13 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В.Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ювченка А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ювченка А. В. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2025 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:
-за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн (сорок тисяч вісімсот грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу;
-за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн (тридцять чотири тисячі грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Приєднано до призначеного ОСОБА_3 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, невідбуту частину стягнення за постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 16 травня 2025 року, яка становить 7 (сім) місяців 7 (сім) днів позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП та з урахуванням положень ч. 3 ст. 30 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців 7 (сім) днів
Провадження №33/822/560/25 Головуючий у І інстанції: Дубець О.С.
Категорія ст. 126, ст. 130 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.
без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн в дохід держави.
ОСОБА_4 ставиться в порушення, що він 22 липня 2025 року о 00:02 год. в м. Чернівцях по вул. Південно-Кільцева, 1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування від 27 травня 2025 року Шевченківським районним судом м. Чернівців строком на один рік. Вказаними діями ОСОБА_5 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху та його дії кваліфіковані за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Також, ОСОБА_5 22 липня 2025 року о 00:02 год. в м. Чернівцях по вул. Південно-Кільцева, 1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан наркотичного сп'яніння підтверджується висновком ОКНП ЧОНД №389, складеним 22 липня 2025 року.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Ювченко А. В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_6 є громадянином Азербайджану, не володіє українською мовою, а тому потребував перекладача під час розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_6 керував транспортним засобом.
В порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»(далі по тексту - Інструкція), затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року за № 1552/735, акт огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 не складався.
Працівники поліції не встановили та не зафіксували ознаки стану сп'яніння у ОСОБА_7 .
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння поліцейськими не складався, копія направлення ОСОБА_3 не видавалась та в направленні відсутні результати проведення медичного огляду.
Всупереч чинному законодавству, в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп'яніння, який мав бути складений у двох примірниках.
Поліцейськими використовувались невстановлені засоби відеофіксації. Цифрові носії, на які здійснювався запис відео жодним чином у протоколі не ідентифіковані, відеозапис з нагрудної камери не є безперервним.
Суд включив до переліку доказів, якими обґрунтовується вина ОСОБА_8 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , що є недопустимим.
Працівниками поліції було істотно порушено право на захист ОСОБА_1 у зв'язку з не роз'ясненням йому прав.
В матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ювченка А. В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовільнити, скасувати постанову районного суду з наведених в ній підстав, дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з камер працівників поліції, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю належних і достатніх доказів, зібраних та поданих до суду працівниками поліції відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Повторне протягом року вчинення цього правопорушення тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398856 від 22 липня 2025 року ОСОБА_5 цього ж дня о 00:02 год. в м. Чернівцях по вул. Південно-Кільцева, 1 повторно протягом року керував транспортним засобом «Volkswagen Golf 3» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 травня 2025 року (а.с. 23), ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і за його вчинення накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що також підтверджується довідкою про повторність вчинення порушення від 22 липня 2025 року (а.с. 22), а тому його дії кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до, довідки про отримання особою посвідчення водія від 22 липня 2025 року(а.с. 21), українське посвідчення водія ОСОБА_2 - НОМЕР_2 , здане на збереження.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 липня 2025 року(а.с. 19) встановлено, що ОСОБА_6 у зв'язку з виявленими ознаками наркотичного сп'яніння був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення огляду.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість №389 від 22 липня 2025 року (а.с. 18), ОСОБА_6 перебував у стані наркотичного сп'яніння (марихуана).
Вищевказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано, що ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції, оскільки в автомобілі під керуванням останнього не працювала належним чином підсвітка номерного знаку. ОСОБА_6 перебував за кермом автомобіля, не заперечував факт керування транспортним засобом та повідомив працівникам поліції, що їде з ферми додому і не має посвідчення водія. На відеозаписі зафіксовано весь процес проходження ОСОБА_9 огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про відсутність доказів керування ОСОБА_9 транспортним засобом є необґрунтованими, оскільки на 42 хвилині відеофайлу part_00001_cdmxd зафіксовано як працівники поліції поліції зупинили транспортний засіб «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_1 , з водійського місця якого вийшов ОСОБА_10 .
Безпідставними є доводи захисника про відсутність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , оскільки як вбачається з відеозапису, наявного в матеріалах справи, 22 липня 2025 року о 00 год. 06 хв. працівниками поліції була здійснена перевірка останнього, в результаті якої в ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема звужені зіниці, які не реагують на світло та підвищена жвавість рухів. В подальшому стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду № 389 від 22 липня 2025 року.
Доводи захисника про відсутність акта медичного огляду є необґрунтованими, оскільки, відповідно до п. 18 розділу 3 Інструкції, акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я.
Твердження апелянта про те, що направлення поліцейськими не складалося, копія направлення ОСОБА_3 не видавалась є безпідставними, оскільки копія направлення міститься в матеріалах справи, а вимогами Інструкції не передбачено складання направлення у двох примірниках та обов'язкового ознайомлення особи з ним.
Доводи про відсутність результатів проведення медичного огляду в направленні не спростовують факт керування ОСОБА_9 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується, зокрема висновком №389 від 22 липня 2025 року.
Доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, з огляду на те, що він є небезперервним та поліцейськими не зазначено в протоколі цифрові носії, на які здійснювався запис є безпідставними, оскільки на відеозаписі зафіксовано весь процес проходження ОСОБА_9 огляду на стан наркотичного сп'яніння, крім того в п. 10 протоколів серії ЕПР1 №398856 від 22 липня 2025 року та серії ЕПР1 №398822 від 22 липня 2025 року зазначено, що технічними засобами відеозапису є нагрудні бодікамери №476973 та №476945.
Безпідставними є доводи захисника про те, що суд першої інстанції посилався на протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , як на доказ його винуватості у вчиненні інкримінованих правопорушень, оскільки постанова районного суду не містить такого посилання.
У своєму рішенні суд першої інстанції лише зазначив постанову Шевченківського районного суду від 16 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і якою підтверджується повторність вчиненого правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не володіє українською мовою та потребував перекладача апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Із матеріалів справи, зокрема з відеозапису, вбачається, що ОСОБА_6 під час спілкування з працівниками поліції розумів зміст поставлених йому запитань, самостійно надавав на них відповіді та ставив окремі уточнюючі питання.
Таким чином, поведінка особи свідчить про достатнє розуміння української мови для спілкування у побутових та процесуальних ситуаціях.
Жодних доказів того, що ОСОБА_6 заявляв клопотання про залучення перекладача чи повідомляв про не розуміння української мови, матеріали справи не містять.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення перекладача ОСОБА_11 .
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання захисника Ювченка А.В. від 22 вересня 2025 року про залучення перекладача, разом з цим особисто ОСОБА_6 клопотання не подавав, в судове засідання не з'явився, а сукупність зазначених обставин суд розцінює як обрану позицію сторони захисту, спрямовану на уникнення ОСОБА_9 адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було істотно порушено право на захист ОСОБА_1 у зв'язку з не роз'ясненням йому прав, апеляційний суд вважає безпідставними.
На 12 хвилині відеофайлу part_00000_cdmxd (а.с. 25) зафіксовано, як працівники поліції роз'яснили ОСОБА_3 його право, передбачене статтею 63 Конституції України, а також двічі намагалися роз'яснити права, передбачені статтею 268 КУпАП, однак під час цього ОСОБА_6 неодноразово перебивав працівника поліції, ставлячи власні запитання, у зв'язку з чим роз'яснення в повному обсязі прав, передбачених статтею 268 КУпАП, фактично не відбулося з причин, що залежали від самого правопорушника.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що апелянт не навів жодних аргументів, які саме права, гарантовані статтею 268 КУпАП, ОСОБА_6 не зміг реалізувати у зв'язку з відсутністю їх повного роз'яснення.
Водночас, суд враховує, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за участю захисника Ювченка А.В., що забезпечило реалізацію права ОСОБА_1 на захист у повному обсязі.
Доводи апелянта про відсутність акту тимчасового затримання транспортного засобу та відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не спростовують встановленого факту керування ОСОБА_9 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується іншими доказами у справі та свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №398822 від 22 липня 2025 року (а.с. 1) вбачається, що цього ж дня о 00 год. 31 хв. в м. Чернівці по вул. Південно кільцева, 1 водій ОСОБА_6 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 травня 2025 року на 1 рік. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що, передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується довідкою про повторність вчинення порушення від 22 липня 2025 року (а.с. 8) та копією постанови серії ЕНА № 5277611 від 21 липня 2025 року(а.с. 9), згідно якої ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за керування автомобілем особою, позбавленою права керування за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Факт керування транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі, встановлено в ході апеляційного розгляду та доведено сукупністю досліджених вище доказів.
Таким чином, у матеріалах справи наявні достатні докази, що підтверджують факт повторності вчинення ОСОБА_9 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та правильно кваліфіковано дії останнього за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Отже, доводи сторони захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 , ч. 2 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.
Таку позицію захисту суд розцінює, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Інші доводи апелянта не дають підстав для скасування судового рішення та не спростовують висновків суду про винуватість
ОСОБА_12 обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Ювченка А. В. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя [підпис] В.Т. Марчук