Справа № 272/1267/25
Провадження № 2/272/933/25
12 листопада 2025 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Чуб І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ "ФК"ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 16142-05/2024 в розмірі 18445,03 грн., за кредитним договором № 07094-07/2024 в розмірі 26880,00 грн., за кредитним договором № 05327-07/2024 в розмірі 24000,00 грн., за договором позики № 2323626 в розмірі 12900,00 грн., всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 82225,03 грн. та стягнути понесені судові витрати.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.
Відповідно до ст.188 ЦПК України, визначено підстави та порядок об'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 року у справі № 908/420/20.
Так, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на окремих договорах.
Як встановлено судом, підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даній справі є 5 окремих договорів, кожен із яких має різний суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (суми кредитів, розміру процентів за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Так, Об'єднана палата дійшла висновку, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені, як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингів тощо).
Отже, пред'явивши вимоги про стягнення заборгованості на підставі 5-ти різних кредитних договорів позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими, які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, При цьому судом не встановлено наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу).
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 188, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Позовну заяву ТОВ "ФК"ЄАПБ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу право повторного звернення до суду після усунення умов, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя:І. А. Чуб