормами законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами процесуального законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Стосовно клопотання адвоката Могильницької І.М. щодо закриття провадження по справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд зауважує, що у цьому випадку таке клопотання не підлягає до задоволення, оскільки станом на момент звернення до суду заявника із цим позовом між сторонами існував спір щодо сплати членських внесків співвласника багатоквартирного будинку, а тому, відповідно до вищенаведеної практики Верховного Суду, закриття провадження в цій справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України неможливе.
Щодо відмови позивача від позову суд вказує, що такі дії є процесуальним правом заявника й суд не може перешкоджати йому в реалізації наданих останній цивільним процесуальним законодавством прав. Окрім того, судом також взято до уваги те, що стороною позивача дотримані вимоги процесуального закону стосовно порядку подання заяви про відмову від позову. Ураховуючи викладене вище, суд уважає за можливе прийняти відмову заявника від цього позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 206, 255 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання адвоката Могильницької Ірини Михайлівні про закриття провадження в цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК відмовити.
Прийняти відмову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Домашній» від позову та закрити провадження в цій справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 12 листопада 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький