Справа №295/15049/25
Категорія 240
3/295/3721/25
13.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП № 1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.164-16 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючуза адресою: АДРЕСА_1 , інвалід 2-ї групи, і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 21.10.2025 в 11 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 займалась заборонним видом господарської діяльності, а саме продала 0,5 л. самогону домашнього виробництва за 60 грн. ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що не займається виготовленням самогону, а також його не продає. 21.10.2025 нікому самогон не продавала, особу на ім'я ОСОБА_2 їй невідомий. Також зазначила, що 21.10.2025 до неї не приходив поліцейський офіцер громади ОСОБА_3 , не було понятих, про те, що відносно неї складено протокол дізналася лише після отримання судової повістки. Також пояснила, що є інвалідом 2-ї групи, має обмежену рухливість і без сторонньої допомоги сама не пересувається.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доказом вини ОСОБА_1 суду надано рапорт поліцейського офіцекра громади, який врозумінні КУпАП не є джерелом доказів, пояснення ОСОБА_2 , який зазначає, що 21.10.2025 у ОСОБА_1 придбав придбав самогон 0,5л.
Досліджені в сукупності надані суду докази не підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме не доводять факт зайняття останньою забороненими видами господарської діяльністі. Пояснення ОСОБА_2 , що він купив у жінки на ім'я ОСОБА_4 не доводять факт того, що саме ОСОБА_1 дійсно здійснила його продаж. Також, суд звертає увагу та обставина, що протокол про адміністративне прпавопорушення складався у відсуцтність ОСОБА_1 , яка ствердно зазначила, що до ней 21.10.2025, ні в будь-який інший день не приходив поліцйеський офіцер громади ОСОБА_3 , не було понятих. Зазначивши в протоколі про адміністративне правопорушення особи понятих, які засвідчили відмову ОСОБА_1 від підпису, не відібрано додатково їх пояснення щодо обставин події.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_5 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-16 ч.1 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 164-16 ч.1 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя С.М.Костенко